16 листопада 2017 року, через рік після того як міністр інфраструктури України Володимир Омелян підписав від імені України кредитну угоду із Європейським інвестиційним банком і започаткував проєкт «Міський громадський транспорт в Україні», Львівська міська рада прийняла ухвалу № 2587 «Про підтримку участі ЛКП «Львівелектротранс», ЛК АТП № 1 та ЛКП «Львівавтодор» у проєкті «Міський громадський транспорт України».
Відповідно до первинної редакції цього документа, ЛКП «Львівавтодор» мало отримати від Європейського інвестиційного банку 13 мільйонів євро кредиту, які мали бути витрачені на реконструкцію вулиці Вітовського і прилеглих ділянок (8 мільйонів євро) та вулиці Тараса Шевченка від вулиці Хорватської до вулиці Левандівської (4 мільйони євро).
В ухвалі № 2587 від 16 листопада 2017 року йшлося про те, що комунальні підприємства повинні забезпечити підготовку та подання необхідних документів для участі у проєкті «Міський громадський транспорт в Україні» та реалізації підпроєктів. Відповідальними були визначені керівники комунальних підприємств – «Львівелектротрансу», «Львівавтодору» та ЛК АТП № 1.
І якщо «Львівелектротранс» та ЛК АТП № 1 вийшли на етап проведення тендерів за своїми підпроєктами (закупівля трамваїв та тролейбусів), то із підпроєктами ЛКП «Львівавтодор» щодо реконструкції вулиць Д. Вітовського та Т. Шевченка було, як-то кажуть «глухо».
Відповідно, у лютому 2020 року Львівська міська рада прийняла нову ухвалу № 6300, якою … змінила підпроєкти для ЛКП «Львівавтодор». Відтепер, замість реконструкції вул. Вітовського та Шевченка, 13 кредитних мільйонів євро ЛКП «Львівавтодор» мало витратити на будівництво автопарку на вулиці Вернадського, реконструкцію тролейбусних ліній та капітальний ремонт кабельних ліній міського електротранспорту. В той же час, у 2020 році стартувала реконструкція вулиці Тараса Шевченка. На цей проєкт скерували кошти, залучені в результаті розміщення облігацій внутрішньої позики.
За умовами фінансової угоди із Європейським інвестиційним банком, позики надають на період до 22 років і під дуже низький відсоток. Відповідно до ухвали ЛМР № 90 «Про надання місцевої гарантії Львівської міської ради у 2021 році з метою забезпечення виконання боргових зобов’язань ЛКП «Львівавтодор» у рамках проєкту «Міський громадський транспорт України», за актуальними підпроєктами «Львівавтодору» терміни погашення кредитів ЄІБ – 13 років із дати першої вибірки, в т.ч. 3 роки пільгового періоду. Відсотки за користування коштами позики, відповідно до умов Фінансової угоди за ставкою, що визначається на дату вибірки траншів та дорівнює фіксованій ставці або шестимісячній Європейській міжбанківській ставці пропозиції (EURIBOR) + спред (до 2,5%).
В той же час, відповідно до ухвали ЛМР № 5429 від 19 вересня 2019 року «Про здійснення запозичення до міського бюджету м. Львова», йдеться про те, що облігаційне запозичення у 2019 р. на 300 мільйонів гривень відбувається на 3 роки (1096 днів) із відсотковою ставкою не більше як 19%. Запозичення у 2020 році на 900 мільйонів гривень відбулося на термін до 5 років (1826 днів). Відсоткова ставка – не більше як 18,9%. Як бачимо, на реконструкцію вулиці Шевченка пішли значно дорожчі запозичені ресурси, аніж ті, що могли бути залучені у Європейського інвестиційного банку. Попри багаторазові зави міського голови Андрія Садового про те, що місто залучає дешеві кредити. Та це не все.
