Пані Валентино, у комісії культури вашою ділянкою роботи є заходи національно-патріотичного спрямування. У Львові вже другий тиждень відзначають 195-річчя від Дня народження Тараса Шевченка. Розкажіть, будь-ласка, які заходи були вами ініційовані і проведені у рамках цього святкування.
Тарас Шевченко мені дуже близький: я родом з Київщини; я тримала сорочку Шевченка в своїх руках; моя сестра працювала у музеї Шевченка і була за це репресована; сина я назвала Тарасом на честь Шевченка. Можливо, тому святкування річниці від Дня народження Кобзаря я собі уявляю дещо інакше, ніж міські чиновники. Може, вони просто звикли до помпезності у проведенні подібних заходів. Я ж вважаю, що починати треба, якщо можна так сказати, «з низів».
Шевченко у кожного свій. Кожен розуміє твори Кобзаря і осмислює його життя по-своєму. Але для кожного з нас знайомство з Тарасом Шевченком має починатися з раннього дитинства. Саме тому Благодійний Фонд «Котигорошко», який я очолюю, започаткував співпрацю з дитсадками.
Перші, кому ми запропонували співпрацювати, був дитсадок №73 «Сонечко». Вихователі радо погодилися на нашу пропозицію. І минулого вівторка дитсадок «Сонечко» та Фонд «Котигорошко» за сприяння Львівської міської ради провели «Шевченківський ранок». Мушу зазначити, що це був справді фантастичний ранок і присутні на ньому були не тільки вихованці дитсадка. Незадовго до цього я ініціювала читання віршів у Друкарській академії, де викладаю історію України. І було це читання не з «Кобзаря», яке практикували напроти Київського університету чи у нас на площі Ринок, а з голови. П’ятеро студентів-переможців, які прочитали з пам’яті по 5 поезій, були запрошені Фондом «Котигорошко» на «Шевченківський ранок». Також ми запросили вихованців школи Соломії Крушельницької. Крім того, в навколишніх школах розклеїли оголошення, що відбудеться конкурс з читання поезії Шевченка - і на наш «ранок» прийшло багато дітей з батьками. Свято почалося з виступу маленьких, 5-річних діток: вони співали, декламували вірші Шевченка і розповідали про нього. Потім виступали старші діти. А коли вже почали виступати бандуристи і гітаристи, то весь зал підтримав їх співом. Все це відбувалося без помпезності, було настільки щиро і невимушено, настільки сподобалося і дітям, і дорослим, що вихователі вирішили цей захід розрекламувати між своїми колегами. Так що наступного року наш «Шевченківський ранок», думаю, охопить набагато більше садочків.
Благодійний фонд «Котигорошко» до 195-річчя Шевченка розробив також анкету «Урок українського. До чи від Шевченка». Ми роздали цю анкету викладачам української мови у 4 виші – Українську академію друкарства, Львівський інститут банківської справи, ЛНУ ім. Франка і Львівський державний університет внутрішніх справ. Академія друкарств і Університет внутрішніх справ вже провели урок Шевченкознавства і анкетування серед студентів, і тепер ми, опрацювавши ці анкети, зможемо проаналізувати рівень заангажованості молоді Тарасом Шевченком.
Наш фонд співпрацює і з дитячими бібліотеками. Я особисто підійшла в Центральну дитячу бібліотеку і запропонувала провести анкетування серед відвідувачів. Ми адаптували цю анкету для підліткового віку і у 23-х дитячих бібліотеках Львова провели вікторину «Шевченкознай». Протягом 10 днів діти заповнювали анкети. А 17 березня о 15:00 на Мулярській,2а у Центральній міській бібліотеці відбудеться підсумковий тур цієї вікторини, на якому ми визначимо 23 загальноміських переможців – по одному з кожної бібліотеки. Там же відбудеться виставка графіки студентів-художників Друкарської академії. Я їх постійно залучаю до таких заходів, привчаю, можна сказати, до благодійності, до меценатства.
На одному з засідань комісії культури, членом якої я є, ми прийняли рішення, що цього року прерогативу надаватимемо заходам національного-патріотичного спрямування, як от Дні Шевченка, День матері, День української писемності та ін.
Думаю, ми порозуміємося і з паном Сидором, і з паном Косівим, і з паном Побурком щодо проведення цих заходів. Ми домовилися, що відділ культури організовує заходи помпезні, як от урочисті академії, концерти, а члени нашої комісії, зокрема я, організовують заходи конкретні, до яких можна безпосередньо залучити якомога більше народу, зокрема молоді та дітей.
Мені дуже приємно, що гуманітарний блок Львівської міськради підтримав мою ініціативу, зрозумів, що Шевченко не повинен бути помпезним. Бо якщо просто роздати запрошення на якийсь помпезний, нехай і прекрасний концерт, то, на мою думку, толку з цього буде мало - концерт відбудеться і забудеться. А ті діти, які брали участь у нашому «Шевченківському ранку», які до нього готувалися, тепер чітко знають, хто такий Тарас Шевченко, як він виглядає і що написав. І ті діти, які пройшли всі етапи вікторини «Шевченкознай», і зрештою, анкетування, знають про Шевченка ще більше. Адже осмислювати Шевченка треба від дитинства і до старості.
ІА "Вголос": НОВИНИ