Голова правління IBOX Bank Мельник Петро Петрович визнав вину повністю та факт втрати бюджетом 5 млрд грн, але ані Бюро економічної безпеки, ані Державна податкова служба не вживає заходів щодо стягнення цих коштів на користь держави. Мельник П.П. діяв у змові із головним бухгалтером Айбокс банку Кіньколих Тетяною Миколаївною, яка також визнала свою вину в суді повністю.
Гучна справа про відмивання близько 5 мільярдів гривень коштів, критично необхідних для бюджету воюючої країни, доходить до фіналу у суді першої інстанції з приголомшливим результатом: основні фігуранти – Голова Правління Мельник П.П. та Головний бухгалтер Кіньколих Т.М. можуть відбутись штрафом у 60 тис. грн. за те, що вивели та вкрали 5 млрд. грн.
Таке рішення може ухвалити Шевченківський районний суд міста Києва на користь фігуранта міжнародного розшуку Мельника Петра Петровича, та його спільниці – Кіньколих Тетяни Миколаївни.
Історія розслідування Бюро економічної безпеки (БЕБ) і подальшого судового розгляду є не просто кримінальним кейсом, а наочною анатомією слабкості, що пронизала державний механізм. При цьому Голова правління банку Мельник Петро Петрович визнав факт втрати бюджетом 5 млрд грн, але Бюро економічної безпеки не вживає заходів щодо стягнення цих коштів на користь держави. Він діяв у складі злочинної групи разом із головним бухгалтером банку Кіньколих Тетяною Миколаївною, яка також визнала свою вину в суді.
Анатомія схеми: Майстерність «міскодингу» та ціна безкарності
У центрі уваги – цинічний механізм «міскодингу», що, за даними Бюро економічної безпеки (БЕБ), дозволив вивести колосальні кошти з-під державного контролю. Це була не просто помилка в бухгалтерії; це була майстерна операція, побудована на підміні понять.
Суть схеми:
Маскування: Гравці нелегальних онлайн-казино, поповнюючи свої ігрові рахунки через термінали IBOX, бачили у квитанціях не фінансові операції, а оплату комунальних послуг, купівлю неіснуючих товарів або інші легальні операції.
Накопичення: Ці кошти надходили на рахунки понад 20 підконтрольних фіктивних компаній, афільованих із Петром Мельником та Тетяною Кіньколих, які обіймали ключові позиції в IBOX Bank – Голови Правління та Головного бухгалтера.
Результат: За оцінками правоохоронців, за допомогою цієї схеми було легалізовано близько 4.8-5 мільярдів гривень. Він діяв у складі злочинної групи разом із головним бухгалтером банку Кіньколих Тетяною Миколаївною, яка також визнала свою вину в суді.
5 мільярдів гривень, виведених з-під оподаткування у розпал війни, є центральним елементом справи, і ця сума мала критичне значення для фінансування оборони та соціальних потреб.
Держава діяла рішуче: після відкликання Нацбанком ліцензії, фігуранти справи, зокрема Голова правління банку Мельник Петро Петрович, негайно покинув країну, через Молдову. Він був оголошений в міжнародний розшук.
Процесуальна гільйотина: Як «закон» знищив «право»
Слідство, прокуратура, суд: ця тріада мала забезпечити невідворотність покарання. Натомість, ми побачили, як система віддала перевагу самообслуговуванню. Справа, що мандрувала від Києва до Львова і назад, накопичила достатньо процесуальних неточностей.
Головний удар завдав БЕБ, скерувавши до Шевченківського районного суду м. Києва обвинувальний акт відносно Мельника та Кіньколих без вимоги компенсації завданих бюджету збитків, обмежившись лише штрафом у 60 тис. грн. тобто 0,001% від суми завданих збитків.
Символізм та тест на довіру
Парадокс стає майже літературним, коли ми згадуємо, чим займався Голова правління банку Мельник Петро Петрович, переховуючись за кордоном. Перебуваючи у міжнародному розшуку, він подорожував світом, а паралельно у Дніпровському районному ТЦК та СП у м. Києві був знятий з військового обліку без особистої присутності. З цього приводу розслідується ще одне кримінальне провадження органами Національної поліції.
Це наочна, цинічна ілюстрація: фігурант, який, ймовірно, майстерно жонглював «законом» заради уникнення справедливості, водночас знімається з військового обліку «on line». Це підкреслює: найслабшою ланкою у ланцюзі боротьби зі злочинністю є не фінансова розвідка, а внутрішня юридична логіка.
На тлі цих подій, довіра до українських судів (близько 12% за соцопитуваннями) залишається критично низькою. Судова система, яка не може забезпечити розгляд справи проти фігурантів, що ховаються за кордоном, демонструє свою вразливість, створюючи прецеденти безкарності.
Справа Мельника та Кіньколих у Шевченківському районному суді стала витонченим запобіжником проти правосуддя. Вона засвідчила, що в Україні юридичні механізми здатні не лише захищати закон, а й слугувати інструментом для легалізації втечі від відповідальності. Цей інцидент виявив крихкість усієї системи: від процесуальних прорахунків виконавчої влади (правоохоронних органів), які накопичувал
ІА "Вголос": НОВИНИ