Пане Юрію, минув перший рік вашої першої каденції в якості депутата міської ради. Розкажіть будь ласка про ваші враження від роботи у Львівській міськраді за підсумком цього року.
Рік мого депутатства це є рік розчарувань Так, це моя перша каденція. Але я бувши адвокатом дуже плідно співпрацював з ЛМР, і в судах і в інших справах. То ж це реально рік розчарування. Я вперше говорю це публічно, але через пів року після присяги в мене було бажання скласти повноваження, і я не міг на те, що відбувається в стінах цієї гарної монументальної споруди.
Це повне беззаконня, адже великою мірою в Ратуші живуть традиціями та правилами, якимись своїми неподібними речами які не мають стосунок до закону. Відчуття - повна вакханалія та беззаконня. І я реально хотів скласти повноваження.
Але потім я таки себе пересилив і змусив працювати чиновників Виконкому. Бувши членом бюджетної комісії я передивляюсь кожну цифру, і я змушую їх працювати та виправляти свої помилки. Чиновникам очевидно дуже не подобається, чим я займаюсь, але я обіцяв громаді і я таки думаю, що добуду свою каденцію. Буду працювати над тим, що є, як і обіцяв.
Ви є членом бюджетної комісії ЛМР і поєднуєте депутатство з адвковаткською діяльністю. Як ми знаємо, робота бюджетної комісії є вкрай напружена, а інколи засідання можуть тривати по 8-10 годин. Як вам вдається знайти балансом між основною роботою, депутатством та особистим життям?
Звичайно знаходиться цей баланс. Я намагаюся не призначати судові засідання на вівторок та середу. У вівторок - аби підготуватись до засідання комісії і в середу - власне для самого засідання. Я розповім вам, як нам це вдається. Завдяки ЄС, моїм колегам, які є в цій комісії, а це Володимир Гой, Тетяна Шевченко, Ольга Посипанко, Юрій Гринів, ми фактично поділили між собою бюджет на декілька частин, і кожен взяв певну сферу під свою умовну “опіку”. Ми переглядаємо кожну цифру, аби впевнитись в тому, що все законно, і що кошти громади витрачають за цільовим призначенням та ефективно.
Як би не ці люди, мені та моїй команді було б важко. Звичайно, варто подякувати ще голові комісії, Наталці Шелестак, вона координує це, і фактично знаходить баланс між різними політичними силами та органами виконавчої влади, для ого. аби цей процес взагалі “їхав”.
Ваш округ своєрідний тим, що крім районів Львова включає також приєданні до міста громади, зокерма села Лисиничі та Підбріці. І як фаховий юрист, і як депутат, чи можете ви сказати, що за цей рік приднані громади вдалось інтегрувати до Львова? Чи можна їх мешканців назвати львів'янами.
На превеликий жаль називати мешканців приєднаних громад львів’янам було б некоректно. Ми їх приєднали умовно кажучи, але ми ж, як місто, за них і забули. Вони як були з боку, так і є, поясню чому
Ми неодноразово буваючи з колегами на особистих прийомах громадян, дізнаємось про їхні проблеми. Вони цілком побутові, ці люди не вимагають якихось грандіозних речей. Вони хочуть вирішення банальних питань - освітлення вулиць та їх асфальтування. Це насправді не є колосальні гроші для міського бюджету, але виконавчі органи ці питання просто ігнорують. Я взагалі не розумію, для чого Львів приймав ці громади. Це виглядає, як умовно хрестоматійну історію про мачуху та названу доньку.
Так, ми робимо що можемо для цих мешканців. За мій повний рік ми зробили в Підбірцях освітлення центральної вулиці, доробили дорогу яка йде на ЖД колію, були і в Лисиничах ремонти. Тобто - робимо те, що можемо. Адже ми самі, як нові депутати, на початку не до кінця розуміли. як відбувається весь цей процес. А він досить важкий - вибити кошти. Включити якийсь ремонт у певну програму - це можна. А ось вибити кошти на його реалізацію - це вже геть не так просто.
Ваш округ с ворідний також тим, що має цілу низку важливих проблем. Зкоерма частина вулиць досі не каналізована, особливо в районі Кривчиці. Є великі проблеми з благоустроєм та транспортною розв'язкою Личаківська-Пасічна. З огляду на складну ситуацію з бюджетом, чи реально за вашу каденцію закрити божай якусь з уцих глобальних проблем?
Будучи членом бюджетної комісії я фактично бачу усі кошти, які має громада Львова, і ми власне пильнуємо за їх використанням. І я вам можу ствердно сказати, що щось зробити глобальне для міста ми не зможемо за час нашої каденції. Зараз поясню чому.
