Фахівці стверджують, що образ нового українського політика – це трибун. Проте пристойний зовнішній вигляд оратора, безперечно, додає бали до загального образу, який той намагається створити. Ніде правди діти, зустрічають-таки по одежині... Отож, про деякі модні нюанси в гардеробах окремих львівських політиків очима журналіста і художника.
Петро Олійник – людина без в’юна на голові
Цьому політику варто приділити більше уваги, оскільки його можна назвати чепуруном. Офіційні костюми – завжди глибоко чорного або ж сірого кольору з королівським блиском, при цьому із яскравою краваткою з візерунком. Подейкують, що губернатор з легкістю визначає вартість костюма, мало не фірму… Відчувається, що зовнішньому образу губернатор приділяє чимало уваги. Імовірно, вплинуло часте перебування у столиці. Водночас Петро Михайлович може з’явитися на публіці… у занадто довгих штанах. Його туфлі з гостряком вже кілька років як вийшли з моди.
Губернатор людина розкомплекcована щодо своїх зовнішніх даних (згадайте, як незважаючи на сильний мороз, Олійник «на очах» у телекамер роздягнутий до плавок пірнув в ополонку). У нього завше блискуче вилизана маківка – вона надає губернатору певного шарму, пожвавлює образ так само, як цукор підсилює смак підливки. Те, що губернатор не завиває на голові останні кілька волосин, свідчить про те, що Олійник завжди чітко розраховує свої можливості. Власне тому, зокрема,… і коротко стрижеться. Він акуратний. Професійна солодка усмішка, ідеально відпрацьована постава і точно вироблений кут нахилу тіла. Дрібна хода виказує, що Олійник мало ходить. Погляд проникливий, загрозливий. Кажуть, пан Олійник не любить «рагулів»…
Мирослав Сеник – сільський інтелігент
Ця людина точно знає, на який ґудзик застібається костюмний піджак і на скільки сантиметрів з-під рукава піджака має виглядати сорочка. Він знається на кольорових тонах, вдало поєднує малюнок тканини костюму з візерунком краватки, завжди зі стрілками на штанах. Але він не експериментатор, на відміну від Олійника.
Андрій Садовий – тиха гавань
Виникає враження, що пану Садовому не дуже до вподоби офіціоз. Він з легкістю може знехтувати краваткою. Можливо, в хоче видаватися ближчим до народу, проте спосіб невдячний. Одяг свідчить – мер намагається не виділятися. Краватка завжди невиразних відтінків, деколи зав’язана начебто нашвидкуруч. Крім цього, меру не пасують темні костюми, які він носить – вони роблять світловолосого намісника блідим і начебто хворим. Не виключено, що пан Садовий у виборі одягу послуговується порадами дружини.
Олег Тягнибок – «сам по собі і ніхто йому не указ»
Боєць. Зачіска часів «студенти на граніті». Його можнана побачити у старомодній краватці 80-их. Вічний революціонер, звиклий до умов підпільної боротьби, він не перебірливий щодо одяу, не переймається тонами, лініями крою. Його принадність – молодість і активність: людям байдуже, як одягається цей політик, тому він так себе і подає. Молодості все пасує.
Олекса Гудима – міцний горішок
Часом здається, що цей політик одягається абияк і що одяг на ньому сидить дещо незграбно. Зрідка пана Гудиму можна побачити у надзвичайно оптимістичних тонах. Не виключено, що він і розуміється на фасонах не гірше, ніж на енергетичних проблемах. Але для нього слідкувати за модою радше крайня необхідність, ніж закономірність.
Ростислав Новоженець – стиль «а-ля скандал»
Це «коштовний камінь» Галичини, яскравий представник її бомонду, суміш національного колориту, революційного запалу і галицького консерватизму. Він позер, актор, оратор. Належить до галицьких політиків, які «не гидують» традиційним українським строєм на урочистих заходах. Швидше за все, до дорогих магазинів одягу пан Новоженець не зазирає, на моду уваги не звертає, як і на гармонійне сполучення костюму, краватки, взуття. Пан Новоженець може дозволити собі розстібнути забагато ґудзиків на сорочці, демонструючи тілеса. Його гардероб виглядає здебільшого «не свіжим».
Андрій Парубій – найгірше взутий
Після скандально відомого фото у журналі «ТОП 100 – найвпливовіші особистості Львова» панові Парубію можна було б урочисто вручити пальму першості «Найгірше взутий». Прикрий випадок, напевно, довів досвідченому політику, що голлівудської посмішки замало для публічної людини. Загалом, Парубій не зважає на дрібні деталі, відтак його великі проекти можуть зазнавати фіаско.
Іван Денькович – чуттєвий
Іван Денькович одягається, можна сказати, добротно, як директор приватної школи. Тепер він депутат обласної ради і модник, йому не бракує чуття моменту. Навіть може скласти конкуренцію самому Олійнику… щодо довжини носка мешта. Хоча мати дорогий гардероб – не означає зі смаком вбиратися.
Тарас Батенко – той, що тягнеться догори
Заступник голови Львівської ОДА з гуманітарних питань намагається наслідувати певні популярні (не означає стильні і модні) тенденції. Про нього можна сказати – наче кіл проковтнув – настільки непластичним виглядає статура пана Батенка. Він надає перевагу позі – нога за ногу і ніколи не схиляє занадто голови, весь наче тягнеться догори. Схоже, ця людина надто любить і цінить себе, і на «дрібниці», такі, як цілісний зовнішній образ, – не розмінюється. Його стиль – типовий викладач. Очевидно, люди йому надокучили, щоб не сказати, що він їх не любить, тому в кольорах одягу мало радості, експерименту. Вузол його краватки сповзає, рукави сорочки ховаються у піджаку.
Ігор Шурма – напуцований оптиміст
Ігор Михайлович – високий, габаритний, завжди відпуцований, «напахнючений», акуратно підстрижений, підкреслено інтелігентний (принаймні із журналістами). Помітно, що цікавиться модними тенденціями, у нього завше актуальні борти піджака, вгаданий вузол краватки, шикарні «шкари». Як картинка. Полюбляє світлі, літні кольори. Кажуть, що дорогі костюми у Шурми були не завжди, проте вони на ньому сидять майже бездоганно – начебто ціле життя носив. Щоправда, є одне «але»: кравці не завжди добре підганяють довжину рукава чи штанини і деколи кінцівки політика буквально губляться в їх глибинах. Хоча, ніхто не скаже, що Ігор Михайлович плює на власну зовнішність, його стиль відповідає посаді, а весь його образ свідчить – захоплюйтеся мною!
ІА "Вголос": НОВИНИ