Про це повідомила прес-служба ЛНУ.

У роботі конференції беруть участь понад 150 науковців, викладачів закладів вищої освіти ІІ, ІІІ, ІV рівнів акредитації, працівників наукових освітніх центрів, педагогів-практиків загальноосвітніх шкіл, представників державних органів управління освітою, громадських організацій. Науковці-педагоги представляють університети США (Коледж освіти й розвитку особистості Західно-Мічиганського університету, м. Каламаз, штат Мічиган), Польщі (Варшава, Краків, Жешув, Ченстохов, Кросно, Лодзь, Мисловіце), Білорусі (Брест, Могильов), України (Львів, Київ, Харків, Одеса, Полтава, Ніжин, Миколаїв, Хмельницький, Вінниця, Ялта, Тернопіль, Мелітополь, Черкаси, Івано-Франківськ, Чернівці, Кам’янець-Подільський, Коломия, Біла Церква, Мукачево).

Зі вступним виступив завідувач кафедри загальної та соціальної педагогіки Дмитро Герцюк: «Сьогодні Львівський університет переживає дуже цікавий науковий день. Ми, українці, маємо глибокі історичні традиції, де педагогічна освіта крок за кроком, починаючи від своїх витоків, шукала власні закони та закономірності, аби оперативно вирішувати складні педагогічні проблеми навчально-виховного процесу, і формувалася як мистецтво, яке потребує творчого натхнення вчителя, майстерності педагогічного впливу». Дмитро Дмитрович наголосив і на тих викликах, які постають перед сучасною педагогічною наукою в класичних університетах в умовах глобалізації, та висловив сподівання щодо перспективного розвитку й майбутнього педагогічної освіти в класичних університетах, як це засвідчує європейський досвід провідних наукових інституцій.

Від імені ректорату Львівського національного університету імені Івана Франка учасників міжнародної науково-практичної конференції трьома мовами (українською, польською, англійською) привітала проректор з науково-педагогічної роботи Марія Зубрицька: «Маю високу честь і надзвичайну приємність вітати учасників конференції від імені ректорату Університету й від себе особисто. Дякую Вам за спільне обговорення проблем і перспектив педагогічної освіти і науки в класичних університетах».

Марія Олексіївна відзначила, що 10 років тому вийшла друком антологія «Ідея університету» у час, коли всі дискутували щодо кризи ідентичності класичного університету. І тоді свою думку про місію університету висловив Почесний доктор Львівського університету, професор Єжи Аксер, зазначивши, що оновлення ідеї класичного університету полягає передусім у зміні постаті викладача.

Проректор Марія Зубрицька переконана, що Міжнародна науково-практична конференція «Педагогічна наука в умовах класичного університету: традиції, проблеми, перспективи» - це інтелектуальна інвестиція у розвиток дискурсу класичного університету ХХІ століття.

Під час пленарного засідання із доповіддю про реформування української педагогічної освіти в контексті глобальних змін виступила доктор педагогічних наук, професор кафедри загальної та соціальної педагогіки ЛНУ ім. Івана Франка Тетяна Кошманова. «Нова місія вищих і середніх шкіл – підготувати студентів до роботи, якої ще не існує; розробити нові підходи до розв’язання проблем, які ще не визначені; використовувати техніку, яка ще не придумана», - вважає науковець. За словами Тетяни Кошманової, «викладання – це спільна робота викладача і студента, у якій вони самі розв’язують проблеми, та розвиток професійної допитливості обох сторін».

Про університет у контексті викликів демократії та ринку праці розповів доктор габілітований, професор, завідувач кафедр соціології освіти Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської (Варшава) Мірослав Шиманський. «Університет має двосторонні взаємини зі суспільно-економічними змінами. З одного боку, він підпорядковується їм так само, як інші інституції, що функціонують на сьогодні в державі. З іншої сторони, він відіграє провідну роль у підготовці кадрів із вищою освітою, а отже, стає важливим провідником майбутніх змін. Зростання кількості студентів упродовж двох останніх десятиліть дедалі збільшує суспільні функції університету і породжує виклики, які перед ними стоять», - переконаний професор.

Мірослав Шиманський відзначив, що слабкий зв'язок між системою освіти та системою працевлаштування призводить до того, що молоді вчителі відчувають брак знань про сучасну школу та стосунки системі «учитель-учитель» і «учитель-учень».

Професор Мірослав Шиманський поділився досвідом у вирішенні зазначеної проблеми у Польщі: «Упродовж останніх 20-ти років надавалася можливість здобувати вищу освіту значній частині молоді, що обмежувало на певний час явище безробіття. Наслідком цього є невідповідна підготовка випускників до виконання ними службових обов’язків. Боротьба за досягнення найвищої кількості абітурієнтів з самого початку знижує якість цієї освіти. Таким чином, відбувається ринкова боротьба між вищими навчальними закладами. Надмір кількості студентів зменшує можливість отримати роботу навіть найкращими випускниками. Це впливає на зниження мотивації здобувати вищу освіту».

Активне обговорення серед учасників засідання викликали актуальні та нагальні проблеми розвитку педагогічної освіти й науки у вищій школі в умовах глобалізації суспільства. Науковці різних країн, а також міст України представили ґрунтовні дослідження з питань підготовки сучасного вчителя й викладача, який визначається належним науковим, професійним рівнем вирішення глобальних, практичних педагогічних завдань формування молоді відповідно до потреб ринку, викликів сучасного суспільства.

Конференція проходить у форматі діалогу, спрямованого на окреслення професійних компетентностей сучасного педагога, інноваційних концепцій, підходів до формування особистості вчителя й викладача в умовах класичного університету. Науковці представляють цікавий досвід європейських і зарубіжних вищих навчальних закладів щодо організації педагогічної освіти, здобутки світової та вітчизняної педагогічної науки.

Учасники конференції мають змогу висвітлити власні наукові пошуки, поділитися особистими досягненнями у сфері застосування інноваційних освітніх технологій організації навчально-виховного процесу у вищій школі. Особливу увагу звернено на розвиток партнерських стосунків, діалогу вчителя й учня, викладача й студента у процесі навчання й виховання; формування у сучасної молоді демократичних, етичних цінностей, критичності, гнучкості мислення в системі освіти, застосуванні інформаційних технологій, дистанційного навчання в академічному середовищі.

Сподіваємося, що нинішня конференція дасть поштовх конструктивному реформуванню педагогічної освіти у класичному університеті відповідно до сучасних освітніх викликів, європейських і світових зразків.

ІА "Вголос": НОВИНИ