Про це повідомила Львівська міська рада.

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Обох полеглих захисників поховають на Личаківському кладовищі у Львові.

Михайло Єзерський (15.05.1978-06.10.2024). Львів’янин.

Навчався у Ліцеї №38 Львівської міської ради. Здобув освіту у Львівському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну, згодом вступив до Вищого професійного училища №63 міста Львова.

 

 

 

Після завершення навчання працював у Публічному акціонерному товаристві «Львівський завод «Автонавантажувач», а впродовж останнього періоду – у Львівському комунальному підприємстві «Рясне-402». У вільний час захоплювався рибальством, присвячував себе вихованню сина.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від загарбників до лав 67-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Виконував завдання із оборони незалежності та територіальної цілісності Батьківщини на Харківщині та Донеччині.

У Михайла Єзерського залишилися мама, дружина, син та брат.

Василь Особа (24.05.1989-06.10.2024).

 

Народився у місті Добромиль Львівської області у патріотичній родині. Батьки Василя Особи з дитинства заклали дві основні опори в житті – любов до Бога та України, що стали основними орієнтирами його земному шляху.

Після закінчення Добромильської загальноосвітньої школи із 2007 року навчався у Техніко-економічному фаховому коледжі Національного університету «Львівська політехніка» за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія». Згодом продовжив навчання в НУ «Львівська політехніка». Працював приватним підприємцем на будівництві.

З 2009 року долучився до ВО «Свобода», у складі якої завжди посідав активну громадянську позицію задля розбудови України як сильної націоналістичної держави: брав активну участь у Мовному майдані 2012 року у м. Львові та м. Києві, у щорічних смолоскипних маршах з нагоди Дня народження голови Проводу ОУН Степана Бандери, у щорічних маршах у столиці до річниці Української повстанської армії та Дня захисників і захисниць України.

Був безпосереднім учасником Революції Гідности 2013-2014 років у м. Києві. Долучався до акцій протесту біля ВРУ проти внесення змін до Конституції щодо надання особливого статусу окупованим територіям Донбасу, та ін.

Уже із січня 2022 розпочав військову підготовку й обговорював готовність формування руху опору проти росії. Боронив суверенітет та територіальну цілісність Батьківщини у лавах 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука Національної гвардії України.

Загинув 6 жовтня 2024 року у бою із загарбником.

У Василя Особи залишилися дружина та двоє маленьких дітей.

Вічна пам'ять...

ІА "Вголос": НОВИНИ