Розмова із заступником голови Львівської облдержадміністрації з питань внутрішньої політики Володимиром Геричем, у компетенцію якого входять питання роботи громадських, релігійних організацій, питання політичних та міжетнічних аспектів розвитку суспільства.

На Львівщині вже давно склалась напружена політична ситуація, а нещодавно робота Львівської обласної ради була, практично, паралізована. Чи бачить Львівська облдержадміністрація вихід із цієї ситуації і Ваш прогноз щодо її подальшого розвитку?

Я б не сказав, що політична ситуація на Львівщині останнім часом якимось чином відрізняється від тієї, що яка була впродовж кількох років. Є чітке коло політичних сил: праві, центристські та лівоцентристські. Як на мене, політична ситуація зараз стала навіть трохи м’якшою, аніж була колись. Скажімо, раніше про якийсь діалог, стосунки, контакти з комуністами ніхто навіть і говорити не хотів. А сьогодні комуністи приймають участь у зустрічах із представниками політичних партій правого скерування, і ні в кого це не викликає особливих заперечень. Думаю, що це характеризує зрілість нашого суспільства. Все таки в політичному плані наше громадянське суспільство стає більш демократичним, більш цивілізованим. І це — нормальний процес, що дає можливість висвітлити ідеологічні переконання різним політичним силам.

Є й особливості політичної ситуації на Львівщині. І Львівська обласна рада — це одна із них. Ми вважаємо, що криза, яка має місце у обласній раді, є внутрішньою справою депутатського корпусу.

Для порівняння візьмемо інші ради, де сьогодні теж відбуваються різні політичні протистояння. При всіх розбіжностях поглядів, при антагоністичних підходах до вирішення тих чи інших питань, Верховній Раді вдається рухатись вперед, якимось чином балансувати політичні сили і знаходити консенсус. Кожного понеділка у Верховній Раді фракції з’ясовують свої відносини, приймають відповідні рішення з тих чи інших питань. Це називається справжньою політикою. А вона полягає у вмінні досягти консенсусу і вмінні чимось поступитись.

Подібну ситуацію маємо і в багатьох районах області. Там люди теж намагаються навести лад. У нашій обласній раді ситуація дещо інша. Але ще раз повторюю, це — внутрішня проблема депутатського корпусу, самої ради.

Час від часу лунають звинувачення, що облдержадміністрація втручається у діяльність обласної ради.

Ми не втручаємось у роботу обласної ради і не хочемо втручатись. Для цього у обласній раді є своє керівництво, депутати. Незважаючи на те, чи депутати є державними службовцями, чи ні, обласна рада повинна сьогодні знайти сили розв’язати цей конфлікт, який виник у її середовищі. Можливо ця ситуація виникла через те, що керівництво обласної ради схилилось на бік однієї політичної сили. Я не звинувачую, я висловлюю свої власні міркування. Очевидно, при більш зваженому, рівному підході до усіх, цієї проблеми б не виникло. Відтак, сьогодні ми маємо те, що наш обласний парламент не працює. Так, комісії засідають, але не відбувається головного — сесійних засідань.

Як облдержадміністрація ставиться до ініціативи голови облради Михайла Сендака розпустити нинішній корпус ради?

Ми не хочемо втручатись у роботу обласної ради. Облдержадміністрація зацікавлена, щоб обласна рада працювала. Але вона повинна сама знайти порозуміння і якимось чином рухатись уперед. Ми вважаємо, що в обласній раді не місце політичним розборам, вона в першу чергу повинна займатись господарськими питаннями.

Аналітики переконані, що в обласній раді відбувається не настільки політичне протистояння, як певних інтересів.

За будь-якою політичною дією, за будь-якими приводами завжди стоять якість інтереси.

Михайло Сендак відкрито звинувачував Вас у тому, що Ви переконували депутатів-держслужбовців, які в обласній раді входять у групу „Ділова Львівщина”, підписувати звернення про висловлення йому недовіри як голові ради.