Дорогі гроші для любого Львова
Виявилося, що, окрім кредитних ресурсів Європейського інвестиційного банку, ЛКП «Львівавтодор» могло залучити теж відносно дешеві кошти Міжнародної фінансової корпорації. Як повідомляла пресслужба Львівської міської ради, 13 травня 2019 року між Міжнародною фінансовою корпорацією, Львівською міськрадою та ЛКП «Львівавтодор» підписано Договір про наміри — мандатний лист, який передбачав надання кредиту в 15 мільйонів євро на реконструкцію все тієї ж вулиці Шевченка…
Щоб зрозуміти, як ЛКП «Львівавтодор» працювало над залученням кредитних коштів від Європейського інвестиційного банку, ми ознайомилися із звітом № 3 про виконання проєкту «Міський громадський транспорт в Україні» за перше півріччя 2019 року, який розміщено на сайті Міністерства інфраструктури України. Відповідно до цього звіту, станом на липень 2019 року щодо підпроєкту «Реконструкція трамвайної колії» вартістю 13 млн євро (саме під такою назвою проходили реконструкції вул. Вітовського та Шевченка), як-то кажуть, і кінь не валявся.
Були відсутні усі ключові складові, які відкривають доступ до кредитного фінансування: оцінка Міністерством фінансів України; попередні дослідження і документи; запит на фінансування, схвалений Керівним комітетом і Банком, тендерна документація та рішення Антимонопольного комітету України.
Як виявилося, питання реконструкції вулиці Т. Шевченка на ділянці від вул. Хорватської до вул. Левандівської ЛКП «Львівавтодор» доручили іще на початку літа 2016 року. 3 червня 2016 року виконком ЛМР прийняв рішення № 402 «Про надання функцій замовника ЛКП «Львівавтодор» на проектування, будівництво та реконструкцію об’єктів дорожнього господарства м. Львова». Серед шести об’єктів згадується реконструкція вулиці Т. Шевченка. У цьому документі також сказано, що ЛКП «Львівавтодор» має виконати коригування проєктів щодо чотирьох об’єктів, в тому числі «Реконструкція вул. Т. Шевченка (від вул. Хорватської до вул. Левандівської)». Того ж дня, 3 червня 2016 року, виконком ЛМР прийняв рішення № 403 «Про передачу проектно-кошторисної документації, позитивних експертних звітів та витрат, пов’язаних з виготовленням проектів».
Цим рішенням Управлінню капітального будівництва ЛМР було вказано передати ЛКП «Львівавтодор» проєктно-кошторисну документацію та позитивні експертні звіти щодо чотирьох об’єктів, у тому числі – «Реконструкція вул. Т. Шевченка від вул. Городоцької до вул. Левандівської».
ІА «Вголос» вдалося з'ясувати, що проєкт реконструкції вулиці Т. Шевченка на ділянці від вул. Городоцької до вул. Левандівської був розроблений на початку 2010-х років державним проєктним інститутом «Львівдіпрокомунбуд». Цим проєктом передбачалося розширення проїзної частини, будівництво велосипедної доріжки на тротуарі, а також зрізання старих аварійних зелених насаджень вздовж вулиці Шевченка. Про це йдеться у матеріалі журналістки «Zaxid.net» Ірини Рєвунової, який був опублікований 28 жовтня 2016 року. У цьому матеріалі, до речі, йшлося про те, що реконструкцію вулиці Шевченка планували розпочати уже в 2017 році.
Отож, отримавши іще влітку 2016 року вже готовий проєкт реконструкції ділянки вулиці Т. Шевченка від Управління капітального будівництва ЛМР, ЛКП «Львівавтодор» протягом більш ніж півтора року – від листопада 2017 року, коли депутати проголосували за ухвалу ЛМР № 2587, якою підприємству відкрили доступ до дешевого кредитного фінансування від Європейського інвестиційного банку, – до липня 2019 року, коли Міністерство інфраструктури України опублікувало проміжний звіт щодо виконання проєкту «Міський громадський транспорт в Україні», – не змогло виконати коригування проєкту реконструкції ділянки вулиці Шевченка та сформувати тендерну документацію для проведення міжнародного тендера.
Ясна річ, що за відсутності відкоригованого проєкту не могло бути і мови про підготовку інших супровідних документів щодо підпроєкту, необхідних для того, щоб отримати доступ до дешевого кредитного фінансування від Європейського інвестиційного банку.
