Чи є у локальних мінімаркетів велике майбутнє і чи зможуть вони витіснити «гігантів» із продуктового ринку Львова? Про це «Вголос» спілкувався з маркетологинею, засновницею Butterfly studio Вірою Пустовіт.
Як маленькі дискаунтери захоплюють ринок рітейлу у Львові
Починаючи з 2020 року, український ринок рітейлу справді зазнав чималих змін. На це, певною мірою, вплинула пандемія коронавірусу.
Якщо раніше українці їздили у гіпермаркети та закупляли там товарів на тиждень, то зараз для багатьох вже немає такої потреби. Локдауни та карантинні обмеження зачинили нас у квартирах, тож і по продукти ми почали виходити якнайближче до власних осель.
Таким чином, дуже популярними серед українських споживачів стали мінімаркети біля дому. Відсоток таких магазинів суттєво зріс і у Львові.
Зокрема, у кожному районі міста тепер є по кілька мінімаркетів «Близенько», «АТБ», «Рукавичка», «23/7» та «Свій маркет». Водночас, у Львові практично не відкривають великих, популярних раніше, мереж магазинів.
Мінімаркети мають величезну перевагу – розташування. Цим вони, зазвичай, і переманюють до себе покупців. Прийнято вважати, що і вартість продуктів там значно менша, аніж у гіпермаркетах. Утім, це не завжди так.
Редакція «Вголосу» зробила невеличке дослідження та порівняла ціни на базові продукти у найпопулярніших продуктових мережах Львова. З'ясувалось, що справді, вартість деяких продуктів у дискаунтерах міста навпаки – перевищує вартість ідентичних продуктів у гіпермаркетах. Чому так?
Чому товари однієї торговельної марки у різних магазинах можуть коштувати по-різному?
Як зазначає маркетологиня Віра Пустовіт, першочергово ціна на товар формується за формулою: закупівельна ціна + витрати + торговельна націнка. Але остаточно, за її словами, рівень ціни визначає стан попиту на товар.
«Якщо попит високий, продавець може підвищити рівень торговельної націнки й отримати більший прибуток. Якщо попит знижується, продавець змушений опускати ціни, іноді йдеться про нульову торговельну націнку, а іноді навіть про збиток – щоб продати товар. Це особливо актуально для продуктів харчування, в яких обмежений термін придатності, – не встиг продати вчасно, втрачаєш не тільки прибуток, а й кошти, вкладені в закупівлю, логістику, дистрибуцію товару», – каже вона.
Крім того, важливо розуміти різницю між усіма видами продуктових маркетів. Адже кожен із них формує абсолютно різну цінову політику. Такі маркети фахівці розділяють на 3 групи.
1 група – магазинчики біля дому. Це невеличкі крамниці з обмеженим асортиментом найнеобхідніших товарів. Завдання такого магазинчика, за словами маркетологині, – заповнити нашу негайну потребу в певному товарі. Зазвичай, там ми купуємо кілька одиниць і готові переплатити за оперативність та зручність.
«Магазинчик біля дому закриває дефіцит, тут купують небагато товарів, але тих, які дуже потрібні саме зараз. За це ми готові переплатити 10-15 % від ціни. Тому цілком логічно, що в умовах конкуренції ціна на товари в магазині біля дому буде дещо вищою за інші формати», – каже вона.
2 група – дискаунтери (мережі магазинів недорогих товарів). Як стверджує Віра Пустовіт, дискаунтери – це щось середнє між магазинчиком біля дому та супермаркетом. Яскравими прикладами дискаунтерів у Львові є мережі магазинів «Рукавичка», «Близенько», «АТБ». У таких маркетах продають недорогі товари, утім у них, як і у магазинах формату «біля дому», покупцям пропонують обмежений асортимент. Сюди ми приходимо, аби закупити певний базовий набір продуктів без переплати.
«Ключовим є слово БАЗОВИЙ. Тобто в таких магазинах є чітке розмежування: базовий набір зі знижками, інші товари – з націнкою, вищою, ніж в супермаркеті. До базового набору я зараховую хліб, молочні продукти, бакалію тощо. Зазвичай магазини продають ці типи товарів під власними торговельними марками – це ще більше економить кошти покупця», – зазначає маркетологиня.
Та все ж, якщо покупець прагне купити в дискаунтері товар, який не входить у вказаний вище перелік, йому доведеться переплатити. За словами Віри Пустовіт, значно дорожче у таких магазинах коштує, наприклад, побутова хімія, товари для тварин або ж канцелярія.
«Чому так? Повертаємось до попиту та пропозиції – ми готові переплатити за одну або кілька одиниць товару у нашому кошику, якщо всі інші позиції придбали за вигідною ціною», – додає вона.
Крім того, жінка підкреслює: дискаунтер існує винятково за рахунок продажу обмеженого асортименту товарів за нижчими цінами. Він не зможе суттєво збільшити свій асортимент та масштабується власне за рахунок збільшення кількості торгових точок з тим самим обмеженим асортиментом.
