Володимир Рудницький - депутат Львівської міської ради, член партії Християнсько-демократичний союз
Пане Володимире, „Новий Львів” стане для Вас, як депутата, третьою фракцією у міській раді. Поясніть , будь-ласка, чому Ви свого часу прийняли рішення перейти з „Нашої України” в „Наш Львів”.
Поява фракції „Наш Львів” у Львівській міській раді була зумовлена двома причинами і не більше. Перша причина – це те, що після Скнилівської трагедії всі „шишки” посипалися на міського голову, і ніхто не хотів розбиратися – винен міський голова чи ні, просто появилося, я навіть би сказав, упереджене ставлення до всього того, що робить міський голова і що робить його команда. Така ситуація далеко не всім подобалася. Тобто, якщо відкинути політику, якої, на мій погляд, у міській раді повинно бути менше, ніж у ВРУ, то тоді виходить так, що я і, як і ті інші депутати, які не вважали, що міський голова у всьому винен, опинилися в ситуації, що не мали куди подітися. Тобто ті, хто став депутатом не від „НУ”, а від інших політичних сил, стали ізольованими, особливо ті, хто працював в виконавчих структурах міськради.
Друга причина – протягом усього 2003 року міську раду лихоманило і трясло, вона не працювала нормально, зривалися засідання, відкладалося рішення багатьох важливих господарських питань. Адже більшість депутатів, я б сказав, були навіть трохи агресивно настроєні щодо того, що робить пан Буняк. Наприклад, щодо купівлі автобусів, всі знають, що управління транспорту хотіло закупити нові автобуси ще минулого року. Але цього не сталося. Все робилося для того, щоб цього не було. Чомусь через рік, тобто цього року, депутати підтримують цю пропозицію і ми виділяємо на купівлю автобусів 18 мільйонів гривень.
Саме ці причини, на мою думку, створили середовище, в якому могла спокійно створюватися депгрупа „Наш Львів”. Думку частини депутатів просто не чули в міській раді, до них не прислухалися, і вони нічого не могли вдіяти, тому що більшість депутатів була у „Нашій Україні”.
Я також перебував в „НУ” до того моменту, поки не зрозумів, що зі мною ніхто не рахується, і я місця собі там не знаходжу. Сьогодні я вважаю, що я зробив помилку, вийшовши з фракції „НУ”. Разом з тим я не вважаю, що депутати, які, як і я, увійшли у депгрупу „Наш Львів”, сьогодні мають схилитися, опустити очі лише тому, що вони були її членами. Я ніколи з таким не погоджуся. В цій депгрупі було чимало порядних депутатів, які опинилися в ній лише через не сприйняття їх думок іншими депутатами, а також через наявність в міськраді двох перманентних конфліктів: між депутатами та міським головою та між самими депутатам. Депутати, які знаходились у виконавчих структурах міської влади, мусили перейти у групу „Наш Львів”, яка нібито декларувала свою підтримку міського голови. Хоча ця підтримка не була довгою і дуже швидко зникла. Якщо міський голова робив помилки, то ми голосували разом з фракцією „НУ”.
Також хотів би наголосити, що депутати з „Нашого Львова”, за винятком 10 осіб, навіть менше, які не приходили на сесії, коли у Львові появлявся Ющенко, ніколи не голосували проти Ющенка і в той же час голосували „за” історичні постанови щодо не входження до ЄЕП та ін. Тобто більшість депутатів з „Нашого Львову” підтримували у більшості питань „НУ” відкрито. Нас не треба критикувати чи обзивати есдеками, у нашій депгрупі відкрито есдеками були лише трое депутатів, а решта ― ніякого відношення до СДПУ(О) не мали, не мають і не будуть мати. Члени депгрупи є українцями, які мають совість і добре розуміли, що вони роблять. Вони себе не зганьбили. В політичних питаннях впливу на мене і на більшість інших членів ніхто не мав. Ніхто не смів мені сказати, як я маю голосувати. Я себе вважаю політично нормальним депутатом, я з людьми, я з депутатами, своїми друзями. Можу також додати про себе, що починаючи з липня я чергував у штабі Ющенка. Є документи, є журнали, з яких видно, що я півроку вів прийом в громадській приймальні штабу Ющенка, як християнський демократ, як член ХДС.