Перш ніж починати роботи, треба не забути за своїх
Шукаючи логічне пояснення, чому так загальмувався процес підготовки до реконструкції вулиці Т. Шевченка, ми знайшли іще один матеріал авторства Ірини Рєвунової, який був опублікований на «Zaxid.net» 27 липня 2016 року. У ньому йдеться, що тодішній заступник міського голови Львова Віктор Пушкарьов (цитуємо) «звернувся до львівських проектантів та урбаністів – начальниці управління адміністрування, будівництва та розвитку інфраструктури ЛМР Олександри Сладкової, співробітника департаменту розвитку Олександра Шутюка та депутата міськради Олега Шміда з проханням долучитися до проектування вулиць».
«Прошу зараз негайно долучитися до роботи. Якщо потрібно, на цьому етапі внести зміни до проектів ремонту, щоб зробити їх відповідними європейським стандартам і вимогам. Необхідно повпливати на інженерні рішення зараз, для того, щоб у майбутньому ніхто не міг сказати, що це вулиці втрачених можливостей», – цитував «Zaxid.net» слова Віктора Пушкарьова.
У блозі дизайнера Олександра Шутюка ми знайшли допис, у якому той розповів про свій візит разом із Олександрою Сладковою та Мирославом Голяком до інституту «Львівдіпрокомунбуд», а також показав власні напрацювання щодо реконструкції вулиці Тараса Шевченка у вигляді візуалізацій. За цими пропозиціями вулицю на ділянці від Городоцької до Єрошенка фактично пропонувалося звузити до двох смуг і облаштувати спільний рух трамваїв та автотранспорту в межах однієї смуги.
Таким чином, фактично, поломка трамвайного вагона гальмувала б рух магістральною вулицею в одному напрямку. У випадку ж знеструмлення трамвайної лінії (а такого відкидати не можна) рух вулицею Шевченка на ділянці від вулиці Городоцької до вул. Єрошенка був би повністю заблокований. Лише на ділянці від вулиці Єрошенка Олександр Шутюк пропонував облаштувати на вулиці Шевченка чотири смуги.
Зазначимо, Олександр Шутюк позиціонує себе як дизайнер. У 2014 році в інтерв’ю «Ipress.ua» він зазначив, що навчався дизайну у Львівському лісотехнічному університеті, а потім «почав працювати дизайнером інтер’єрів». Відповідно, у нього немає спеціальної освіти у галузі проєктування вулиць та доріг. Ясна річ, що у 2016 році він не був сертифікованим фахівцем із дорожнього проєктування. Згідно з поданою Олександром Шутюком 16 березня 2017 р. декларацією, він у 2016 році працював у Департаменті розвитку Львівської міськради на посаді спеціаліста І-ої категорії. Зазначимо, очільником Департаменту розвитку із липня 2013 р. по грудень 2015 року був заступник міського голови Львова Андрій Москаленко…
28 жовтня 2016 року «Zaxid.net» із посиланням на громадського активіста Мирослава Голяка повідомив, що проєктанти нібито не дослухалися до пропозицій урбаністів:
«Ми бачимо в проекті три стратегічні проблеми: відсутність пріоритету громадського транспорту на перехресті з Левандівською, спилювання 172 дерев заради розширення дороги, на якій і зараз можна вмістити чотири смуги, а також створення конфлікту між велосипедистами і пішоходами за рахунок проектування велоінфраструктури на тротуарі».
Як і Олександр Шутюк, Мирослав Голяк не має спеціалізованої освіти в галузі дорожнього будівництва. На сайті «Самопомочі» розміщене інтерв’ю із Мирославом, де він розповідає, що отримав освіту на факультеті прикладної математики та інформатики Львівського національного університету імені Івана Франка.
