У середу, 13 травня, на позачерговому засідання ВРУ ухвалила «банківський» закон, який також називають «антиколомойським».
За відповідний законопроєкт проголосували 270 нардепів. Жодного голосу не було від «Батьківщини» та ОПЗЖ.
Варто зазначити, що ухвалення закону є однією з вимог Міжнародного валютного фонду з метою неповернення Коломойському «ПриватБанку».
У першому читанні законопроєкт схвалили ще 16 квітня. Після цього нардепи, яких пов'язують з олігархом Коломойським, подали понад 16 тисяч правок. За підрахунками, до кожного слова вийшло по одній правці. З цих 16 тисяч правок комітет врахував лише 300 технічних. При цьому, зміст законопроєкту не змінився.
Окрім цього Рада ухвалила закон про внесення змін до регламенту, аби уникнути тривалого розгляду важливих законопроєктів, які з тих чи інших причин блокуються правками.
Що передбачає «антиколомойський» законопроєкт:
- Розпочаті процеси виведення з ринку неплатоспроможних банків не можуть зупинятись судами. Таким чином рішення судів не вплинуть на акти уряду, Мінфіну чи Нацкомісії з цінних паперів.
- Законопроєкт забороняє арешт майна і грошей банку, який визнано неплатоспроможним або щодо якого схвалено рішення про відкликання банківської ліцензії чи ліквідацію банку. Цей пункт не стосується випадків ліквідації банку за рішенням його власників.
- Втім ключовим пунктом «антиколомойського» законопроєкту є те, що колишні власники чи власники банків, права яких були порушені незаконними рішеннями органів державної влади, зможуть отримати компенсацію лише грошима.
- Тобто законопроєкт фактично виключає можливість повернення націоналізованого банку його колишньому власнику навіть у тому випадку, якщо буде доведено протиправність націоналізації. Втім гроші ексвласнику таки будуть компенсовані, якщо порушення буде доведено.
- Вартість акцій, а відповідно й завданої колишньому власнику шкоди, визначатиметься міжнародною аудитерською компанією. Її призначатиме суд і ця компанія повинна відповідати визначеним вимогам НБУ.
ІА "Вголос": НОВИНИ