Львів винен колосальні гроші. В нас боргів більше, ніж ви себе уявляєте. І знову ж таки міський голова спонукає зараз депутатських корпус вчергове голосувати за нові кредити. Якими він хоче закрити старі кредити, які масово набрали за минулої каденції, коли абсолютна більшість у міській раді була в руках партії Андрія Садового. Вони збираються брати кредити, для того, що б їх знову проїдати.
Ми ж пропонуємо органам виконавчої влади трохи підзатягнути паски, аби зекономити кошти, а за ті кошти, які зекономлені - віддати борги. А якщо ще лишиться кошти - щось зробити для громади.
Але в нас чомусь завжди є кошти на всякі дурниці, які не потрібні, або ж навіть на потрібні речі. Але ті, які точно зараз є на часі. Це і знаменитий туалет за 5 млн, і фонтан, і проєктно-кошторисні документації, про які поясню детальніше читачам. Будь-який проєкт в місті - побудова школи, спорткомплексу, чи дороги, потребує проєктно-кошторисної документації (ПКД). Тільки в нас чомусь мають звичку замовляти велику кількість ПКД на значні суми навіть для тих об’єктів, на які місто не має грошей. минає рік чи два, будівництво так і не почалось. Ці ПКД застарівають, і їх треба робити заново. В підсумку, маємо просто гроші, витрачені на вітер.
Хрестоматійний приклад - школа мистецтв на Личаківській 105, яку невідомо коли побудують. І чи буде. Звичайно, хотілось би, аби вона з'явилась. Адже це потрібно дітям. Але зрозумійте мою логіку - зараз місто хоче виділити 6 млн грн на розробку ПКД. А коштів на побудову ми не дамо, бо в нас їх просто немає. І за рік чи два треба буде знову гроші на ПКД.
І вам скажу, що таких бздурів у Львівській міській раді дуже багато. Ніхто не рахує коштів громади. Просто - дайте, дайте. Коли, наприклад представники “Львівелектротранс” чи Львівводоканал”, вони на колінах стоять просять - нам бракує грошей, не маємо чим платити людям. Далі йде шантаж депутатського корпусу - ми зупинимо трамваї, ми ви, ми ще щось. А потім - раз, виявляється, місто має зайві 5 млн для купівлі одного туалету. Ну, це не є найнеобхідніше. Це такий просто найсвіжіший приклад.
Так може, давайте краще заплатимо вчителям та медикам. Людям, які рятують життя та роблять наш світ краще.
У порівніняні з попереднім періодом, чи можна говорити, що цієї каденції градус політичної напруги між різнифи фракціями спав, а комунікація покращилась?
Як ви зауважили самі, це моя перша каденція (усміхається). Комунікація між депутатами дійсно є. Але я вам скажу таємницю - за рік свого депутатства я, наприклад жодного, підкреслюю - жодного разу, не розмовляв з міським головою. В мене немає його телефона у нього приускаю - мого. Міський голова жодного разу не намагався комунікувати з депутатами. Він важчає, що це не потрібно, адже депутат - це хтось, хто прибіг з вулиці. Він тимчасовий в цих стінах. І нічого тут не вирішує, вирішує лише він. Будучи керівником, я б зустрівся з особами, які щось роблять в цьому місті. Я так перепитався колег - він десь з половиною депутатського корпусу навіть не розмовляв.
При всій повазі, але це сором для керівника, що позиціонує себе як “європейський”. Він працює лише з позиції сили, або ж взаємодіє з депутатами шляхом маніпуляцій - для мене це незрозуміло.
Так, з депутатами завжди є якісь притирання. Але знаходиться спільний знаменник та консенсус, і я вважаю, що депутатський корпус в цілому в нас абсолютно адекватний.
Є звичайно окремі депутати, дивлячись на яких, я не розумію, чому громада надала їм такий вотум довіри. Такі є в кожній партії, і в ЄС на жаль теж. Але загалом, команда професійна, розумна та виважена.
Стосовно вашого округу - за территорією він один з найбільших у Львові. Як часто за цей рік міський голова відвідував його з візитами, адже нам відомо лише про один такий випадок.
Міський голова їде, як злодій. як реальний злодій - подивиться в дірочку та втікає. На такі зустрічі не запрошують, наприклад депутатів від округу, які спілкуються з мешканцями. він приїхав зі свитою в 10-15 людей, походив, відосик виставив і втік. Так не робить господар.
