В Україні з 1 січня 2006 року буде в 2,5 разу збільшено плату за забруднення навколишнього середовища. Про це заявив голова комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Геннадій Руденко.

Говорячи про позицію України стосовно Кіотського протоколу, співбесідник журналу заявив: «Зараз наша делегація перебуває в Монреалі, де представники приблизно двохсот країн зібралися для опрацювання останніх нюансів. Уже посилено заходи відповідальності за додаткові викиди практично в усіх країнах-учасниках. У нас з 1 січня в 2,5 разу буде збільшена платня за забруднення навколишнього середовища. Безумовно, чим більшою буде компенсація за забруднення, тим дошкульніше це битиме по підприємствах. Втім тільки такі заходи змусять менеджмент підприємства-забруднювача і його власників стати більш відповідальними», повідомляє УНІАН з посиланням на тижневик «Час.ua».

За словами Руденка, питання продажу Україною своїх квот на викид шкідливих речовин «ще актуальне, але організаційно ми практично не просунулися в цій справі, не був зібраний комітет з Кіотського протоколу». «А на рівні міністерства якісь опрюцювання, конференції, наради ідуть», - додав він.

Голова профільного комітету парламенту також зупинився на розбіжностях в українських і зарубіжних підходах до проблеми охорони навколишнього середовища: «У світі працюють два стандартні типи управління у сфері охорони навколишнього середовища: адміністративний і ринковий. Більшість країн, що досягли якихось успіхів в питаннях охорони навколишнього середовища, пішла за ринковим принципом - коли немає обмежень у викидах, а є їх вартість, яка може обчислюватися в прогресії, залежно від їх кількості. Така система змушує підприємства думати над оптимізацією виробничого процесу, впроваджувати нові технології».

Як відзначив Руденко, в Україні діє адміністративний метод вирішення проблеми охорони навколишнього середовища, в рамках якого «існують регламентні норми, що обмежують допустиму концентрацію викидів». «На цьому грунті розвивається досить багато корупційних справ. Враховуючи нашу програму, коли облік викидів ведеться за даними, які екологам надає саме підприємство, я не виключаю, що «ночами» багато хто обходить систему обліку і допускає несанкціоновані викиди», - зазначив Руденко.

На його думку, «найкращий вихід - це чесний ринковий механізм, коли ціна, яку платять за викид, повинна бути адекватною тим сумам, які ідуть на утилізацію або на поліпшення навколишнього середовища, водного об'єкту або атмосфери. Сьогодні це непорівнянні суми».

«Світовий досвід свідчить, що в адміністративну схему дуже погано ідуть інвестиції, технології. Якщо ж працює ринковий механізм, з'являються інвестори, посередники, які пропонують встановити ту або іншу технологію, комісійну участь у зменшенні відсотка викидів в атмосферу», - вважає Руденко.

Кіотський протокол до рамкової конвенції ООН був підписаний в 1997 році на міжнародному саміті під егідою ООН, який проходив в Кіото (Японія). Учасники саміту взяли на себе зобов'язання скоротити в середньому на 5,2% викиди вуглекислого та інших шкідливих газів в атмосферу Землі до 2012 року, виходячи з об'ємів 1990 року. Верховна Рада ратифікувала Кіотський протокол в лютому минулого року.

За торговельною схемою, компанії або держави, які не можуть скоротити викиди в атмосферу до необхідного рівня, можуть викупити необхідні квоти у інших держав або компаній, щоб відповідати схваленому рівню. За оцінками фахівців Всесвітнього банку, загальний обсяг ринку квот становить приблизно 2 млрд. тонн.

Україна може щорічно виходити з пропозиціями про продаж квот на викид 300 млн. тонн парникових газів на суму 1,5 млрд. дол. Приєднуючись до угоди, Україна дістає можливість здійснювати торгівлю квотами викидів з іншими країнами, тому що викиди парникових газів в Україні значно менші через спад промислового виробництва в середині 90-х років.

ForUm

ІА "Вголос": НОВИНИ