Його друзі продовжують ділитися спогадами про спочилого.
Так, кінопродюсер Олег Ущенко написав про Любомира Футорського.
"У мене не прижилося львівське звертання Футор. Я американізував його ім'я, скоротивши до Лю.Якось він зателефонував, що перекладає книжку на замовлення видавця.Тре сказати, що Лю би не взявся перекладати будь-що. Він міг працювати лише зі штукою, від якої фанатів. Для Лю було дуже важливо передати не лише зміст тексту, але і його дух.А видавцем виявився приземлений латентносовковий чувачок, який вимагав спрощеної банальщини, щоби швидше заробити. Лю повважав це за наругу над текстом, між ними розгорілася недитяча суперечка і постало питання повертати чималий задаток.У Лю почалися імперативні гойдалки, як поступити, адже він стратив на текст досить часу? Бо не лише перекладав, але робив так, щоби дух перекладу нагадував першоджерело, а то пошук відповідних слів, зворотів - ціла наука.У мене є знайомий у Штатах, прекрасний стиліст та скріптдокток, я спитався у нього, чи повертав він коли задатки. З пояснень виявилося, що понти, принциповість та зберегти обличчя - не поєднуються, бо мусить щось переважити.У процесі затяжної трансконтинентальної пиятики - я на заході, Лю у столиці, третій учасник у Каліфорнії - прийшли до висновку, що у творчій роботі гроші не головне. Тобто, без них - кирдик, бо вони фундамент будь-чого у нашому житті, але... Щоби зберегти душевну рівновагу, то краще задаток повернути. І то не буде проявом слабкости. Людина у такий спосіб оплачує можливість більше не спілкуватися з несимпатичним партнером і право працювати над проектом так, як вважає за потрібне.Після того Лю розцвів:- Ой, Ольчику, я аж знову пригадав, що існує сонце. Пульнув йому нахер ті бабки і в грудях фізично полегшило. Я тобі чесно кажу. - Схоже, що з іншим видавцем Лю працювалося цікавіше, бо часами зачитував кавалки перекладів, не озвучуючи жодних нарікань.
Лю по житті тримав власну планку дуже високо. Хто, на його думку, не дотягував до тієї висоти, - то міг бути товариш з юності, письменник з Лондону, режисер з Голлівуду чи політик з України, - всі такі люди перетворювалися в особистих ворогів Лю, до яких не мало існувати пощади. Жодні аргументи не впливали!Іноді, особливо своїми постами про політику, він доводив мене до сказу, я навмисне видаляв їх зі стрічки, щоби не злитися. Але, коли тре було підібрати музику до проекту, порадитися ще про тисячі речей, то я набирав Лю.- Що, Ольчику? - Чувся його м'який львівшський тембр з притаманною для курців хриплинкою.
Того спілкування буде бракувати.Хай твоя душа спочиває з Богом, Лю.".
Поховають Любомира Футорського у Львові на Сихівському кладовищі коло його батька, Дарія Футорського.
Нагадаємо, як повідомляв «Вголос», музиканти «Мертвого Півня» мали намір відродити гурт та записати новий альбом.
ІА "Вголос": НОВИНИ