Що тоді Вас штовхнуло до ініціювання створення нової фракції?
Чому виникла ідея створення нової фракції? Тому що багато людей, починаючи з вересня-жовтня, уже розуміли, що дальше бути разом у тій групі, на яку постійно вішають ярлик неможливо. Група, як стримуючий фактор у міській раді, виконала своє завдання, і подальше перебування в цій групі ставало недоцільним.
Аналітики вважають попри все, що таки саме „Наш Львів” був містком між міським головою та СДПУ(О). Чи це правда?
Буняк ніколи з есдеками серйозних відносин не мав. Він просто з ними загравав, тому що був такий президент і голова його адміністрації. Він не міг себе інакше вести. Але Буняк ніколи не вступав в близькі стосунки з есдеками. В близькі стосунки з ними не вступала і більшість членів депутатської групи. Більше того, багато депутатів міської ради, які звертались за якоюсь допомогою просто її не отримували. Група фактично стала некерованою, починаючи з жовтня. Керівник групи, пан Білоус, її не збирав.
Наступні події, вибори, показали, що члени групи не є заангажованими у боротьбу проти Ющенка. Я знаю, що близько 10 депутатів групи перебували на майдані у Києві.
Отож, повертаючись до моєї ініціативи, хочу наголосити, що я не хотів би, щоб зараз розпочалася обструкція членів „Нашого Львова”, щоб цих людей почали бичувати. І після того, як стало очевидним, що реально група не є дієздатною, я зрозумів, що група хіба що чудом збережеться у такому стані, в якому вона є, адже вона не могла зібратися майже 4 місяці, що призвело то того, що ми практично не брали участі у обговоренні бюджету.
Я перестав бачити себе в цій групі і змушений був зробити таку заяву, оскільки зрозумів, що якщо не я, то хто?
В ситуації, що склалася, хтось з тих людей, які більше не хочуть перебувати у „Нашому Львові”, мусив зробити перший крок. І тому я зробив заяву, що слід попрацювати над тим, щоб з тих людей, які вийшли з „Нашого Львова”, створити нормальну робочу групу з інтелігентних людей, свідомих українців, створити групу, яка б працювала спільно з „Нашою Україною” і яка би мала свою думку і позицію. Бо господарка не може бути грою в одні ворота, коли вирішуються важливі для міста питання: водопостачання, чи теплопостачання, чи транспортних засобів, мають висловлюватися різні думки.
Я зробив заяву усно і, може, десь вийшло не так, як би хотілося. Але основна думка моя така: ми відмежовуємось від тих людей, які підтримували Януковича. Це однозначно, бо ми відмежувалися від них давно, і мені не страшно це сказати. Більшість депутатів „Нашого Львова” не підтримувала Віктора Януковича ніколи.
Чи не могли би Ви назвати хто з депутатів увійде у нову фракцію?
Депутати, які вийшли з „Нашого Львова”, які вже написали заяви про це, зможуть увійти в нову групу, об`єднатися, тому що стара група їх не влаштовує і вони не заслужили на таку гостру критику.
А які проблеми виникають на шляху створення нової фракції?
Певні проблеми є. Наприклад, несподівано виникла проблема із запропоновую мною назвою „Нова Україна”. На мій погляд це добра назва, тому що є новий президент, нова епоха. Це нічого спільного не має з тим, що сказав депутат Юрій Кужелюк, ніби це формування, яке підтримує новостворену партію Євгена Кушнарьова, якого я ніколи не бачив, і з яким ніколи розмовляв. Більше того. наскільки мені відомо, Кушнарьов створив партію „Демократична Україна”. І пан Юрко помилився, сказавши, що „Новий Львів” і „Демократична Україна” – це не одне і те ж саме. Людям не цікаво, хто правий: пан Кужелюк чи пан Рудницький. Людям цікаво, щоб пан Кужелюк та пан Рудницький виконували свої депутатські обов’язки на високому рівні.
