ВасильТрач – член НСНУ, голова фракції «Наша Україна» у Львівській міській раді
- Пане Василю, з чим міська влада підходить до завершення 2006 року?
Ця каденція Львівської міської ради звичайно відрізняється від попередніх рад, адже вибори були на пропорційній основі і це вагомо впливає на поведінку депутатів. Кожна партія прийшла у міську раду зі своєю виборчою програмою, і їхнє завдання – реалізувати ці програми і показати виборцю, що саме їхня програма є найкращою. Хоча, звичайно, більшість партій декларували вирішення тих самих проблем у Львові. І тому саме навколо цих проблем відчувається консолідація депутатів.
Сьогодні потрібно сформувати соціально-економічний план чи стратегію розвитку міста і не на рік, а на значно довший період. Тому що сьогодні маємо одну раду, через декілька років – іншу. А ми повинні сформувати таку стратегію, яка би мала тривалу перспективу. Є проблеми, на вирішення яких навіть 5 років замало.
Окрім того, необхідно затвердити новий генеральний план розвитку міста, вирішити комунальні питання, і не лише у плані стабілізації тарифів на комунальні послуги. Ми повинні розв’язати проблему якості надання цих послуг. Ми будемо ставити в центр уваги – ефективність вирішення цієї проблеми.
Сьогодні ми маємо чітко визначитися в якому напрямку далі рухатися. Чи ми повинні просто як ми робили як кожний рік давати кошти на комунальні підприємства тоді, коли вже виникала критична ситуація із забезпеченням мешканців теплом чи водою, і міська рада в аварійній ситуації приймала рішення і просто дотувала підприємства з міського бюджету. Так може тривати рік, два, але так не може бути постійно. Для нас важливо аби ми визначилися в якому напрямку йти. Чи підприємства повинні залишатися комунальними чи ми повинні їх приватизувати чи ми повинні віддати концесії? Якщо ми віддаємо його в концесію, то ми визначаємо умови на яких ми це робимо, робимо конкурс і залучаємо до процесу можливо навіть зарубіжні фірми.
Якщо ж ми хочемо залишити підприємства чи то «Львівводоканал», чи наші теплові підприємства у комунальній власності, то ми повинні виробити стратегію при якій би припинити їх дотацію і при якій вони б почали ефективно працювати. Можливо треба менеджмент змінювати. Ми можемо навіть доручити управління підприємствам якійсь консалтинговій фірмі, могли би залучити до проектів наших близьких сусідів з Польщі, Чехії, які пройшли вже цей період. Потрібно залучати до роботи менеджерів, які б вирішували проблеми як фахівців, а не як аматори.
- Пані Желіско заявляла, що буде звільнено 25% керівників ЖЕКів за підсумками роботи цих організацій. Чи були ці звільнення? Як Ви взагалі оцінює роботу ЖЕКів за час роботи каденції нових депутатів і міського голови.
Я б до цієї проблеми так би не підходив – звільнити 5 чи 10 % працівників ЖЕКів. Можливо треба звільнити 50%робітників, а можливо нікого. Ми вже прийшли етап таких механічних підходів. Тут не просто треба змінювати кількість людей, які вже працюють. Сьогодні ми стоїмо на порозі реформи ЖКГ. На мою думку, в тій формі, в якій зараз функціонують ЖЕКи, вони своє віджили. Це не комунальні підприємства, а бюрократичні установи.
Ми не повинні просто звільнити 5% людей і на ту суму підняти зарплати іншим працівникам. Від цього якість їхньої роботи не покращиться. Зараз треба формувати альтернативні підприємства, які будуть працювати на ринку житлово-комунальних послуг. Потрібно створювати умови для залучення у цю малого та середнього бізнесу. Сьогодні підприємці туди не підуть, бо там є дуже великі ризики роботи.
І наступне – необхідно створювати товариства співвласників. І їх функціонування потрібно закріплювати на законодавчому рівні. Я думаю, що це буде зроблено вже незабаром – якщо не в 2007, то в 2008 році. Міська влада повинна каталізувати ці процеси. Ми повинні створити такі умови аби люди ставали ініціаторами їх створення. А в міському бюджеті на ці процеси повинні бути закладені кошти, можна починати з 5 мільйонів.
- Якою є ваша думка, щодо ситуації навколо тарифів на комунальні послуги?
Зрозуміло, що виросла ціна на газ – відповідно ростуть тарифи на комунальні послуги. Тарифи треба піднімати, ми це розуміємо. Але ці речі треба робити ґрунтовно та усвідомлено. Якщо ми йдемо на це, то ми маємо розуміти чому ми на це йдемо.