Варто зазначити одну цікаву деталь. Усі четверо осіб: депутат Олег Шмід, чиновники-активісти Олександр Шутюк та Олександра Сладкова та іще один активіст Мирослав Голяк – це люди, дуже тісно пов’язані між собою. Зокрема, як свідчить сайт «Посіпаки-2. Мініміньони», Мирослав Едуардович Голяк станом на 7 листопада 2016 року був помічником-консультантом депутата Львівської міської ради Шміда Олега Едвардовича, який, між іншим, окрім посади керівника ЛКП «Інститут просторового розвитку», обіймав посаду секретаря постійної комісії інженерного господарства, транспорту, зв’язку та житлової політики. Що ж до Олександра Шутюка та Олександри Сладкової, то все той же «Zaxid.net» 11 липня 2016 року повідомляв (цитуємо):
«За словами Олега Шміда, в інституті працюватимуть Олександра Сладкова, яка наразі очолює управління адміністрування, будівництва та розвитку інфраструктури ЛМР, співробітник департаменту розвитку Олександр Шутюк та інженер ЛКП «Львівавтодор» Ігор Могила».
Додамо іще один момент – Олег Шмід водночас із роботою на посаді позаштатного радника міського голови на громадських засадах паралельно із 2012 року працював на оплачуваній посаді – начальника відділу велодорожної інфраструктури ЛКП «Львівавтодор». Про це йдеться у його офіційній біографії.
Враховуючи наявну інформацію, закрадається думка про те, що у випадку із проєктом реконструкції вулиці Шевченка, який зазнав критики урбаністів Мирослава Голяка, Олександри Сладкової та Олександра Шутюка, маємо класичний конфлікт інтересів. Адже Олег Шмід, помічником якого був пан Голяк, а Сладкова та Шутюк – підлеглими, був і наразі є керівником проєктного ЛКП «Інститут просторового розвитку». Крім того, як секретар комісії інженерного господарства, транспорту, зв’язку та житлової політики та як радник мера Олег Едвардович міг впливати на рішення, які стосуються реконструкції вулиць та доріг у місті Львові…
У другій половині 2019 року, після того, як ЛКП «Львівавтодор» фактично втратив можливість отримати дешеве кредитне фінансування від Європейського інвестиційного банку, починається дуже цікавий процес: маючи готовий проєкт на реконструкцію вулиці Т. Шевченка, отриманий від Управління капітального будівництва Львівської міськради, комунальне підприємство починає … замовляти нові проєктно-вишукувальні роботи щодо реконструкції вулиці Шевченка, а не коригування наявного проєкту.
Із приводу реконструкції вулиці Т. Шевченка на рівні виконкому ЛМР приймають два рішення: № 701 від 26 липня 2019 року «Про надання функцій замовника ЛКП «Львівавтодор» на проектування та реконструкцію вул. Т. Шевченка (від вул. Залізничної до вул. Левандівської) з організацією кільцевого руху по вулицях Т. Шевченка, Левандівській, Залізничній» та № 723 від 2 серпня 2019 року «Про надання функцій замовника ЛКП «Львівавтодор» на проектування, будівництво та реконструкцію об’єктів вулично-дорожньої мережі м. Львова». Завдяки цим рішенням виконкому реконструкція вулиці Шевченка на ділянці від вул. Хорватської до вул. Левандівської розбивається на три частини (черги). Фактично такий поділ дозволяє ЛКП «Львівавтодор» замість відкритого тендера публікувати у «Прозорро» лише оголошення про укладені договори.
6 серпня 2019 року в системі публічних закупівель «Прозорро» публікується оголошення № UA-2019-08-06-002973-b про укладання договору на «Виконання проектно-вишукувальних робіт по об'єкту: «Реконструкція вул. Т.Шевченка (від вул. Залізничної до вул. Левандівської) з організацією кільцевого руху по вулицях Т. Шевченка, Левандівській, Залізничній» вартістю 495 196 грн із ТзОВ «Трамдорпроект» зі Львова.
1 жовтня 2019 року з’являється оголошення № UA-2019-10-01-000129-a про укладання договору на «Виконання проектно-вишукувальних робіт об'єкта «Реконструкція вул. Т.Шевченка (від вул. Хорватської до вул. Ярослава Мудрого)» у м. Львові» вартістю 918 164 грн із усе тим же ТзОВ «Трамдорпроект».
