Міністр фінансів Віктор Пинзеник є одним з тих членів уряду, яких складно назвати в Кабміні новачками. Затятий супротивник усіляких пільг і податкових преференцій Віктор Михайлович відрізняється унікальним трудоголізмом, порівнянним хіба що з прем'єрським. Пинзеник — виняток із загального правила, він на робочому місці в Мінфіні і рано вранці, і пізно вночі, порушуючи заборону Юліи Тимошенко на роботу після 22.00... Так — у напружених ранкових нарадах і тривожних нічних пильнуваннях — минули перші сто днів роботи Мінфіну. Ми вирішили довідатися в керівника міністерства, наскільки вони були результативними...

Вікторе Михайловичу, на ваш погляд, що вдалося зробити Мінфіну за ці сто днів?

Прийняти збалансований бюджет. І це заслуга не тільки роботи нашого міністерства, але і всієї команди на чолі з Президентом, оскільки Мінфін тільки готує рішення. Нам дісталася країна в дуже важкій фінансовій ситуації, що загрожувало фінансовим обвалом. Той дефіцит, що у нас був, міг обернутися або невиплатою пенсій і зарплат, або ж сильною дестабілізацією цін і грошового курсу, причому не убік ревальвації, а девальвації. Дефіцит бюджету за українськими стандартами складав десять відсотків, що могло для країни обернутися інфляцією в сотні і навіть тисячу відсотків. Нагадаю, що в 1993 році при такому дефіциті інфляція склала десять тисяч відсотків, тобто ціни виросли в сто разів. За чотири місяці роботи нового уряду і майже два місяці дії нового бюджету ми можемо говорити, що нам подібної ситуації вдалося уникнути.

Ми виконали бюджетний план за чотири місяці. Щодо травня зараз говорити складно — було багато вихідних днів. План місяця дуже напружений, але є підстави думати, що ми вийдемо на потрібні показники.

Можна сказати, нам вдалося справитися з інфляцією, у всякому разі в першому кварталі. Це ще раз доводить, що всі претензії до уряду з приводу соціальних виплат і проблеми інфляції носили лише політичний характер. Адже коли ми не робили жодних соціальних виплат, інфляція була високою, а тепер вона впала до 0,7 відсотка.

З цінами на картоплю і м'ясо, як найбільш інфляційними показниками, справитися вдалося?

Ціни на картоплю, як і на багато інших продуктів, мають сезонні коливання. І тут ми не можемо сперечатися з матінкою-природою. Що стосується м'яса, то тут ще продовжуються невеликі цінові коливання, але таких загрозливих торішніх темпів росту цін вже немає.

Проте опозиція заявляє, що в новому бюджеті є схований дефіцит, який складає кілька мільярдів гривень...

Хоча ми і корегували план з дефіциту бюджету, за ці чотири місяці в нас дефіциту немає. Що стосується травня, поки що є оперативний дефіцит який складає близько 1,3 мільйони гривень. Але це ще не остаточний показник, оскільки в першій половині місяця відбувалися великі бюджетні виплати: військові пенсії, зарплати, дотації Пенсійному фондові, а доходи були значно менші. В другій половині травня буде зворотний процес. Більш того, ми не просто утримуємо бездефіцитний бюджет, у нас немає приросту боргів. Тобто ми не збільшили суму запозичень у порівнянні із сумою погашень. Якщо говорити саме про схований дефіцит, то він є. Але це, у першу чергу, пов'язане з тією спадщиною, що нам дісталося від колишньої влади. Мова йде про неоплачені послуги за 2004 рік. Тобто в деяких бюджетних організацій є борги, наприклад, за телефон або щось подібне. Це так називана кредиторська заборгованість, що виникла в 2004 році. Згадайте, хто тоді був при владі. Ми ж на сто відсотків фінансуємо соціальні виплати і комунальні платежі.

Останнім часом говорять про внесення змін у вже змінений бюджет. Наскільки це реально?

Можливі якісь корективи, але навряд чи будуть здійснюватися системні зміни, для цього немає підстав.

Ви вже почали роботу над бюджетом на 2006 рік?

Так. Готується бюджетна резолюція, яку ми повинні подати до кінця місяця. Але найголовніше — мають бути прийняті відповідні політичні рішення, що дозволять Міністерству фінансів розробляти новий бюджет, а він не буде простим, оскільки ми почали вирішувати глибокі системні проблеми, що визначають ситуацію не тільки на сьогоднішній день, але і на далеке майбутнє. Наприклад, проблема Пенсійного фонду. Ми вже зробили серйозні кроки, зменшили дотації фондові за рахунок прискореного росту зарплати, проте проблема наступного року існує. Незважаючи на всі наші рішення, все одно залишається досить серйозний дисбаланс між фондами зарплат і пенсій. Необхідно вирішувати проблему уніфікації пенсійного забезпечення, тарифікації зарплат. Потрібно серйозно змінити ідеологію деяких бюджетних програм, тому що нерідко вони є інструментом використання бюджетних грошей, а не досягнення визначених цілей. Серйозні питання виникають по податкових змінах. Є питання, зв'язані з адміністративно-територіальною реформою, оскільки це величезне навантаження на бюджет.