На сесії було запропоновано розглянути питання тарифів. Ми відмовилися, бо інформації про витрати, які закладають в тарифи, ми наразі не маємо. І ми вважаємо, що комунальні підприємства на сьогодні працюють неефективно. Котельні, які сьогодні у Львові працюють ніхто у світі вже не використовує. А ми себе поводимо так ніби наше місто знаходиться в Оренгої, де виробляють газ і проблема газу для нас не проблема. В існуючі тарифи закладається не тільки ціна на газ, але й наша безгосподарність.
Так, сьогодні у міській раді працює комісія по перевірці роботи підприємств у сфері теплопостачання, до складу якої входять депутати зі всіх фракцій. Але ми не задоволені її роботою. Ми хотіли аби ця комісія провела глибокий аналіз роботи підприємств, щоб зрозуміли що робити з цими підприємцями. Бо наразі вони працюють від весни до зими.. От зараз затверджені тарифи, з міського бюджету виділено 3 чи 2 мільйони гривень. І що далі? Ми вирішили проблему? Ні, ми зняли її тимчасово. А може пройти місяць, скажуть була така ціна газу – були такі тарифи, а зараз ціна на газ зовсім інша – давайте гроші. А чекайте! Ми повинні дотувати не підприємства, а малозабезпечених людей. Це має бути завданням міської ради – не дотувати різницю в тарифах, а дотувати споживачів, які не мають змоги заплатити таку ціну за газ. В іншому випадку своєю поведінкою ми підтримуємо неефективні підприємства.
- Як ви оцінюєте роботу міського голови?
Оцінювати позитивно чи негативно роботу Садового – це дуже спрощена оцінка. Є позитивні сторони. Добре, що міський голова не сприймає раду як своїх суперників, як ворожий табір - ніби є одна влада, і друга влада, з якою треба боротися. Голова декларує бажання спиратися на міську владу – це є позитив.
Також позитивом є його бажання не законсервувати ті відносини, які сьогодні є в міській раді, а їх змінити. Добре це чи погано зараз сказати важко, бо є суперечливі думки з цього приводу. Але, на мою думку, це правильно, в міській раді міняється структура управління, змінюються люди. Я погоджуюся з тим, що частину людей треба міняти – вони просто вже звиклися і змирилися з бідами людей. Мова зокрема йде про керівників управлінь міськради.
А які негативи?
Негативи. Міський голова декларував відкритість кадрової політики. Я її не бачу. Якщо конкурси на заміщення вакантних посад й були, то на них потрапили ті, кого хотів на цих посадах міський голова – ті й виграли ці кадрові конкурси.
Крім того, ми не бачимо тої команди, з якою він йшов на вибори. Сьогодні такої команди немає. За винятком двох-трьох людей, які брали участь у виборах. Зараз в його команді хіба Косів, Одуха, Березюк, Марта Литвинюк.
Я аналізую як призначаються голови райдержадміністрацій, є виконуючі обов’язки вже декілька місяців. Це недобре, то тимчасовість – це безвідповідальність. В кращому випадку нічого не буде робитися, а може бути і гірше – можуть бути процеси зворотні.
Тепер далі – міняється структура. Це добре, що є зміни. Коли міський голова виніс це питання на розгляд сесії і акцентував увагу на тому, що йому важливо змінити людей і змінити структуру управління – ми погоджувалися з цим. Але я не сприймаю зміну структури як панацею від всіх проблем. Я її сприймаю як частину зміни системи управління містом. Ми хочемо знати не просто яка буде структура виконавчих органів, а яка буде модель управління містом. Сьогодні такої моделі міський голова не запропонував. Складається враження, що він її формує методом спроб та помилок. Це недобре. Ми сьогодні проводимо в місті централізацію повноважень органів влади? Чи ми передаємо повноваження десь в райони? Ми зосереджуємо в себе міський бюджет і концентруємо всі роботи в департаментах? Чи ми теж їх роздаємо в райони? А як буде проводитися сьогодні управління фінансовими потоками? В робочому режимі? Чи будуть запропоновані нові механізми? Змінюючи структуру, ми змінюємо частку управління містом, але не знаємо, що в нас буде у результаті. Яка буде дитина в кінцевому підсумку залежить від батьків. До цього теж треба підходити свідомо. Батьки повинні десь трошки постаратися.
- Ваша фракція виглядає доволі пасивною на тлі інших фракцій у Львівській міській раді…
Кожна фракція поводить себе у раді по-різному. Одні більше працюють на публіку, інші – більше працюють над проблемами. Дехто ще не вийшов з виборів. А фракція “Наша Україна” займається більше прагматичною роботою. Ми зараз втілюємо нашу виборчу програму у рішеннях міськради.