11 грудня 2020 року в системі «Прозорро» з’являється оголошення № UA-2020-12-11-005028-c про укладання договору на «Виконання робіт з коригування проектної документації по об'єкту «Реконструкція вул. Т. Шевченка (від вул. Залізничної до вул. Левандівської) з організацією кільцевого руху по вулицях Т. Шевченка, Левандівській, Залізничній» вартістю 475 782 грн. Ясна річ, із усе тим же ТзОВ «Трамдорпроект».
Нарешті, 17 грудня 2020 року у «Прозорро» публікується оголошення № UA-2020-12-17-017616-c про укладання договору на «Виконання робіт з виготовлення проектної документації по об’єкту «Реконструкція вул. Т. Шевченка (від вул. Ярослава Мудрого до вул. Залізничної)» в м. Львові» вартістю 1 491 208 грн із ТзОВ «Трамдорпроект».
Отож, за наявності проєктно-кошторисної документації на реконструкцію вулиці Т. Шевченка на ділянці від вул. Хорватської до вул. Левандівської, яку ЛКП «Львівавтодор» іще 2016 року отримав від Управління капітального будівництва, комунальне підприємство витратило 3 мільйони 380 тисяч 550 гривень на розробку нової проєктно-кошторисної документації на реконструкцію вулиці Т. Шевченка.
Зазначимо, зауваження урбаністів із когорти Олега Едвардовича Шміда стосувалися в основному організації дорожнього руху (дорожньої частини проєкту). В той же час, зрозуміло, що основна складність реконструкції міської вулиці – це підземні комунікації (водопостачання, каналізація та ін.), і принципових претензій від урбаністів до цих розділів проєкту ніби не було. Відповідно, як і йшлося в рішенні виконкому № 402 від 3 червня 2016 року, ЛКП «Львівавтодор» достатньо було замовити лише коригування проєкту. Навіть для такого підприємства, як ЛКП «Львівавтодор», сума в майже 3,5 мільйона гривень – вельми солідна…
Цікаво, що ескізний проєкт реконструкції вулиці Т. Шевченка двічі затверджували рішеннями виконкому Львівської міськради. Першого разу 5 липня 2019 року виконком прийняв рішення № 625 «Про затвердження ескізного проекту реконструкції вул. Т. Шевченка» (іще до проведення тендерних процедур із закупівлі проєктно-кошторисної документації у ТзОВ «Трамдорпроект»), а удруге – 13 березня 2020 року за № 223 «Про затвердження опису концепції та ескізу реконструкції вул. Т. Шевченка (від вул. Хорватської до вул. Левандівської)». Другим рішенням було скасовано перше.
Але це іще не всі цікаві моменти. Як вдалося з'ясувати ІА «Вголос», за державним проєктним інститутом «Львівдіпрокомунбуд» та ТзОВ «Трамдорпроект» стоять одні і ті самі проєктанти: Валерій Іванович Чернишов та Олег Євгенович Хаврона. Згідно з поданими цими людьми деклараціями, пан Чернишов працював на посаді головного інженера проєкту, а пан Хаврона – директора «Львівдіпрокомунбуду». В той же час, Валерій Іванович Чернишов та Олег Євгенович Хаврона, за даними сервісу «Opendatabot», є засновниками ТзОВ «Трамдорпроект» із статутним капіталом у 100 грн.
Бездарно втраченні 5 років
Не менш цікава історія із реконструкцією вулиці Д. Вітовського, на яку 16 листопада 2017 року депутати Львівської міської ради погодили дешеве кредитне фінансування від Європейського інвестиційного банку в рамках проєкту «Міський громадський транспорт в Україні». Як виявилося, лише через понад півтора року (!) після цього виконком ЛМР 5 червня 2019 року прийняв рішення № 489 «Про надання функцій замовника ЛКП «Львівавтодор» на проектування та реконструкцію об’єктів дорожнього господарства м. Львова».
