У Львові шкільні уроки трудового навчання проводять на базі профтехів. Заклади освіти укладають договори про співпрацю, а графік навчального процесу узгоджують таким чином, щоб учні могли займатися у виробничих майстернях та лабораторіях не менше 3-4 годин поспіль.

Заняття відбуваються кілька разів на тиждень. Так школярі можуть не тільки довідатися про певні види діяльності, але й спробувати самостійно щось виготовити. Наприклад, перед Великоднем восьмикласники однієї зі шкіл пекли паски. Разом з учнями працювали шкільні вчителі та майстри виробничого навчання.

Зокрема, такий підхід практикують у Вищому професійному училищі №29 міста Львова. Тут готують слюсарів із ремонту колісних транспортних засобів, електрозварників, кухарів, кондитерів, перукарів та візажистів.

Співпрацю налагодили, щоб популяризувати робітничі професії серед молоді, продемонструвати можливості професійної освіти та допомогти визначитися із напрямом подальшого навчання та діяльності.

Тепер на заняття, майстер-класи, дні відкритих дверей до училища приходять школярі із загальноосвітніх шкіл №44, №94, №65, №100 міста Львова. А найчастіше бувають вихованці львівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №34 імені Маркіяна Шашкевича.

Школярам показують, як відбувається виробниче навчання в училищі, під наглядом педагогів дозволяють долучатися до різних його етапів, обов’язково враховуючи безпекову складову. Гендерних стереотипів у профтесі немає. Так, дев’ятикласниці 34-ої школи вчилися демонтувати колеса, замінювали мастила в автівці та заводили її. А хлопці заплітали кіски, робили вечірні зачіски.

«Дітям цікавіший процес, коли після заняття можна щось взяти з собою додому, показати батькам, сказавши, що виготовив це самостійно. Продегустувати приготовану страву або продемонструвати зроблену зачіску», – розповідає заступниця директора закладу з навчально-виховної роботи Наталія Комарницька.

Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» передбачено, що профільну середню освіту професійного спрямування реалізує профтех. Тож така співпраця цілком закономірна.

Водночас у школах іноді непокояться щодо втрати частини контингенту після 9 класу, якщо для подальшого навчання учні обиратимуть профтех. Такий підхід варто змінювати.

«Наявність елементів професійної орієнтації в початковій та базовій середній освіті допоможе учням шкіл визначити свої кар’єрні орієнтири та обрати профіль навчання: академічний чи професійний. Крім того, якщо учень профільної середньої освіти помилився у виборі спрямування, то має право змінити його після профільно-адаптаційного циклу», – наголошує Генеральна директорка Директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України Ірина Шумік.

Це дає змогу обирати бажаний напрям і не витрачати час на опанування дисциплін, які не викликають зацікавлення. Тому профорієнтації та взаємодії між різними типами освітніх установ нині приділяють так багато уяви.

Спільно з Інститутом модернізації змісту освіти та Асоціацією цифрової та інноваційної освіти Міністерство освіти і науки підтримує Всеукраїнський проєкт із профорієнтації та побудови кар’єри «Обери професію своєї мрії». Його пілотування відбулося у 2021 році.

До проєкту долучилися понад 30 тисяч учнів 7-11 класів з усіх регіонів України. Освітяни створили онлайн-курси з 70 професій у мультимедійному інтерактивному форматі SCORM, обраних у співпраці із роботодавцями, закладами професійної та фахової передвищої освіти міста Києва. На базі профтехів країни упродовж 2022 року провели майже півтори тисячі профорієнтаційних заходів, учасниками яких стали 49 тисяч школярів із різних регіонів країни.

Спільно з Програмою ЄС «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України» втілили національну комунікаційну кампанію «Все працює завдяки нам», щоб продемонструвати можливості сучасної професійної освіти. Постери, борди, сітілайти з кадрами, на яких можна побачити умови, в яких навчаються учні та студенти профтехів сьогодні можна побачити у містах країни.

А спецпроєкт «Профі у профтех» про кращих майстрів та педагогів професійної освіти розповідає про історії успіху та становлення фахівців робітничих професій.

Також у межах впровадження Програми ЄС EU4Skills запустили інформаційно-пізнавальну кампанію «Тест-драйв професій для дівчат». У Міністерстві освіти та науки наголошують, що сучасна жінка – драйверка економічних процесів. Тому кампанія була націлена на підвищення обізнаності дівчат і жінок щодо широкого спектра  освітніх програм, які пропонує сучасна професійна освіта, а також усунення наявних стереотипів щодо традиційно «чоловічих» та «жіночих» професій.

У межах кампанії відбувалися майстер-класи з робітничих професій, екскурсії на підприємства у Вінницькій, Полтавській, Запорізькій, Рівненській, Львівській, Миколаївській та Чернівецькій областях. Орім того, для всіх зацікавлених були доступними онлайн-зустрічі з успішними жінками – амбасадорками кампаній, власницями  бізнесів, лекції від психологів та експертів із професійної орієнтації та кар’єрного планування.

Чимало уваги приділяють популярним на ринку професіям, серед яких: електромеханік/електромонтер, оператор із обробки інформації та програмного забезпечення, слюсар із ремонту колісних транспортних засобів, слюсар із ремонту сільськогосподарських машин (зокрема, й дронів), фермер, оператор верстатів із програмним керуванням. Нині ці напрями залишаються переважно чоловічими, хоча вже є приклади успішної професійної реалізації  жінок.

Чимало практичної інформації про різні професії розміщено на платформі «Професійна освіта онлайн», яку можна використовувати не лише в навчальному процесі, але й для ознайомлення молоді з різними професіями. Адже думка про неперспективність професійної освіти – вже застарілий стереотип.

Вікторія Назарук

Ця публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу та його держав-членів Німеччини, Фінляндії, Польщі та Естонії у межах програми «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України». Програма має на меті надати підтримку у впровадженні реформи профосвіти та модернізації інфраструктури обраних навчальних закладів. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди Європейського Союзу, його держав-членів та Програми.

Партнерська публікація.

ІА "Вголос": НОВИНИ