- Пам’ятається, що за часів прем’єрства Віктора Ющенка Ви йому писали промови. З того часу мова Президента помітно змінилася, стала засміченішою, зявився суржик, чому так?
- Хтось з президентського оточення проштовхує ідею про те, що Віктору Андрійовичу треба бути ближчим до народу. Але ж Президент не може бути Вєркою Сердючкою.Яким би деінтелектуалізованим не було його оточення, Ну немає серед нашої ліберальної еліти, на яку зробив ставку Ющенко, великої україномовної традиції! Раніше спічі Ющенка, роблені однією людиною, виходили стилістично єдиними, цілісними. Тепер же над промовами Президента працює ціла група райтерів, а результат бачите який. І це не тому, що вони не талановиті – запит не талановитий.
- А чи повернулись би Ви знову до виконання цих обов’язків, якби Вам пропонували?
- Навряд чи, хіба що зі своєю командою. Бо нинішній суб’єктивізм у ставленні до кадрів мені не дуже подобається.
Фрагмент з інтерв’ю В. Цибулька „За браком часу пишу ночами”, опублікованого в тижневику УНП „Народне слово”, № 24, 25.06 – 2.07.’05.
ІА "Вголос": НОВИНИ