Кореспондент «Вголосу» знайшла і розпитала людей, які потрапили на гачок зловмисників, а також дізналася про те, як не стати черговою жертвою обману.
Львівська волонтерка відкритої асоціації організацій, груп та осіб, які працюють з онкохворими дітьми, Наталія Ліпська каже, що випадки зняття коштів з банківських рахунків дедалі частішають. Зловмисники працюють за майже однаковою схемою. Спочатку «риють» в інтернеті інформацію про волонтерські організації з контактними даними тих осіб, які збирають кошти для лікування. Далі – обирають потенційну жертву. Зазвичай нею стає людина, яка майже зібрала завітну суму. І починають свою чорну справу.
Як «розводять» шахраї
– Алло, доброго дня! Хочу вам переказати кошти для вашої хворої дитини.
– Дякую. Нам дуже потрібна допомога.
– Розумію, бо в мене була аналогічна ситуація. Дитині збирали на операцію… Але щось не виходить з переказом… Ніяк не можу надіслати суму. Напевно, через те, що переказую гроші з депозиту. Допоможете мені?
– Так, що я маю зробити?
– Я зараз у банку, передам трубку працівнику, а ви продиктуйте йому 3 цифри з тильного боку картки і назвіть дату її випуску.
Далі батьки отримують sms з питанням, чи підтверджують вони платіж на певну суму і дзвінок від «благодійника», який запевняє, що переказав кошти і просить їх назвати sms з кодом. І все… Справу зроблено.
Це лише один приклад того, як шахраї виманюють код у власника рахунку для того, щоби викрасти гроші. Звісно, люди знають, що код не можна повідомляти незнайомцям, але коли батьки перебувають у стресовому стані, забувають про все і втрачають обережність.
Ситуація може розвиватися й інакше. Більшість банківських рахунків напряму прив’язана до телефонів власників. Шахраї знають про це, тому роблять на номер конкретної жертви три-чотири контрольні дзвінки з різних мобільних телефонів, а потім звертаються до сервісної служби мобільного оператора з проханням зробити дублікат телефонної картки. Мобільні оператори також діють за єдиним алгоритмом: для цього просять назвати кілька останніх номерів, з яких телефонували власнику, дату поповнення мобільного і все – дублікат готовий. Що потім? Номер телефону в шахраїв є, банківської картки також, плюс – власна обізнаність і вміння користуватися інтернет-банком. Повний карт-бланш. І вже за годину-півтори або менше, поки жертва не зрозуміла, що її ввели в оману, гроші знято.
Наталія Ліпська запевняє, що знає голоси кількох таких шахраїв, бо в схемі задіяні ті самі люди. «Ці особи грамотно підбирають слова, обирають правильну тактику розмови, інколи телефонують через кожні 5-10 хвилин і можуть навіть підвищити тон, вимагаючи потрібної інформації. Тобто маніпулюють психікою людини у своїх корисливих цілях. І люди здаються», – поділилась активістка і розповіла, що для контролю ситуації волонтери пропонують батькам відкривати рахунки через волонтерську організацію. В такий спосіб удається пильнувати гроші й запобігати будь-яким спробам крадіжки. Здебільшого батьки погоджуються, бо це дає їм спокій і впевненість у тому, що гроші не вкрадуть.
Афера за 10 хвилин
Волонтерка й досі пам’ятає пограбування, що сталося кілька місяців тому у Львові. У родини, яка збирала кошти для проведення операції в Італії на кістковому мозку дитини, за 10 хвилин після блокування телефонної картки викрали 170 тис. грн. «Це було доволі жорстке пограбування. Батьки не встигли нічого зробити, бо гроші зникли миттєво. Вони написали заяву до міліції, але й досі шахраїв не знайдено», – розповіла Наталія Ліпська.
Вона згадала ще один жахливий випадок викрадення коштів. Цього разу жертвою став 22-річний Руслан, який проходив лікування у військовому госпіталі Львова. Хлопця паралізувало внаслідок тяжкого поранення в зоні АТО, і гроші були потрібні задля порятунку бійця. Натомість сумна реальність не стала на заваді в шахраїв. З банківського рахунку воїна вони зняли 77 тис. грн десятьма переказами. Зранку родичі помітили недобре, але грошей уже не було. Зловмисників так і не знайшли.
Активістка пригадала випадок, коли гроші вдалося зберегти. «Про переказ 15-ти тис. грн із Польщі на тільки-но відкритий рахунок знали лише я, донор і банк. Однак через 30 хвилин після проведення переказу кошти намагалися зняти невідомі особи. Мені вдалося запобігти крадіжці. Я швидко зателефонувала до банку і заблокувала рахунок, але як це сталося? Як шахраї дізналися про переказ?» – запитала волонтерка. Вона припустила, що, можливо, у злочинних схемах задіяні банківські працівники, але як це довести?
Шахрайство на Львівщині
Речник міліції Львівщини Світлана Добровольська каже, що знайти та ідентифікувати зловмисників, які постійно вигадують нові злочинні Інтернет-схеми, надзвичайно складно.
Так, за її словами, з початку року в регіоні було зафіксовано 57 випадків шахрайства з використанням комп’ютерних технологій. За кожним із них відкрито кримінальне провадження за ст. 190 (шахрайство) ККУ, але самих шахраїв не знайдено.
За словами речника міліції, Кримінальний кодекс передбачає покарання за шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, позбавленням волі на строк від 5-ти до 12-ти років з конфіскацією майна.
Окрім цього, вона наголосила на тому, що безпека громадян значною мірою залежить від них самих. Через це важливо бути вкрай обережними, тим паче, коли йдеться про великі суми. «Ми постійно інформуємо наших громадян про випадки Інтернет-шахрайства, розповідаємо про те, як уникнути помилок і вберегтися від злочинців. Але, на жаль, такі випадки фіксують по всій Україні», – підкреслила Світлана Добровольська.
Так, за статистикою НБУ, загальна кількість шахрайських операцій з банківськими картками почала впевнено зростати з 2011 року, коли люди стали активно користуватися послугами банку в Інтернеті. Тоді було зафіксовано трохи більше ніж тисячу злочинів дрібного шахрайства. 2012 року кількість злочинів становила понад 2 тисячі. 2013-го число випадків пограбувань зросло майже вдвічі. Не стали винятком і 2014 рік та початок 2015-го. Зловмисники продовжують грабувати українців, вигадуючи нові способи шахрайства.
Як не потрапити в пастки шахраїв?
Згідно з правилами міжнародних платежів, для отримання переказу на картку будь-якого банку як в Україні, так і за кордоном, достатньо лише номера картки.
Працівники банку не телефонують клієнтам, щоб дізнатися інформацію про пароль та особисті дані. У разі такої ситуації і коли названий працівник дзвонить зі звичайного номера мобільного телефону, завершуйте розмову і передзвоніть за номером банку.
Ніколи не повідомляйте свої персональні дані телефоном. Особливо це стосується цифрових кодів з SMS-повідомлень банку.
Намагайтеся контролювати свої особисті дані, які розміщено в соціальних мережах. Видаліть, на ваш погляд, усю небезпечну інформацію.
Ніколи не передзвонюйте потенційному покупцеві або людині, яка хоче переказати вам кошти, якщо є поганий зв'язок. Зацікавлена особа сама зателефонує вам.
Ніколи і ні за яких умов не виконуйте з банкоматом дії, які вам диктує по телефону незнайомець.
Для прийому платежів в Інтернеті використовуйте картку з нульовим балансом.
Якщо ви підозрюєте шахрайство – блокуйте свій рахунок.
Тетяна Зеленська, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