Мені свого часу проходу не давав Олекса Гудима, чого я опинився в тій групі. Я йому все пояснював. Але він дуже толерантно до мене ставився, він ніколи не казав, що ти такий, ти сякий. І мені дуже незручно, що член УНП Юрій Кужелюк так різко, і так відверто, і так незаслужено б`є по тому, що я хочу зробити групу, щоб люди себе знайшли. Ми ж не можемо бути цілий рік одиночками в міській раді, і тинятися покутах, щоб ніхто нас не чув. Треба об’єднуватись на користь нової владі і на користь громаді.
А чи не розглядали Ви можливість свого повернення у фракцію „Наша Україна”?
Коли я виходив з „Нашої України”, казав, що я не згоден з тою ситуацією, яка є в міській раді. Я не можу вставати і, не маючи вагомих причин, критикувати міського голову. Я не згоден з тим, щоб давати всім заступникам міського голови негативну оцінку. Пригадуєте, заступник міського голови Василь Лозинський не міг ніяк відзвітувати, два місяці всі чекали, щоб він тільки вийшов на трибуну, і врешті-решт депутати зробили спробу оцінити його роботу незадовільно, але це не вийшло якраз із-за депутатів нашої групи. Хіба це нормально? Для мене це було дико. Я не знав, що мені робити. Всі, хто працює в міській раді, певний час взагалі не могли відзвітувати перед міською радою. Хіба це нормальне явище?
Дехто вважає, що створення „Нової України” це просто зміна вивіски „Нашим Львовом”. Чи погоджуєтеся ви з такою оцінкою?
Галичани вміють клеїти один одному ярлики. Депутати міської ради, обрані мешканцями міста, вони всі є нормальними люди. Якщо хтось завинив, то знають, хто завинив. Я їх не хочу називати. Знає весь Львів і знає вся Україна, хто завинив. Кожна людина повинна мати стримання і знати межу. Немає зміни політичної вивіски, тому що починаючи з середини минулого року, ми працювали тісно з „нашоукраїнцями”. І я цим горджуся.
Вчора відбулося засідання групи „Наш Львів”. Мене критикували, за те, що сказав, що хтось був замішаний в підтримці Януковича. На засіданні групи вчора ж я зробив офіційну заяву, про те що я виходжу з „Нашого Львова”. І тоді ж стало відомо, що 10 чоловік дійсно написали заяви про вихід.
Я думаю, з людьми, які вийшли з групи, ми знайдемо спільно мову і об’єднаємось. Почнемо з невеликої групи. Заперечень у депутатів щодо створення нової групи немає. Я би хотів, щоб на перших порах 14 чоловік зробили фракцію. Але поки що ми говоримо тільки про групу. Враховуючи спільні інтереси, об’єднатись в групую, які би не закидали: ви з тими, чи ви не з тими. Я би хотів взяти приклад з групи „Разом”, депутати якої ніколи нічим себе не скомпрометували.
А яким буде ставлення нової групи чи фракції до влади?
З владою кожен керівник мусить підтримувати нормальні стосунки, інакше ти працювати не будеш. Приклад Сендеги. Він же зла не зробив ні „Нашій Україні”, ні громаді області. Але пішов. Я його добре знаю і дуже поважаю. Такий відхід є дуже болючим. Людина просто пішла, тому що не змогла знайти спільної мови. В даному випадку я хочу сказати, що я теж не можу зараз знайти спільної мови з опонентами, які чомусь почали проявлятися.
Хто очолить нову фракцію?
Очолювати групу буду не конче я, але, може, і я. Я не заперечую керівництва групою. Група має погодити це питання, ми його розглянемо, коли вже буде не менше 5 депутатів. Група була б сформована вже, якби через рік не було виборів. А так, як через рік будуть вибори, то депутати уточнюють свої позиції, а це - стримуючий фактор.
ІА "Вголос": НОВИНИ