П’ять хвилин до зазначеного часу, пусто, тихо. Дзиґа. Через кілька хвилин все ж таки починають з’являтись люди: заклопотані журналісти, студенти з академії мистецтв, організатори. Нічого грандіозного, жодних вистав, автор не приїхав, тому напевно нічого і не влаштовували. Все відбувається спокійно, нічим не відрізняється від звичайної екскурсії в музеї.

Перед тим, як спеціалісти мистецтва почнуть говорити і давати оцінку картинам, проходжу виставковим залом і намагаюсь щось-таки побачити. Після інсталяцій Влодка Кауфмана, роботи Яцека Ярчевські різко інакші. Не надто яскраві кольори, спокійне поєднання різних тонів, трохи розмитості, але і чіткість, яку створюють специфічні і оригінальні рельєфні ліні, квадратики, щось схоже на сітку, яка приховує, розділяє глядача від самої картини, хочеться забрати, зняти ці рамочки, цікаво дізнатись, а що ж всередині? Реальність? Істина? Але яка істина?

Розмитий світ, де-не-де чіткі лінії, рівні, інколи надто різкі. Це майже абстракціонізм, за винятком одної, двох картин з розмитими фігурами. Чи не найбільшу увагу привертає картина в самому центрі галереї. Складається з двох частин, щось схоже на зародок, поєднання кольорів – чорний, білий, червоний, нанесений так, що створює враження розмазаної крові. Таке собі життя, поряд з цими різноманітними лініями, геометричними чіткостями. А взагалі досить цікаво і спокійно, проте не надто актуальне це мистецтво.

Але, що скажуть знавці мистецької справи? Влодко Кауфман спокійно передає слово Оресту Голубцю, мовляв, той краще знається – все ж таки мистецтвознавець. Голубець, у свою чергу, відмазується, буцімто вперше бачить картини цього художника у натуральному вигляді.

Коротко і лаконічно відзначає техніку художника, наголошуючи на невдалому, проте необхідному оформленні малюнків під склом. П’ять хвилин, приблизно, все це триває, а навіщо мучити людей довгими промовами про мистецтво? Ще й автора немає, користаємося моментом.

І тільки Голубець вимовив останнє слово, як журналісти вже погнали до нього і Кауфмана з різноманітними запитаннями, а потім так швидко погнали писати статті, студенти пофоткались і теж собі пішли. А мистецтво чекає спокійно на своїх наступних глядачів.

фоткі тут

ІА "Вголос": НОВИНИ