Інтерв’ю з ректором Львівського державного аграрного університету, доктором біологічних наук, професором, академіком УААН, академіка АВШ, Заслуженим діячем науки і техніки України Володимиром Снітинським.

Володимире Васильовичу, наукова громадськість 19-22 вересня відзначатиме 150-ліття Аграрного університету. Що для Вас, як для ректора, означає ця дата?

2006 рік є ювілейним роком для Львівського державного аграрного університету. Адже 150 років назад, в 1856 році, неподалік Львова, в Дублянах, за кошти Галицького товариства землевласників було викуплено землю для організації землеробсько-лісівничої школи. З цього моменту і веде свою історію Аграрній університет.

Наш вищий навчальний заклад за період своєї 150-річної історії пройшов гідний шлях і зумів стати справжньою кузнею наукових і технічних кадрів. Свідченням цього можна вважати те, що вже у 1881 році аграрна школа в Дублянах отримала статус вищої школи, а в 1901 — їй було присвоєно звання академії.

Сьогодні університет має 4-й, вищий рівень акредитації. В ньому навчаються близько 9 тисяч студентів. Окрім основної науково-навчальної бази в Дублянах, в склад університету входять також 8 технікумів і коледжів у Львівській, Волинській, Чернівецькій та Івано-Франківській областях, 12 навчально-методичних центрів, починаючи від Мукачево Закарпатської області аж до Тульчина Черкаської області. В університеті науково-викладацьку діяльність ведуть 450 працівників, в тому числі 60 докторів наук та 245 кандидатів наук. В університеті функціонує аспірантура, докторантура, працюють спецради по захисту дисертацій.

Тому особисто для мене ювілей університету — це передовсім важлива нагода ще раз повернутися до славетних традицій нашого вузу, вшанувати тих, хто доклав зусилля до його становлення, його наукової слави. Освітні, наукові та виховні традиції — це основа, без якої ми б, напевно, сьогодні не змогли б говорити про здобутки і розвиток. В дні ювілею ми обов’язково вшануємо наших попередників, тих, завдяки кому аграрний університет став відомим в Україні і світі, а також тих, хто сьогодні збагачує його славу.

Чи не могли б Ви назвати імена тих, кому сьогодні університет завдячує своєю відомістю?

З приємністю зроблю це. Наприклад, професор нашого університету, відомий кооператор, економіст, засновник загальної освіти про хліборобство Євген Храпливий. Доктор Олександр Тисовський, який був організатором українського „Пласту”. В нашому вузі навчався Степан Бандера.

З іменами багатьох наших вчених пов’язані європейські наукові школи, зокрема польські, адже після ІІ світової війни багато хто з них продовжив свою наукову і викладацьку діяльність у вузах Польщі та інших країн світу.

Разом з тим хочу наголосити, що сьогодні аграрний університет відомий не тільки завдяки своїм науковцям, але й своїм випускникам, які несуть його славу, його традиції і не поривають зв’язків з Альма матер.

Як університет готується до ювілею, які заходи планується провести в рамках святкування?

З 19 по 22 вересня в рамках відзначення 150-річчя у нашому вузі відбудеться урочиста академія та міжнародна наукова конференція, вході якої наші вчені і студенти репрезентують останні досягнення, в основі яких наукові традиції нашого навчального закладу.

Почесними гостями академії будуть партнери университету з-за кордону. Ми також очікуємо, що Верховна рада, і Кабінет Міністрів, і Міністерство агропромислової політики, а також обласні держадміністрації Західного регіону, тобто тих областей, для яких університет зробив особливо багато, належним чином оцінять нашу роботу і вшанують своєю присутністю ці заходи.

З нагоди 150-річчя Аграрного університету ми плануємо вшанувати ряд всесвітньо відомих науковців дипломами почесних професорів, зокрема, такі дипломи отримають ректор Пенсільванського університету професор Стіл та ректор Варшавського аграрного університету Томаш Борецький.

