На минулому тижні взнав, що чоловік моєї куми отримав повістку і зараз вже 10 днів виконує "завдання за призначенням" у складі 128-ї бригади простим стрільцем, а Кума Наталя з двома дошкільнятами лишилась у селі, без роботи і у орендованій хаті...
До чого це я все? До того, що настав час для підлітків від малювання переходити до допомоги сім'ям тих, хто зараз боронить Україну на Сході! Данні легко можна отримати у своєму ЖЕКу чи сільраді (знаю це достеменно, сам по призові передав довідку на місце роботи та місце проживання)! Ось це буде виявом патріотизму - допомогти викопати картоплю, сходити у магазин, посидіти з дітьми - є дуже багато справ, які патріотичні школярі можуть зробити без грошей власними руками! У школах здається і досі залишається інститут "класних керівників", "соціальних психологів" і т.д., то чому їм не скерувати дитячо-юнацький патріотизм у потрібне русло?
p.s. Для тих хто забув коротка історична довідка на тему "Тимур і його команда";)
"Лето 1939 года. Из Москвы на дачу приезжают дочери советского командира полковника Александрова — 13-летняя Женя и 18-летняя Ольга. Случайно Женя обнаруживает, что на чердаке старого сарая находится штаб загадочной организации. Цель организации, действующей на территории дачного поселка и состоящей из нескольких десятков мальчишек — помощь пожилым людям и членам семей красноармейцев. Лидером организации является 13-летний Тимур Гараев. Рассказывая Жене о том, чем они занимаются, Тимур объясняет:
«... из этого дома человек ушел в Красную Армию. И с этого времени этот дом находится под нашей охраной и защитой. У тебя отец в армии?
— Да! — с волнением и гордостью ответила Женя. — Он командир.
— Значит, и ты находишься под нашей охраной и защитой тоже."
Основную идею повести Ольга в конце выражает следующей фразой:
«Ты о людях всегда думал, и они тебе отплатят тем же. »
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A
ІА "Вголос": НОВИНИ