Це є неправдою. Я б дуже хотів, аби Михайло Сендак, (а він вже не один раз робив на мою адресу різні закиди) назвав тих, кому я ламав руки, чи кого я заставляв щось підписувати. Такі звинувачення я можу пояснити тільки одним. Ще в період, коли головою облдержадміністрації був Мирон Янків, я працював керівником апарату і мав доручення займатись у межах своїх обов’язків також і обласною радою, тобто в мої функції входила і співпраця із органом місцевого самоврядування. Нічого дивного в тому немає. Адже сьогодні уряд активно працює із Верховною Радою: у кожному міністерстві є заступник міністра по роботі з Верховною Радою, є затверджена спеціальна програма по роботі з Верховною Радою, у праламенті є представники прем’єра, представник президента. Ми теж намагались навести якісь контакти із обласною радою. Виконуючи доручення, я навіть ініціював підписання угоди між облдержадміністрацією і обласною радою. Виконуючи такі функції, я був змушений бувати на всіх засіданнях сесій Львівської обласної ради і якимось чином спілкуватись із депутатами різних фракцій. Очевидно, що ця моя активність не усім сподобалась. Дехто вирішив, якщо виконавча влада є такою активною у моїй особі, отже це — тиск. Тому ще раз кажу, що звинувачення Михайла Сендака є неправдивими. За ці слова я готовий відповісти та готовий назвати людей, які теж можуть підтвердити, що це — неправда.

Володимире Петровичу, окремі аналітики вважають, що Львівська облдержадміністраціяне має свого ресурсу, аби успішно провадити ліні президента та уряду. Чи погоджуєтесь із такими оцінками?

Не можу з тим погодитись. Власне, що розуміють під словом “ресурси”? Якщо хтось вважає, що цим ресурсом є політичні сили, то це помилкова думка. Ми переконані, що головним ресурсом нашої внутрішньої політики сьогодні є самі люди. І вся наша робота як виконавчого органу влади скерована саме в цьому напрямку. Ми працюємо, бо хочемо подобатись, хочемо, щоб нас хвалили, щоб люди запам’ятали нашу команду. Головне наше гасло — робота на конкретний результат. Ни нинішня команда облдержадміністрації намагається дотримуватись цього гасла. Для виконання завдань, які ми самі собі поставили, які ставлять перед нами президент та прем’єр, ми шукаємо людей і можливості. В першу чергу — це, якщо говорити в політичному аспекті, політичні сили, які підтримують політику уряду, президента.

Можете назвати ці політичні сили, які на Львівщині є цим ресурсом?

Це — Партія регіонів, Партія промисловців і підприємців, Аграрна партія, СДПУ(о) та ряд інших політичних сил, які сьогодні входять у парламентську більшість. Адже між урядом і парламентом було досягнуто домовленості про створення парламентсько-урядової коаліції. Тому ми працюємо в руслі виконання цієї програми.

Своїм ресурсом ми також вважаємо представників влади на місцях, тих, хто зобов’язаний робити конкретну роботу, а також представників інтелігенції: освітян, медиків, науковців — всіх тих, які, не зважаючи на певні проблеми у галузевих сферах, теж працюють, в першу чергу, на вирішення своїх конкретних професійних завдань, одне слово — на загальну справу. Тому у нас є свій ресурс.

Чому у Львівській облдержадміністрації не відбуваються “круглі столи” влади, політичних партій та організацій, під час яких обговорювались би політичні питання, які, до речі, є актуальними для нашого регіону?

Звичайно, облдержадміністрація зобов’язана знати думку усіх політичних сил, всього спектру політичних сил, говорити їм про свої кроки і десь якоюсь мірою залучати їх до роботи. Раніше ми практикували зустрічі за “круглим столом”, дискутували в політичному аспекті. Однак, особисто я переконаний, що обласна держадміністрація не є ттим місцем, де можна проводити політичні дискусії. Для цього є інші інституції, які й цим ділом займаються. Наша робота з політичними партіями сьогодні зосереджується на тому, що ми їх підключаємо до вирішення наших проблем. Наприклад, зараз ми зайняті розробкою затвердження концепції стратегії розвитку області до 2015 року. Отож, хочемо знати з приводу цього питання і думку політичних партій. Нам цікаво дізнатись, яким вони бачать стратегічний розвиток Львівщини. Ми зацікавлені в тому, щоб показати політичним партіям як позитивні, так і негативні моменти нашого соціально-економічного розвитку. Наприклад, під час останньої такої зустрічі, що відбулась у лютому, ми показали представникам львівського полутикуму на словах і на ділі, як відбувається реформа на селі, що сьогодні робиться з колишніми колгоспами, у який спосіб знаходяться люди, які займаються тваринництвом, різними видами господарювання.