Чи Будуть відновлені пільги?

Якщо будуть відновлені податкові пільги, бюджет буде провалений. Пенсіонери і вчителі не одержать ні пенсій, ні зарплат.

Президент доручив кожному міністерству представити «дорожню карту». Ви це вже зробили?

Наша «дорожня карта» — це бюджетний процес, який показує, що буде робитися в країні через рік, через два, через три... Тому як на бюджет виходить багато інших рішень. Я вже окреслив коло проблем, але це далеко не повний перелік...

За ці кілька місяців роботи чи зміг уряд стати єдиною командою?

Ми — єдина команда Президента Ющенка. У тім, що зараз тривають певні дискусії в уряді і не всі ще змогли відійти від революційних методів, відчути себе у владі, а не в опозиції, немає нічого страшного. Усі люди різні, у кожного своя позиція. Але одна справа, коли ти перебуваєш поза урядом, а інше — коли є його частиною. І, слава Богу, усі потихеньку починають привчатися грати в команді.

Ви не вперше в уряді. Правда, раніше працювали в інших міністерствах. Якщо говорити про ваші особисті симпатії, де ви себе почуваєте комфортніше — у Мінекономіки чи в Мінфіні?

Мене завжди більше приваблювали фінансові питання. Міністерство фінансів є тим нервом, до якого сходяться всі сигнали. Це непроста робота. Часто доводиться відповідати за багатьох. Не тому, що я чимось відрізняюся від інших міністрів, а тому, що Мінфін повинен реагувати абсолютно на усіх. Наприклад, ми не можемо обмежитися читанням законів, що стосуються лише профільної діяльності міністерства. Ми читаємо всі закони, тому що практично усі вони мають відношення до бюджету. Зараз ми реформуємо Мінфін. У міністерстві працюють кваліфіковані люди, але воно інституційно вимагає розвитку. Раніше я дивився на структуру Мінфіну і не міг нічого зрозуміти. І тільки через три місяці роботи, коли побачив, як діють усі механізми, я разом з колегами дійшов до того, якою має бути структура міністерства. З іншого боку, є проблема координації. Її почав реалізовувати ще прем'єр-міністр Віктор Ющенко в 2000 році, змінюючи структуру уряду й інших органів виконавчої влади. Наприклад, Держказначейство — орган із виконання бюджету. Головна проблема тут — координація. Раніш Мінфін був сам по собі, казначейство — саме по собі. Казначейство повинне стати складовою частиною єдиного блоку уряду. Складність полягає ще й у тому, що ми одночасно і реформуємо, і змінюємо структуру цього органу. І ще багато чого потрібно зробити, щоб Міністерство фінансів стало органом, який би міг ефективно працювати і реагувати на усі питання, що виникають в країні.

Однією з головних цілей нова влада ставила боротьбу з корупцією. Чи піймали ви за ці сто днів когось за руку?

Найгірше — це ловити когось за руку. Потрібно зробити так, щоб у цьому не було необхідності. Якщо зберігати умови, які сприяють корупції, то можна піймати за руку одного, другого, але завтра з'явиться третій, четвертий... Я не говорю, що нікого не потрібно ловити. Перед нами інше завдання — ліквідувати причини корупції. Але ми не можемо вирішити всі проблеми відразу. Ми вибираємо зі списку невирішених питань найбільш хворобливі і намагаємося їх вирішувати. Крок за кроком ми доберемося і до всього іншого.

Також одним із президентських обіцянок було відшкодування населенню „згорілих” внесків. Коли це може бути зроблено?

По-перше, Ющенко — це всерйоз і надовго. Його обіцянки будуть виконані. Інша справа, що ми не можемо вирішити цю проблему сьогодні, але це не означає, що ми її не вирішимо ніколи. Кроки в цьому напрямі будуть зроблені вже в наступному році і продовжені в наступні.

Як ви ставитеся до ідеї опозиції створити альтернативний уряд?

Якщо хочуть, нехай створюють хоч десять урядів. Це не наше питання. Адже ми при владі. Ми в команді Президента.

Від опозиції ми неодноразово чуємо про напрацювання ними проектів указів і постанов, котрі вони передають і урядові, і Президентові. Ви отримували подібні документи?

До розумних думок або пропозицій (а такі до нас надходять) ми прислухаємося. Але хочемо чіткої позиції. А то дехто спочатку, доки не був затверджений бюджет, кричав, що уряд не зможе виконати поставлені соціальні завдання. Виконуємо. Тепер, виявляється, і це погано. Так нехай деякі опозиціонери спочатку розберуться з тим, чого вони самі хочуть.

ІА "Вголос": НОВИНИ