12 березня на засіданні Політради блоку „Наша Україна” у Львівській області було підтримано пропозицію представників депутатської фракції „Наша Україна” у Львівській обласній раді до 20 березня провести пікетування прокуратури області. Прийнято рішення створити робочу групу, яку очолить заступник голови Львівської облради, член фракції „наша Україна” Андрій Парубій, що займатиметься підготовкою пікетування прокуратуру області.
Керівник фракції Олег Канівець та Андрій Парубій вчора на прес-конференції повідомили, що є всі підстави вважати, що прокуратура Львівської області сьогодні перевищує свої повноваження. Саме тому фракція „Наша Україна” вважає, що громадськість області повинна висловити свій протест. За словами Олега Канівця, прокурора області Євгена Блажівського використовують для здійснення тиску на депутатів не лише з „Нашої України”, а й з групи „Ділова Львівщина”. „З Генеральної прокуратури в обласну прокуратуру скеровано перелік питань, які повинні задаватись депутатам обласної ради. Депутатів змушують давати неправдиві покази з приводу питань, які розглядались у сесійній залі”, — повідомив Олег Канівець.
Звичайно, пікетування з закликами „Наших б’ють” можна вважати більш-менш ефектним прийомом і „нашоукраїнці” вдаються до нього досить часто. Скажімо, 19 лютого у Львові представники НРУ провели пікетування депутатів Львівської облради Михайла Брегіна (депутатська група „Ділова Львівщина”), Тараса Козака (депгрупа „Соціальна справедливість”) та Леоніда Мельника (депгрупа „Соціальна справедливість”) за місцем їх праці. Пікетувальники вимагали припинити утиск демократії на Львівщині, а також зупинити переслідування голови Львівської облради Михайла Сендака та ряду інших депутатів. Головна ідея цієї акції проста: чому наших переслідують за ті самі проступки, які „їхнім” сходять з рук?
Справді, хоча Україну сьогодні ще не можна назвати тоталітарною державою, у якій торжествує абсолютний правовий нігілізм, але вона вже є країною „м’якого закону”. Тобто такого - перед котрим усі є рівними, але є й деякі „рівніші” – наближені до влади особи, яким влада дозволяє існуючі закони порушувати.
Зауважте, що законодавчому тиску піддаються далеко не усі депутати-опозиціонери, а тільки ті з них, хто хоче, перебуваючи в опозиції до неправедної влади, порушувати закони так само, як їх порушує ця ж сама неправедна влада.
Коли на Львівщині, соціал-демократи почали агресивно і жорстко застосувати стару випробувану формулу: „Для друзів – все, а для противників – Закон”, багато хто із депутатів „Нашої України” відчув себе вкрай незатишно. З одного боку – страх як хочеться залишитися політично чесним і політично принциповим, а з другого боку – міліція і податкова пояснює, що не буває політичної чесності окремо від чесності взагалі і від чесності ділової зокрема, і що „як зав’яз пазурець – усій пташці кінець”. А тому, ояснюють їм, якщо хочеш зберегти свій бізнес, або й залишитися на свободі – прийди і запишися у ту фракцію, у яку тобі скажуть. Бажання всидіти на двох стільцях ще нікого до добра не доводило.
Звичайно, ситуація із наявністю подвійних стандартів у законодавстві є ганебною для країни, яка претендує на те, щоб вважатися європейською, але, раз уже ця ситуація існує, то що можна протиставити владі за таких умов? Як мені здається, тільки одне – бездоганну репутацію. Жити правдиво. А не пікетувати.
ІА "Вголос": НОВИНИ