Чи надійшли в облдержадміністрацію якісь відгуки на цей документ, які б свідчили, що політитчні організації намагались, бодай, аналізувати прпопозиції облдержадміністрації щодо соціально-економічного розвитку нашої області?

Так. Окремі із цих відгуків є дуже критичними. Але ми не робимо з цього проблеми, оскільки це говорить про те, що є політики мають теж певне бачення розвитку нащої області.
Під час цього “Круглого столу” ми дійшли згоди, що варто було б випускати бюллетень облдержадміністрації, в якому можна було б розмітити різні точки зору, думки. Зараз працюємо над тим, аби випускати цей бюлетень.

Гуманітарний напрямок у Львівській ОДА наразі залишився без постійник керівників управлінь. Чому так сталось: відбулись кадрові зміни, однак пошук нових керівників ще й досі триває?

Ми зробили заміну керівника управління засобів масової інформації і преси. І вже другий місяць на цій посаді працює Анатолій Очколас. Я задоволений його роботою. Вважаю, що робота цього управління значно покращилась. Є ще дві вакансії: це — управління внутрішньої політики та управління культури. Зараз розглядаються кандидатури певних людей, і сподіваюсь, що вони найближчим часом будуть призначені. Чому пішли попередники? Там різні причини, але це не пов’язано, що ніби-то відбувалась якась чистка.

Нещодавно у всіх селищних та сільських радах області з ініціативи облдержадміністрації відбувались збори громад. Чи не є це піар-ходом облдержадміністрації: викоанва влалда вивчає громадську думку, аби на передодні президентських виборів вирішити бодай одну проблему кожного населеного пункту області?

Останнім часом усі говорять, що влада відірвана від народу. А саме голови сільської, селищної і міської райдержадміністрацій є найближчими до людей. Вони повинні працювати, повинні з людьми спілкуватись. А звіт перед людьми — передбачений законом. В принципі, практика проведення сільських сходів завжди існувала. І завжди для цього, як правило, використовується зимовий період. Ми вирішили цього року систематизувати цю роботу. І домовилися з керівниками районів та що у всіх селах будуть проведені сходи громадян, на яких прозвітуються керівники районів і області. Це теж передбачено законом про обласну, районну райдержадміністрації.

Ми побували в селах, побували в людей, послухали, чим живуть сьогодні селяни і які у них є проблеми, чим живуть міщани і які є проблеми. Ізщ цих поїздок ми почерпнули чимало і для себе. Думаю, що керівники районів та міст теж мали можливість зробити певні висновки. Вважаю, що це — нормальна практика. А доводити, що тут щось закладено із розрахунком на майбутні вибори, не варто. Не не закладено тут нічого такого. Думаю, що до виборів буде ще багато різних зустрічей.

Володимире Петровичу, все ж таки ці заходи ініціювались на місці чи це вказівка зверху?

Ця ініціатива пішла від голови облдержадміністрації. Олександр Сендега виступив із пропозицією, аби керівники на місцях прозвітуватись перед людьми. Коли ми декларували свою роботу, окрім лозунгу “Робота на результат”, ми говорили, що за рік в кожному населеному пункті має бути щось позитивно зроблено. Наша команда поставила за мету, аби у кожному селі, містечку відбулись якісь позитивні зміни, нехай і невеличка: там відремонтували дорогу, там побілили фасад Будинку Просвіти, в іншщому — збудували міст. Ось саме з огляду на таку ідеологію нашої роботи і відбуваються ці зустрічі людьми.

У липні розпочнеться передвиборча кампанія. Які завдання стоять перед Вами, як заступникові голови Львівської ОДА?