Я би хотів, щоб ми зрозуміли чого ми йдемо в раду. Політики в міській раді мають вирішувати проблеми жителів Львова. Ми повинні весь свій ентузіазм та енергію, якої в нас буває забагато, направляти саме на це. Маємо вирішувати і проблеми транспортного забезпечення, і освітлення, і сміття, і каналізації. Чому воно там десь смердить, а не пахне. Візьмемо обласну раду. Я так думаю, що проблеми в області є теж. Однак, коли деколи включиш телевізор і дивишся сесію – а там постійна сутичка поміж політками. В міській раді політки менше. Політика депутатів міської ради більше направлена на вирішення практичних проблем.
Для прикладу. Я входжу у комісію з питань комунальної власності. З цього приводу можу сказати: управління комунальної власності працює сьогодні неефективно. Програма приватизації – формальна. Орендна плата, яка надходить в міський бюджет – недостатня. Більше 10% орендарів не платять оренди. Комунальні підприємства, яких є за сотню, а точніше точно ніхто не знає скільки їх є, працюють неефективно. Ми намагаємося щось змінити, зокрема передали частину повноважень управління на раду. До речі, минулого тижня ми відвідали Київську міську раду, де знайомилися з досвідом роботи тамтешнього Управління комунальної власності.
- Як ви оцінюєте перспективу створення Української правиці УНП та ВО “Свобода”?
Я позитивно сприймаю процеси об’єднання політичних сил. Бо навіть коли створювалася партія НСНУ, коли ми йшли в цю партію, коли її формували, ми свято вірили в її місію об’єднання всіх національно-демократичних сил. Але так не сталося. І не тому що народ не хотів - в низах об’єднавчі процеси були. Однак керівники партії мали своє бачення цих процесів, яке не врахувало інтереси низів.
Створення правиці – це нормальний процес. Якщо буде створена потужна права партія з правих національно-демократичних партій – це нормально. Головне аби цей процес не затягнувся надовго.
- Прокоментуйте, будь ласка, останній з’їзд НСНУ.
Що стосується нашої партії. Відбувся з’їзд, на який ми йшли на який ми йшли зі своєю позицією, яка не співпадала з тим, що прийняв з’їзд. Ми це сприймаємо як політичне розчарування.
- А кого ви бачите на посаді керівника вашої політичної сили?
Дивіться, Ющенко – почесний голова НСНУ. Це незрозуміла позиція. Є він лідером партії чи ні? То Ющенко дистанціюється від неї, то наближається. Це неправильно, бо лідер партії повинен бути лідером партії. А зараз так склалося, що справжнього лідера в нашій партії немає і від того всі проблеми. Якщо немає керівника, створюється розбалансованість позицій. Як було при формуванні уряду – то “Наша Україна” веде переговори з регіонами про створення широкої коаліції, то не ведемо, то торгуємося за якісь посади. Ті, хто вів ці переговори – програли. Адже створення іншої провладної більшості у Верховній Раді відбулося через нечітку позицію наших партійців. Ми зараз можемо звинувачувати Мороза у зраді. Так, він зрадив принципам, але та позиція, яку займала Наша Україна була непостійною та незрозумілою, внаслідок якої ми програли боротьбу за владу.
Що стосується керівника партії, то я і мої колеги не бачать сьогодні лідера, якого би можна було обрати головою. Я вам скажу відверто, такого лідера ми сьогодні не бачимо.
- А що буде далі? В перспективі більше негативу чи позитиву?
Що буде далі? А далі буде весна. Треба пережити зиму.
В кожній партії є періоди підйому, є періоди стагнації, є періоди криз. Так, сьогодні “Наша Україна”перебуває в кризовій ситуації. Але я не вважаю, що вона у ній буде затримається. Потенціал партії достатній для того аби вона вийшла з неї. Соціологічні дослідження показують, що рейтинг партії падає, але він не є на критичній межі. Це нормальна стартова позиція для нормальної роботи партії. Майбутнє залежить від теперішньої чіткої позиції у ВРУ зокрема щодо дій уряду, а також наша позиція тут на місцях. Ми будемо все робити для того аби мобілізувати наших партійців., щоб зберегти моноліт фракції у міській раді. Сьогодні відцентрових спроб у Львові міській раді ми не бачимо - настрої про перехід в інші партії чи фракції у міській раді відсутні. А от перспективи створення партії чи якоїсь об’єднавчої сили обговорюються. Мова йде про створення нової політичної сили.
- З ким ви можете об’єднатися?
Досвід попередніх виборів показав, що треба формувати політичну силу, яка би об’єднала національні-демократичні партії. Я сьогодні бачу, що “Наша Україна” може об’єднатися і з РУХом, і з УНП, і ХДС.
ІА "Вголос": НОВИНИ