Всі ми маємо родичів. Запитайте, наприклад про міських голів маленьких містечок. Часто як вони йдуть, то з ними люди вітаються на вулицях. А коли йде наш міський голова, то йому ледь в спину не плюють і називають брехуном. Бо він обіцяє і не виконує. Згадайте аналітику порталу “Слово й діло”, яку оприлюднили цієї осені. Міський голова Львова виконав менше ніж 1% своїх обіцянок. і ось це його реальний результат.
На контрасті з взаємодію з чиновниками Ратуші, наскліьки добре вам вдається порузмітися з керівнивтом Личаківської районноі адміністрації для розв'язання тих чи інших проблем на окрузі.
Я вам скажу, що і голова району і його заступники, коли б ми до них не телефонували, завжди підіймають слухавку. А ви розумієте, ситуації бувають різні, там щось сталось, там якась проблема - голова району завжди підійме слухавку, вислухає, і скаже прямо. Так, я можу допомогти, або не можу, або давайте якось спільними зусиллями це вирішемо. Комунікація з цими органами є адекватна, тут я нічого не можу сказати. Лише подякувати, що ці люди виконують таку титанічну працю.
Це важка праця, вони фактично 24 години на роботі. А ми розуміємо - зараз зимовий період, сніги насуваються. Треба прибирати. А техніки бракує, людей бракує, фінансування бракує. Якщо говорити про мою оцінку роботи Личаківськох адміністраціїї - люди реально і ефективно працюють, тут їм можна віддати належне.
Невідомо, як Львів переживе цю зиму, яка може стати своєрідним тестом на профпридатність для Львівської міськради. Якщо виконавча влада на чолі з міським головю провалить підготовку до зими, чи будуть в такому разі депутати голосувати за відставку Андрія Садового?
Я бачу, як відбувається до зими. В мене є великі сумніви і побоювання, що місто взагалі зможе жити Ми вже бачили минулого року, як це було - місто паралізоване. міський голова вибіг, і трохи повідкидав сніг лопатою. Всі поусміхались, пофоткались, всі щасливі. Далі міський голова побіг вирішувати якісь свої справи, не знаю які, але місто й далі стояло.
Чи найдуться голоси - якщо політична воля буде, то думаю знайдуться. Особисто я готовий голосувати за відставку, і вважаю, що це бездарний мер, і вважаю, що це не є господар міста.
Хто такий мер - великий начальник великого ЖЕКу, який має розуміти свою господарку, з чим саме він працює. Ви думаєте, наш міський голова в це сильно вникає? Йому це не потрібно. Він вміє дуже гарно зманіпулювати, розсказати та набрехати. А ЗМІ, які йому належать це гарно упакують та продадуть львів’янам. Я би особисто голосував за відставку Андрія Садового, і для цього є багато підґрунтя.
Чи буде це зроблено - мені важко сказати. Для цього потрібна політична воля більшості. Я розмовляв з багатьма депутатами, і вони поділяють мою думку стосовно того, що Львів без Садового - це квітуче та радісне місто.
Часто від вас та ваших колег можна почути слова про те, що медіа, які належать дружині міського голови створюють викривлену картинку світу. в ній все добре, що є в місті - це заслуга мера, а все погане - депутатів. Як ви плануєте роз'снювати людям реальний стан справ у місті? Можливо, є ідея якогось освітнього проєкту, який би дав розуміння львів'янам про систему роботи Львівської міськради? Хто і за що в ній відповідає.
Люди мають просто бачити те, що відбувається в місті. Тут не треба якихось високих чи юридичних матерій. Як я говорив на початку, я давно працюю з міською радою, і я реально вважав, що маю там багато друзів. За рік часу я майже ні з ким не спілкуюсь з тих людей, якими вважав своїми добрими знайомими. Бо вони стараються тебе обдурити і зробити так, як їм сказав міський голова. З одного боку я їх розумію, як людей. Але з іншого - залишаю за собою право на відвертість. Тому я і можу дозволити собі прямо сказати чиновнику - ви маніпулятор та брехун. Цікаво, що як правило вони навіть не намагаються виправдатися по суті проблеми.
В ЛМР є чесні люди, дивлячись на яких, я просто не розумію, як вони там ще працюють. Є в ЛМР багато професійних людей - це теж правда. Вони фахові, і якби вони пішли з ЛМР, там можна було б просто вішати колодку та йти всім до дому. Це, наприклад Ірина Маруняк й Ірина Кулинич, надзичайно фахові та професійні жінки. А є такі присоски, які нічого не роблять, і просто ходять і розказують, о вони землю скрутять вниз, дай лише точку опори.
В підсумку скажу так - я просто реально розчарованій у виконавчій владі Львова як структурі, яка мала б дбати за добробут громади.
ІА "Вголос": НОВИНИ