Облдержадміністрація не є учасником передвиборчої кампанії. Нам, взагалі, закон забороняє будь-які виступи і агітацію за певного кандидата. Хоча, звичайно, якщо буде висунутий прем’єр-міністр на посаду президента, то ми десь у своїй роботі будемо показувати ті позитивні моменти роботи уряду. А це — внутрішні плани соціально-економічного життя.
По-суті, передвиборча кампанія вже розпочалась. Наш регіон є політизованіший, ніж інші області, тому у нас матиме місце політична боротьба, під час якої використовуватимуться різні методи. Згідно закону, облдержадміністрація повинна надавати підтримку усім учасникам виборчого процесу. Ми знаємо, в принципі, реальний розклад сил, який є у регіоні, аналізуємо уроки попередніх виборчих кампаній. Тому, як на мене, у цьому процесі важливим буде єдине, аби кожному із нас, потенційному виборцю, який прийде на виборчу дільницю голосувати за ту чи іншу кандидатуру, вистачило розуму розібратись, де правда, а де можливо фальш і проголосувати так, як говорить серце, але як підказує розум.

Володимире Петровичу, майже рік місцеві політики говорять про те, що на Львівщині повинен з’явитись новий губернатор, який здате повести передвиборчу кампані у вигідному для провладного кандидата реуслі. Чи відчуваєте, що у Львівській облдержєадміністрації незабаром морже відбутись зміна керівника?

По-перше, прямий і примітивний адміністративний тиск у Львівській області нічого нікому не дасть. Львівщина — це не інший регіон, який має своє бачення, тут панує своя політична аура. Правда, Львів деколи і помиляється. Це теж не можна заперечити. Не хочу наводити приклади багатьох людей, які відчувають, що зробили неправильний вибір, але життя продовжується. Тому, як на мене, не доцільно було б сьогодні змінювати голову облдежадміністрації. Однак я сказав свою особитсу думку, оскільки це питання не є моєї компетенції, і я не знаю чи буде новий губернатор, чи ні.

1999 року тодішній губернатор Львівщини Степан Сенчук успішно пройшов президентську виборчу кампанію: він робив постійні виїзди у райони, міста, села області, що, безумовно, дало свій результат. Чи здате Олександр Сендега повторити такий результата?

Так, Сенчук зробив серію таких поїздок, але тоді була інша ситуація. Альтернативи Леонідові Кучмі, по великому рахунку, не було на виборах 1999 року. І хоча Львівщина не відіграє такої вирішальної ролі нак президентських виборах, як, зрештою, і на всіх виборах, але альтернативи Кучмі тоді не бу- ло!!!

Щодо Олександри Сендеги, ми хочемо, щоб ці вибори відбулись спокійно, аби люди свідомо висловили своє бачення. І для цього робитимемо все. Я переконаний, що Олександр Сендега не боїться людей, він йде до і спілкується із ними.

Львівщина брала участь у Форумі в підтримку Конституційної реформи, який відбувався у Києві, однак в інформації про цю подію зазначалось, що облдерадміністрація не займалась організацією поїздки делегатів. А яким є Ваше бачення того, потрібна сьогодні політреформа чи ні?

Висловлю свою особисту думку — я шкодую в якісь мірі, що голосування за проект 4105 не відбулося. Там закладені нормальні механізми, якими розподілялися повноваження і більш гармонійно розкладались повноваження гілок влади. Я впевнений, що президент, прем’єр, зрештою, і опозиція погоджуються з тим, що реформу потрібно проводити. І я більш аніж переконаний, що вона буде поведена. В якій формі це буде — чи це будуть інші закони підтримані, які теж Конституційним Судом пропущені, чи опозиція із владою, сівши за стіл переговорів, розроблять нові варіанти, не важливо. На Конституційну реформу ми приречені. Нам потрібно змінювати всі владні важелі. Завжди дивлюся із заздрістю на наших сусідів-поляків, які сміливо ідуть на реформи у всіх сферах життя. Вони — активні. Так, безумовно, вони роблять і помилки, наштовхуються на проблеми, в кінцевому результаті дехто навіть втрачає, однак але в кінцевому результаті — суспільство реформується. У нас в якісь мірі є елемент консервації у суспільних відносин, а нам, власне, потрібно активно йти вперед.

ІА "Вголос": НОВИНИ