Відповідно до цього рішення, ЛКП «Львівавтодор» було делеговано функції замовника на проєктування і реконструкцію об’єктів «Реконструкція вул. Д. Вітовського (від вул. Академіка А. Сахарова до вул. Грецької)» та «Реконструкція вул. Д. Вітовського (від вул. Грецької до пл. І. Франка)». Відповідно до п. 2 цього ж рішення, «департаменту житлового господарства та інфраструктури передати, а ЛКП «Львівавтодор» прийняти проектно-кошторисну документацію на об’єкт «Реконструкція вул. Д. Вітовського (від вул. Академіка А. Сахарова до вул. Грецької)».
Маємо дежавю із реконструкцією вулиці Шевченка: як виявляється, Департамент житлового господарства та інфраструктури, якому і підпорядковується ЛКП «Львівавтодор», має у своєму розпорядженні проєктно-кошторисну документацію на реконструкцію частини вулиці Вітовського. Проте ця проєктно-кошторисна документація передається ЛКП «Львівавтодор» лише через більш ніж півтора року після того, як ухвалою Львівської міськради комунальному підприємству погоджують отримання кредиту від Європейського інвестиційного банку.
18 жовтня 2019 року виконком ЛМР приймає рішення № 977 «Про надання функцій замовника ЛКП «Львівавтодор» на проектування та реконструкцію об’єктів дорожнього господарства м. Львова», у якому, знову ж, йдеться про реконструкцію вулиці Д. Вітовського, зокрема перехрестя вулиць Сахарова, Вітовського, Коперника, Нечуя-Левицького і Героїв Майдану та ділянки вулиці Вітовського від будинку № 55 до вул. Грецької.
Лише 28 грудня 2019 року, тобто через два роки і один місяць (!) після того, як Львівська міська рада 16 листопада 2017 року погодила ЛКП «Львівавтодор» кредитне фінансування від Європейського інвестиційного банку на реконструкцію вулиці Д. Вітовського, нарешті був оголошений відкритий тендер на «Виконання проектно-вишукувальних робіт об’єкта «Реконструкція вул. Д. Вітовського (від площі Івана Франка до перехрестя Академіка А. Сахарова» – закупівля № UA-2019-12-28-001555-c із очікуваною вартістю 3,7 млн грн.
Здавалося б, реконструкцію вулиці Д. Вітовського і прилеглого перехрестя потрібно було б розглядати як єдиний проєкт, проте у ЛКП «Львівавтодор» вирішили інакше. Закупівлю із наразі незрозумілих причин розділили на три лоти:
Лот № 1 – «Виконання проектно-вишукувальних робіт об’єкта: «Реконструкція перехрестя вулиць Академіка А. Сахарова – І. Нечуя-Левицького – М. Коперника – Д. Лукіяновича – Д. Вітовського – Героїв Майдану та вул. Академіка А. Сахарова (від вул. Б. Романицького до вул. І. Нечуя-Левицького), вул. М. Коперника (від вул. М. Вербицького до вул. І. Нечуя-Левицького), вул. Героїв Майдану (від. вул. Братів Тимошенків до вул. Д. Вітовського» у м. Львові» очікуваною вартістю 1,55 млн грн;
Лот № 2 – «Виконання проектно-вишукувальних робіт об’єкта: «Реконструкція вул. Д. Вітовського (від буд № 55 до вул. Грецької» у м. Львові» із очікуваною вартістю 1,05 млн грн;
Лот № 3 – «Виконання проектно-вишукувальних робіт об’єкта: «Реконструкція вул. Д. Вітовського (від вул. Грецької до пл. І. Франка)» у м. Львові» очікуваною вартістю 1,1 млн грн. Щодо усіх лотів термін виконання проєктних робіт був визначений до 31 липня 2020 року.
Уже на початку 2020 року закупівля проєктних послуг щодо реконструкції вулиці Д. Вітовського потрапила під моніторинг Західного офісу Державної аудиторської служби України, яка виявила порушення. Замість того, щоб чемно усунути ці порушення чи оголосити нову закупівлю, ЛКП «Львівавтодор» 28 січня 2020 року звертається до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Західного офісу Державної аудиторської служби України. У цій позовній заяві «Львівавтодор» просить суд визнати протиправними і скасувати висновки, зроблені державними аудиторами. Позовну заяву підписала директорка ЛКП «Львівавтодор» Оксана Єстеферова.
