В проекті постанови він нагадує, що 2 березня 2013 року виповнюється 190 років від дня народження видатного педагога Костянтина Дмитровича Ушинського.
Тому проектом постанови Яворівського передбачено рекомендувати Кабінету Міністрів України створити організаційний комітет, розробити і затвердити план заходів з підготовки, проведення та фінансування відзначення 190-річчя з дня народження Костянтина Ушинського, Державному комітету телебачення та радіомовлення України забезпечити висвітлення у засобах масової інформації заходів, присвячених цій річниці, організувати тематичні радіо- та телепередачі.
Нагадаємо, що Костянтин Дмитрович Ушинський (1823–1870 рр.) – видатний педагог, українець за походженням. Народився в м. Тулі, дитячі й ранні юнацькі роки провів в Україні у маєтку батька біля м. Новгорода-Сіверського Чернігівської губернії. Мати, яка походила з родини відомого українського письменника Василя Капніста, прищепила сину любов до України, з якою він завжди був кровно і духовно пов´язаний. У приватному листі до відомого педагога Модзалевського Ушинський називає себе українцем.
Після закінчення юридичного факультету Московського університету був залишений для підготовки до професорської діяльності. Працював професором Ярославського юридичного ліцею, у 1849 – 1854 pp. – дрібним службовцем у Міністерстві внутрішніх справ, 1854 р. отримав посаду викладача російської мови та інспектора класів у Гатчинському сирітському інституті, 1859 р. був призначений інспектором класів Смольного інституту шляхетних дівчат.
Після конфлікту з керівництвом інституту був відряджений за кордон (Австрія, Швейцарія, Бельгія, Франція, Німеччина) для вивчення організації жіночої освіти. У 1867 р. повернувся в Росію хворим, але продовжував працювати. У 1870 р. по дорозі в Крим на лікування помер. Похований, згідно із заповітом, у Києві на території Видубицького монастиря.
У своїх творах Ушинський насамперед високо підніс роль педагогіки, вказав джерела і шляхи її розвитку. Вважаючи педагогіку «мистецтвом найобширнішим, складним, найвищим і найнеобхіднішим з усіх мистецтв», не протиставляв її науці, покладаючи в основу її розвитку наукові засади, гостро виступав проти тих, хто намагався доводити, що педагогіка не має власних закономірностей, а бере зміст, мету і методи з інших наук.
ІА "Вголос": НОВИНИ