У вівторок «Газпром» поставив вимогу, щоб Україна сплатила протермінований рахунок, повідомляє The Wall Street Journal. Глава «Газпрому» Олексій Міллер заявив, що Україна все ще не заплатила 882 млн доларів за газ, який надійшов у серпні газ. «Він не погрожував припинити постачання, але сказав, що компанія розглядає ідею про вимогу передоплати в майбутньому», - зазначає видання.
Україна кілька років домагається знижок від «Газпрому», називаючи ціну на газ несправедливо високою. Росія відповідає, що знижка можлива лише в разі вступу України до Митного союзу, йдеться в статті, але Україна має намір підписати угоду з ЄС, несумісну з членством в МС.
У міру наближення саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі, на якому Україна повинна підписати угоду про асоціацію з ЄС, тиск Москви посилюється, констатує кореспондент The Christian Science Monitor Фред Вейр. 29 жовтня російський прем'єр Дмитро Медведєв заявив, що хронічна нездатність України оплачувати рахунки в строк стала критичною проблемою, і не виключив введення передоплати.
У той же час головний радник Путіна з економічних питань Сергій Глазьєв попередив Київ про наслідки вступу до «нерівноправної зони вільної торгівлі» Євросоюзу. За його словами, українська економіка аж до 2020 року буде втрачати по 1,5% ВВП на рік. Зате у разі вступу до Митного союзу «вона одномоментно отримує плюс 10 млрд доларів поліпшення торгівлі».
«Всі спекуляції на тему того , що Росія «помилувала» Україна і змирилася з тим, що вона підпише угоду про асоціацію з ЄС, не відповідають дійсності», - вважає директор Інституту країн СНД Кирило Фролов. – «Росія не приймає цивілізаційну зраду інтересів українського і російського народів. Українцям не варто сподіватися на те, що росіяни побалакають [про наслідки], а потім просто про все забудуть».
Можливість початку нової «газової війни» між Росією і Україною стала більш реальною у вівторок, коли «Газпром» висловив невдоволення несплаченими боргами Києва, пише Шон Уолкер в The Guardian. На думку кореспондента, «незважаючи на жорстку риторику Москви, здається, Кремль змирився з тим, що Україна висковзає зі сфери його впливу. Тепер вся увага зосереджена на тому, щоб показати Києву, яку жахливу помилку він зробив».
Україна і Молдова мають прийняти рішення про угоду з ЄС до 28-29 листопада, коли відбудеться саміт у Вільнюсі, пише The New York Times, і Москва готова вести жорстку гру, щоб не допустити укладання угод - Росія бажає їх членства в Митному союзі. Автор статті Ендрю Крамер фокусує увагу на економічному пресингу.
«На європейському континенті, від Балтійського до Чорного моря, виросла «шоколадна стіна»: з липня російські регулятори заборонили ввезення кондитерської продукції компанії Roshen», - йдеться в статті.
За минулий період обсяги виробництва на фабриці в Києві, де побували кореспонденти газети, скоротилися на 14%. Крім того , Москва заборонила ввезення молдавського вина та литовської молочної продукції. «Литва вже член ЄС, але, мабуть, Кремль озлоблений тим, що його колишня держава-клієнт енергійно агітує за прийом в блок інших колишніх радянських республік», - пише Крамер
«Поширена думка, що заборона шоколаду Roshen викликана тим, що власник компанії Петро Порошенко ратує за інтеграцію України з ЄС», - йдеться далі. У всієї України та ж проблема. Агентство Moody’s у вересні знизило рейтинг України не в останню чергу з побоювань, що Київ не доб'ється зниження цін на російський газ.
«Путін і його команда тиснуть на Україну, тому що без України євразійська інтеграція неможлива», - сказав київський аналітик Михайло Погребинський.
«Український бізнес зазнає тиску і з іншого боку. Високі мита ЄС на сільськогосподарську продукцію типу тієї, яка йде на тістечка і шоколад, практично виключають експорт до Західної Європи - як мінімум, поки щодо Угоди про асоціацію не будуть знижені мита», - йдеться в статті. До того ж європейські кондитери самі інвестують в Росію, вважаючи, що потенціал зростання там вищий, ніж у Європі.
Раніше Росія за допомогою заборони на імпорт окремих товарів і жорсткості митного контролю вже «показала Україні, чого їй слід очікувати, якщо вона не приєднається до Митного союзу», продовжує тему Die Presse. Захід ставить умовою зближення з Україною звільнення екс-прем'єра Юлії Тимошенко, проте не це і навіть не заява російського МЗС, що планована угода України з ЄС суперечить раніше укладеному з Росією «Договору про дружбу і співробітництво», зараз сильніше всього лякає Київ, а саме претензії «Газпрому», вважає Ютта Зоммербауер, яка назвала свій матеріал «Путін бере Україну в кліщі».
Енергопостачання - це і приманка, і інструмент політичних загроз Росії на пострадянському просторі, і у випадку з Вірменією це спрацювало. «Але російська тактика може дати ефект, протилежний очікуваному», допускає журналістка: «українська еліта може переконатися в правильності свого вибору».
Джерело: InopressaІА "Вголос": НОВИНИ