Переможцем щодо лота № 1 в ході електронного аукціону, що відбувся 3 лютого 2020 року, стає компанія ТзОВ «Інжинірингова компанія «Автомагістраль», яка погоджується виконати проєктно-вишукувальні роботи за 849 999 грн. 18 лютого 2020 року із цією компанією укладають договір. Ця ж компанія стає переможцем і щодо лота № 2, вона зголошується виконати проєктно-вишукувальні роботи більш ніж удвічі дешевше, ніж очікувана вартість закупівлі – за 499 999 грн. Договір щодо лота № 2 теж укладено 18 лютого 2020 року. Переможцем щодо лота № 3 теж очікувано стало ТзОВ «Інжинірингова компанія «Автомагістраль», воно оцінило проєктно-вишкувальні роботи у 839 тисяч гривень. Суперниками ТзОВ «Автомагістраль» за всіма трьома лотами були ЛКП «Інститут просторового розвитку», яке очолює радник мера Олег Шмід (воно правило найвищу ціну за всіма трьома лотами); ПП «Інжинірингова компанія «Дорпроектстандарт» та ПП «Патронат».
ТзОВ «Інжинірингова компанія «Магістраль», як ми дізналися із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрована в Києві за адресою вул. Звіринецька, 63. Розмір статутного капіталу – 100 грн. Реєстрація компанії відбулася 6 квітня 2018 року. Керівником цього ТзОВ є Козлова Юлія Валеріївна. Засновником ТзОВ «Інжинірингова компанія «Магістраль» зазначено ТзОВ «Проектна компанія «Аркон» із Києва. Кінцевим бенефеціаром вказано пані Сахань Ольгу Вікторівну із міста Селідове Донецької області.
Хоча термін виконання робіт із проєктування реконструкції вулиці Д. Вітовського (31 липня 2020 року) давно сплив, наразі відомо лише про наявність ескізного проєкту реконструкції. 29 квітня 2021 року виконком Львівської міськради прийняв рішення № 329 «Про затвердження опису концепції та ескізу реконструкції вулиці Д. Вітовського».
Щодо договорів, які ЛКП «Львівавтодор» уклало із ТзОВ «Інжинірингова компанія «Магістраль», то 17 грудня 2021 року було укладено додаткові договори. Цими документами термін дії договорів, які були укладені у лютому 2020 року, було продовжено «до 31 грудня 2022 року включно, але, у будь-якому випадку, до моменту повного виконання сторонами своїх зобов’язань». Темпи проєктування просто вражаючі…
До того ж не зрозуміла доля проєктно-кошторисної документації на реконструкцію частини вулиці Дмитра Вітовського, згідно з рішенням виконкому ЛМР № 489 від 5 червня 2019 року. Знову питання без відповіді – навіщо було замовляти нову проєктно-кошторисну документацію, якщо можна було відкоригувати наявну?
Вдалося з'ясувати: проєкт реконструкції ділянки вулиці Д. Вітовського на замовлення Департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР був виготовлений вже відомим нам державним проєктним інститутом «Львівдіпрокомунбуд». Про це йдеться у матеріалі Ірини Рєвунової, який 27 липня 2017 року опублікував портал «Zaxid.net». Цього разу критиком проєкту виступив іще один відомий львівський урбаніст – головний архітектор Львова Юліан Чаплінський.
«Відповідальним за реконструкцію вул. Вітовського був департамент житлового господарства та інфраструктури ЛМР, який провів тендер на визначення проектанта і замовив проект у ДП «Львівдіпрокомунбуд». Проект робив проектант, який думає переважно про швидкість руху автомобілів і транспортні вузли. Це велике благо, що люди відреагували на цей проект і пішов шквал критики. Були дійсно дуже хороші критичні ідеї. Минулого тижня ми провели у міськраді великий воркшоп із залученням проектанта, де дуже його розкритикували. У результаті проектант погодився значно змінити проект», – цитував Юліана Чаплінського «Zaxid.net».