3 група – супермаркети та гіпермаркети. Їх фахівці ще називають «китами» ринку. Такі мережі магазинів покривають нашу потребу в широкому асортименті товарів. Їхня основна фішка, за словами Віри Пустовіт, – великий вибір, який задовольє наш попит на 100%.
«Сюди ми потрапляємо не так часто, але коштів за раз залишаємо найбільше. Маркетинг супермаркету спрямований саме на це – примусити нас купити якнайбільше одиниць товару. А для цього треба нас сюди затягнути. Як? Знижками та спеціальними пропозиціями на ходові товари – молоко, хліб, борошно і т. д. Маючи величезний асортимент і кращі фінансові можливості, супермаркет може дозволити собі продавати певні одиниці товару з мінімальною або взагалі нульовою націнкою – натомість покривати її коштом інших товарів», – стверджує фахівчиня.
Чи відійдуть у минуле львівські гіпермаркети?
Дехто каже, що зараз є великий ризик зникнення великих мереж супермаркетів та гіпермаркетів. Чи є потреба їхати у «Сільпо», «Ашан» чи «Метро», якщо найнеобхідніше можна купити у «Близенько», «Рукавичці» чи «АТБ»?
Втім, за словами маркетологині Віри Пустовіт, найближчим часом супермаркети та гіпермаркети далі залишатимуться популярними на ринку. Передусім через те, що вони дуже оперативно та грамотно реагують на поточну ситуацію з пандемією.
«В першу хвилю пандемії я купувала товари з доставкою саме з »Сільпо«. Мережа оперативно прилаштувалася до ситуації й у власному додатку створила розділ »покупка з доставкою«. Зараз у сервісах Rocket та Glovo є окремий розділ »Супермаркети« і люди активно користуються цією можливістю. Думаю, що »Болт" також надає такі послуги.
Насправді що більша мережа, то більше в неї фінансових можливостей перестояти кризу", – каже жінка.
Втримаються на ринку й гіпермаркети «Ашан» та «Метро». Як підкреслює фахівчиня, доволі часто саме ці мережі є якірними орендаторами в супермолах. Чому? За словами Віри Пустовіт, у вихідні ми часто відвідуємо торгові центри. А вже там, окрім шопінгу та розваг, ми періодично можемо зайти й у супермаркет, аби закупити продуктів.
«Часто похід у супермаркет стає частиною культурно-розважальної програми на вихідних. Коли вся родина виїжджає на закупи та розваги, поєднуючи це з закупівлею базового переліку товарів на тиждень», – наголошує фахівчиня.
Мінімаркети VS гіпермаркети. Що найчастіше обирають львів'яни?
Ми опитали мешканців міста, у яких магазинах вони купують продукти найчастіше. За результатами опитування з'ясувалось, що все ж львів'яни надають перевагу купівлі харчів у магазинах великих мереж.
Зокрема, як розповів «Вголосу» львів'янин Богдан, він обирає супермаркети та гіпермаркети, адже там, на його думку, значно більший вибір продуктів. До того ж він переконаний, що у великих продуктових мережах є більша гарантія придбати якісніші продукти, аніж у так званих дискаунтерах.
«Крім того, у таких магазинах, як на мене, значно менше шансів узяти щось протерміноване або отримати зайвий товар у чеку», – підкреслює чоловік.
Тієї ж думки дотримується й львів'янка Ольга. Вона зазначила, що часто у мінімаркетах-дискаунтерах немає кількох продуктів, які дуже треба. Тому вона з чоловіком здебільшого надає перевагу гіпермаркетам чи супермаркетам.
«Як на мене, там справді більший вибір. Крім того, у супермаркетах та гіпермаркетах таки дешевше. А ще там люди швидше розкуповують продукти, тож, думаю, через це вони свіжіші. До того ж тратиться менше часу: біля дому у магазин кожного дня треба ходити, аби щось купити. А так – раз на тиждень купив продуктів і маєш спокій», – розповідає дівчина.
А ось мешканка Львова Катерина навпаки купує продукти у дискаунтерах. Каже: такі магазини насамперед економлять її час.
«Наприклад, просто біля мого будинку є магазин «Близенько», тож мені не потрібно далеко їхати чи йти по продукти. Достатньо пройти кілька метрів. Купую продукти, зазвичай, після роботи. Самі розумієте: у 20:30 - 21:00 вже нічого не хочеться робити. Тому мені так зручно», – ділиться львів'янка.
Оксана живе у Рудному. Утім по продукти переважно їздить до Львова. Найчастіше купує у мережі «Сільпо»: каже, що найбільше там її приваблюють знижки. Крім того, у цієї мережі, за її словами, є дуже лояльна бонусна система. А ось мінімаркетів дівчина трішки побоюється. Насамперед через те, що не впевнена, чи продукти, які там продають, мають хорошу якість.
«Звернула увагу на те, що у маленьких магазинах рідко бувають вигідні акції. Я люблю «Сільпо», адже там раз у квартал приходять бонуси, якими можна розрахуватись. Мені одного разу прийшло більше як 200 гривень. А так, у мінімаркетах-дискаунтерах, можливо, й дешевше. Утім, до прикладу, м'ясо якесь купувати мені там страшно», – стверджує Оксана.
ІА "Вголос": НОВИНИ