[media=75090,75091,75092,75093,75094,75095,75097,75098,75099]
Особливим пунктом у серці міста є Вірменський собор, якому минулоріч виповнилось 650 років.
Про те, як у місті Лева з’явились вірмени, про архітектурні особливості та унікальність храму розповідає диякон Вірменського собору Армен Акоґян.
Про вірмен на Русі
Вважається, що перша вірменська община на Русі з’явилась у десятому столітті. Коли київський князь Володимир взяв у жінки Анну, принцесу візантійську, сестру імператора Василія другого, вона із собою привезла своє оточення. Василій ІІ і його сестра були вірмени. Відтак, Ярослав Мудрий, який народився від шлюбу Анни і Володимира, з маминої сторони вірменин.
За свідченнями археологів, у Львові вірменська община з’явилась близько дванадцятого століття. Про це свідчать рештки вірменського храму. Що змусило вірмен зробити таку довгу мандрівку з батьківщини до міста Лева? Цією причиною було нашестя турків-сельджуків. Диких племен, які з середньої Азії ввірвались в нижній Схід, колиску світової цивілізації і загарбали його, включно із Єрусалимом. Сельджуки не впускали християн на молитву до Єрусалиму.
Почались масові міграції вірмен з Вірменії. Так було створене Кілікійське вірменське царство поза межами Вірменії, яке проіснувало до 1375-го року, поки не було знищене мамлюками. Тоді з Кілікії великий потік біженців прибув до Львова. Сюди вірмени потрапили через Крим.
В середньовічних містах люди здебільшого займались торгівлею і ремеслами. Такий рід занять був типовим і для вірмен. Вірмени хороші каменярі. Вони були незамінними майстрами для будівництв міст. Також хорошими ювелірами. Головним ювеліром Яна Собєського був вірменином. Також робили якісні шкіряні вироби.
Про храм
Храм є трьохетапною будівлею. Тут представлені три різні архітектурні стилі. Найстаріша частина була збудована у 1363 році. Це найдавніша кам’яна споруда, яка цілковито збереглась у Львові. Архітектура типово вірменська.
В 17 столітті собор розширили. Нову частину зробили у стилі бароко. У 20 столітті було споруджено останню частину, у стилі модерн. Її проектував архітектор Франциск Мончинський, який водночас є автором фрески у цій частині храму, яка є імітацією мозаїки. Назва фрески – Христос добрий пастир. Мончинський також є автором і дерев’яної стелі у соборі.
Останній вірменсько-католицький єпископ Юзеф Теодоровіч почав реставрацію храму. Він хотів весь храм прикрасити мозаїкою, для цього запросив художника Юзефа Мехопера, який на жаль, не завершив цієї роботи.
З огляду на низку причин, місцева вірменська община до кінця 17 століття прийняла Унію з Римом, відкололась від вірменської апостольської православної церкви і прийняла римо-католицтво, зберігши при цьому свій обряд. Відтепер їх називали вірмено-католиками.
До 1945 року храм діяв як вірмено-католицький. Із приходом комунізму до собору ввезли музейні фонди, які зберігались тут до 2000 року.
За цей час вірмени-католики почали мігрувати у Польщу. Коли храм відновив свою діяльність, то повернувся у лоно вірменської апостольської церкви.
Ікони та фрески
У храмі знаходиться чудотворна ікона Богородиці із вірменської церкви у Кам’янці –Подільському та ікона Григорія Просвітителя, першого патріарха Вірменії.
Також низка унікальних фресок, автором яких є Ян Генріх Розен, який приїхав до Львова з Варшави на запрошення архієпископа Теодоровича. Ідею робити модерні розписи у храмі община зустріла критично. Проте архієпископ на своєму настояв. Розен писав портрети своїх сучасників. На стінах храму зображено понад дві з половиною сотні облич.
Святий Оденон – п’ятий абат Бенедиктійського монастиря в Клюні , у 10 –тому столітті ввів в календар латинської церкви день пам’яті померлих.
Пам’яті померлих присвячена і одна з фресок на стінах Вірменського собору. На фресці зображені прозорі тіні, які прийшли в знак подяки. Вони несуть в руках свічки, як символ молитви, вічного життя. Три монахи, які несуть тіло символізують три часових виміри: минуле, теперішнє, Їхнє одночасне зображення символ вічності. Бо феномен вічності нам не зрозумілий, у ній або немає часу, або три виміри існують одночасно.
Відкрити знову святиню для молитов вірменам вдалось лише у 2006 році.
ІА "Вголос": НОВИНИ