В результаті ж, замість коригування проєкту, місто і ЛКП «Львівавтодор» знову, як і у випадку вулиці Шевченка, оплатило нове проєктування, яке триватиме до кінця поточного року.
Львівська бюрократія працює швидко, коли треба
У сухому підсумку маємо те, що початку реконструкції багатостраждальної вулиці Вітовського можна очікувати не раніше, аніж у 2023 році. Тобто від того дня, коли Львівська міська рада погодила кредитне фінансування від Європейського інвестиційного банку на реконструкцію вулиці Вітовського, мине понад п’ять років! В той же час, стан трамвайних колій на вулиці Д. Вітовського – чи не найгірший у місті. Відповідно, ЛКП «Львівелектротранс» вимушене руйнувати на цих аварійних коліях не тільки модернізовані вагони «Tatra KT4DM», які за кредитні кошти Європейського банку реконструкції та розвитку були придбані у Берліні, а й нові трамвайні вагони «Електрон».
З позиції здорового глузду важко зрозуміти, чому влада Львова та керівництво ЛКП «Львівавтодор» не змогли вчасно вирішити питань, які стосувалися проєктування реконструкцій вулиць Т. Шевченка і Д. Вітовського. Відповідно, місто втратило можливість провести реконструкцію цих важливих вулиць за дешеві кредитні кошти від Європейського інвестиційного банку. Наше видання не настільки утаємничене у закулісся Львівської міськради, щоб звинувачувати конкретно когось із чиновників. Проте історія таки добряче віддає конфліктом між так званими «урбаністами» та проєктувальниками із ДП «Львівдіпрокомунбуд».
Оскільки вулицю Шевченка у Львові ремонтують за кошти достатньо дорогих і «коротких» облігаційних запозичень, бюджет міста зазнає чималих втрат, порівняно із витратами у випадку користування дешевими і «довгими» кредитами від Європейського інвестиційного банку. І ці витрати, видається, є наслідком чиїхось нездорових амбіцій…
Наприкінці маємо зауважити: є випадки, коли від надання «Львівавтодору» функцій замовника реконструкції до старту самої реконструкції проходить дуже мало часу. Так сталося, зокрема, із реконструкцією вулиці Пекарської, де проєктантом виступило ЛКП «Інститут просторового розвитку», яке очолює радник мера Олег Шмід. Функції замовника реконструкції цієї вулиці на ділянці від вул. Тершаківців до вул. Мечникова, а також вулиці Шімзерів були делеговані ЛКП «Львівавтодор» рішенням виконкому ЛМР № 330 від 12 квітня 2019 року. Уже 6 листопада 2019 року ЛКП «Львівавтодор» в системі «Прозорро» публікує оголошення № UA-2019-11-06-000267-c про закупівлю в ЛКП «Інститут просторового розвитку» проєктно-вишукувальних робіт щодо розробки проєктно-кошторисної документації на реконструкцію вул. Пекарської від вул. Тершаківців до вул. Мечникова та вул. Шімзерів за 1 255 430,11 грн.
Термін постачання проєктних робіт – 31 січня 2020 року, тобто менше як три місяці. Про консультації із мешканцями вулиці Пекарської щодо проєкту реконструкції невідомо. Уже 25 червня 2020 року ЛКП «Львівавтодор» у системі публічних закупівель «Прозорро» оголосило тендер для пошуку підрядника для реконструкції ділянки вулиці Пекарської від вул. Тершаковців до вул. Мечникова та вул. Шимзерів, а 11 серпня 2020 року між ЛКП «Львівавтодор» та ТзОВ «Вельт Капітал» було укладено договір на капремонт ділянки вул. Пекарської та вул. Шімзерів вартістю 109,45 млн грн… Отож, від призначення ЛКП «Львівавтодор» замовником із капремонту ділянки вулиці Пекарської та вул. Шімзерів до визначення підрядника минув лише один рік та чотири місяці…
ІА "Вголос": НОВИНИ