1. Для любителів теплої ванни: термальні води «Косино» (Закарпатська область, 265 км від Львова). Від міста Лева до Мукачева можна доїхати електричкою або поїздом, з мукачівського автовокзалу - автобусом до села Яноші, там пересісти на автобус у напрямку Чопу. 12 км то трасі – і ви на місці. Як не дивно, комплекс термальних вод «Косино» побудований просто в полі. Тож, щоб доїхати туди без власної машини, треба запастися терпінням. Селяни кажуть, що в них з інфраструктурою все ок: автобуси ходять кожні 2 години, але який же саме розклад цих автобусів, розказати не можуть. Місцеві також згадують, що раніше вода з гарячого гейзера потрапляла в один, ще радянський басейн. Потім на його місці побудували цей сучасний комплекс. Тож, поплавати у воді з високою мінералізацією тепер можуть значно більше людей. Тим більше, що на території комплексу ще є бар, ресторан, бювет та сауна. Ціни, як для львів’ян, не катастрофічні – на рівні львівського аквапарку. А от  готель для любителів купання ще не побудували. Тож, туристам без особистого транспорту доводиться або ходити пішки по трасі 1,5 км до наступного села Запсонь, де можна винайняти у місцевих кімнату. (Там, вже у прикордонній смузі біля угорського кордону кажуть не «здаю» кімнату, а «видаю». Як партизан – таємницю. Так що не дивуйтесь). А от автомобілістам можна повернутись по трасі у містечко Берегово або у селище Яноші – там теж є кілька невеликих готелів.
  2. Для тих, хто не боїться холодної води, є водоспад Шипіт. Якщо взимку їздили на лижі у Пилипець, що на Закарпатті – то якраз там. В кінці села по ліву руку «Гранд готель Пилипець» і сама лижна траса з бугелем, а по праву, ще кількасот метрів по дорозі – водоспад.  Якщо немає дощу – можна заночувати просто по сусідству з водоспадом. Працівники природоохоронної структури запропонують вам кілька місць для намету. В двох кроках місцеві продають вже готовий шашлик і домашнє вино. А якщо на вулиці мряка, і хочеться тепла та затишку – вертайтесь в село – кімнати там здають ледь не всі мешканці, є великий вибір міні готелів. В одному з перших зі сторони водоспаду вам запропонують не тільки милу кімнату і кухню, де можна самому щось приготувати, а зігріють у чані з водою. Навпроти готелю під дерев’яним дахом – металева ванна (чан), що підігрівається знизу на вогні (закарпатський атракціон «Відчуй себе чортом у пеклі») і басейн з холодною водою. Турботливі господарі розчистили русло ріки перед чаном, тож просто з його гарячої води можна стрибати у холодний потік. Найкраща з водних процедур і зимою і літом!
  3. Хотілось би порадити для плавання озеро Синевир, але там, на жаль, купатись заборонено – це частина Національного природного парку. Тому можна тільки милуватись краєвидом і непорушним дзеркалом озерної води.
  4. Для тих, хто і любить покупатись, і рибку поїсти – треба брати квитки зі Львова у протилежному напрямку. Поїзд Львів-Київ за чотири години домчить вас до Ковеля (Волинська область), а звідти автобусом просто до озера Світязь – найбільшого у групі Шацьких озер. Якщо ви готові терпіти дискотеку під вікном – можна сміливо влаштовуватись в один з санаторіїв на березі озера. Там є і дерев’яні маленькі будиночки, розраховані на різну кишеню, і радянські трьохповерхові корпуси. Якщо готові терпіти комарів, спати у наметі і готувати обіди на вогні – вас із радістю приймуть у кемпінгове містечко. (Правда, там ви теж не застраховані від любителів голосно слухати музику, але вони хоча б тимчасові, а от дискотека – на все літо). Таке цивілізаційне диво як замовлення їжі по телефону дійшло навіть до сільської місцевості, тож тут на стовпах ви обов’язково побачите оголошення «Раки варені свіжі» або «Риба» із номерами телефонів. До рибного ринку теж недалеко – їх є навіть кілька: і на автостанції «Світязь», і в самому селі. Там ви знайдете безліч варіантів на будь-який зуб: і копчені соміки, і в’ялені щуки, і лящі, і навіть вугрі.  

Це, звичайно, не усі варіанти відпочинку біля води на Західній Україні. Але одні з найцікавіших. Подорожуйте – самотужки відкриті місця найбільш захоплюючі!

Have a nice Ukrainian summer!

Подорожувала Юлія Сівакова, «Вголос». 

ІА "Вголос": НОВИНИ