Якість навчання залежить від здатності запам’ятовувати й відтворювати матеріал.
Перед початком навчання необхідно позбавитися хронічного стресу, а ось помірний стрес корисний для навчання.
Як пише НВ.Style, такий вплив стресу було доведено спочатку на пацюках, яким під час експерименту вводили гормон стресу – кортикостерон. У процесі поступового збільшення дози кортикостерону результати тестування пам’яті спочатку покращувались, а потім, при високих дозах, різко погіршувались.
Якість навчання залежить від здатності запам’ятовувати й відтворювати матеріал. Те, як ми запам’ятовуємо і згадуємо матеріал, залежить від того, у якому психоемоційному стані перебуваємо. Те саме і з важливими виступами й презентаціями.
Виявляється, що ми не здатні обманути мозок, не здатні ним маніпулювати. Насправді, це мозок уводить нас в оману, керує нами й маніпулює на власний розсуд.
Проте ми можемо створити для мозку контекст, у якому він захоче зробити те, що нам необхідно. Тобто необхідно увесь час створювати умови, у яких мозок буде ухвалювати рішення й діяти відповідно до наших потреб.
Запам’ятовування інформації – трирівневий процес:
- Набуття (як результат кожного чуттєвого досвіду активуються певні ділянки мозку). Для того, щоб інформація збереглася в довготривалій пам’яті, кожен досвід консолідується гіпокампом. На цьому етапі важливу роль відіграє мигдалеподібне тіло, яке відповідає за збереження в пам’яті подій, пов’язаних із сильними емоціями.
- Кодування. Далі гіпокамп кодує інформацію – укріплює синаптичні зв’язки, які активувалися на першому етапі.
- Утилізація. Тепер, коли інформація закодована, вона або запам’ятовується, або через певний час вилучається із пам’яті. Тут працює просте правило: те, що мозок використовує, він зберігає, а те, чого не використовує – утилізує.
Але коли людина відчуває хронічний стрес протягом тижнів чи навіть місяців, високий рівень кортикостероїдів обмежує здібності до запам’ятовування.
Стрес знижує активність префронтальної кори, яка, в тому числі, відповідає за процес запам’ятовування і вилучення інформації.
При стресі мисленнєвий процес буквально вимикається. Саме такий механізм спрацьовує, коли під час іспиту ми не можемо згадати матеріалу, який точно вчили, під час виступу не можемо згадати ні слова з промови, яку ретельно готували. У намаганні витягти з пам’яті необхідну інформацію ми починаємо нервувати і запускаємо замкнене коло – підвищується секреція кортикостероїдів, які ще більше пригнічують здатність згадати матеріал.
Коротко: ми не здатні ні керувати, ні маніпулювати мозком. Ми можемо створювати для нього умови.
По-перше, імітувати подію, готуючись до виступу чи іспиту, буквально відтворюючи ситуацію, до якої готуєтесь.
По-друге, безпосередньо перед подією зробіть кілька фізичних вправ. Пришвидшене серцебиття й дихання викликають у мозку хімічні зміни, які знижують нервовість і підсилюють відчуття благополуччя.
І насамкінець, безпосередньо перед подією зробіть кілька дуже повільних вдихів і видихів. Це подавить реакцію «бий або біжи». Концентрація на диханні впливає на зниження рівня стресу.
Корисна звичка на майбутнє: кожного разу, коли мозок опинятиметься в критичній ситуації, зробіть кілька глибоких вдихів і видихів. У повсякденні завжди дихайте на повні груди. А коли рахуватимете вдохи й видихи, дякуйте і за дихання, і за життя. Бо життя — це найголовніша цінність, якою варто перейматися. З усім іншим ми точно впораємося.
ІА "Вголос": НОВИНИ