Сподіваюся, що в рамках святкування ми не тільки зможемо ознайомити гостей з діяльністю університету, але також знайдемо можливість реально обговорити важливі проблеми подальшого розвитку вузу та його інтеграції в світовий освітній і науковий простір: як нам розбудовувати аграрну освіту, як нам працювати відповідно до вимог, які ставляться до підготовки спеціаліста в країнах Європейського союзу. Ми постараємось максимально використати наші контакти для вдосконалення навчальних планів і їхньої узгодженості з навчальними планами університетів США та Європи. Це для мене, як ректора, також одне із основних завдань в рамках відзначення ювілею.

Володимире Васильовичу, чи могли б Ви окреслити пріоритети, окрім багатих наукових традицій, які сьогодні вирізняють Львівський аграрний університет серед інших українських вузів цього профілю?

Кожен навчальний заклад, як і кожна людина, має своє обличчя. Так і Львівський державний аграрний університет, на мій погляд, вигідно вирізняється на фоні інших навчальних закладів ефективним синтезом навчального, наукового і виховного процесів. Протягом п’яти років ми стараємося не тільки підготувати студента до роботи на виробництві, але й наполегливо дбаємо про його виховання та формування його особистості. Адже складно уявити довершений образ сучасного спеціаліста, який позбавлений почуття патріотизму за свій навчальний заклад, за Батьківщину, за свою землю. Тому в нашому вузі для студентів створено широкі можливості для творчого та наукового вдосконалення. Півтори із п’яти тисяч наших студентів денної форми навчання є активними членами Студентського наукового товариства. Вони приймають участь в наукових гуртках, в семінарах. Я радий, що багато з них беруть участь в міжнародних конференціях. Традиційно щороку міжнародна наукова студентська конференція проводиться і базі самого університету.

Аграрний університет також вигідно вирізняється на фоні інших українських профільних навчальних закладів поглибленою інтеграцією в міжнародні навчальні і наукові процеси.

Минулого року на денному відділенні університету навчання було повністю приведено у відповідність до вимог і положень Болонської конвенцією. Як ви розумієте, це — важлива передумова визнання дипломів наших випускників у країнах Європейського союзу. Сьогодні ми реально готові поділитися досвідом впровадження європейських стандартів навчання зі своїми партнерами. На мій погляд, досвід цей позитивний, адже європейська система навчання базується на вихованні у студента відчуття потреби в самостійному здобутті знань, вона активізує його участь у процесі пізнання, робить більш мобільним.

Університет бере участь в п'ятнадцяти міжнародних наукових проектах, які передбачають співпрацю, обмін викладачами на стажування, обмін студентами, проведення спільних наукових конференцій, симпозіумів, підготовку публікацій. Найкращі наші партнери – це аграрні вузи Польщі, Словаччини, Чехії.

Все це дозволяє нам активно впроваджувати нові навчальні спеціальності та наукові напрямки, відповідно до вимог, продиктованих сучасним ринком праці. Сьогодні університет готує спеціалістів по 7 напрямках і 18 спеціальностях. П’ять років назад в нас було в половину менше спеціальностей. Ми також постійно працюємо над підвищенням якості навчального процесу. Як результат — наші спеціалісти користуються високим попитом на ринку праці, щороку зростає кількість бажаючих навчатися в нашому університеті. Згідно з результатами моніторингу, майже 90% наших випускників, які навчалися на умовах державного замовлення, влаштовуються на роботу одразу ж по закінченню навчання. Цього року конкурс на вступ в університет становив в середньому понад 3 особи на одне місце. Думаю, що наведенні вище цифри є найкращим свідченням якості роботи науково-педагогічного колективу нашого вузу.

Напередодні нашого спільного свята хотів би скористатися нагодою і від щирого серця привітати усіх моїх колег, усіх працівників і випускників Львівського аграрного університету з 150–річним ювілеєм вузу і побажати спільних успіхів у нашій благородній справі збереження і розвитку традицій української аграрної освіти і науки.












ІА "Вголос": НОВИНИ