Мешканці району звернулися до «Вголосу» з проханням втрутитися у ситуацію. Вони пояснили, що керівництво медцентру розпочало ремонт фасаду будинку по вул. Новаківського. Виїхавши на місце, ми переконалися, що будівельники вже заштукатурили левову частку фасаду на першому поверсі будівлі.
Робітники зізналися, що працюють на об’єкті з 2 жовтня, а замовником робіт є компанія «Біокурс», яка поставила завдання відремонтувати весь перший поверх. Чи має компанія дозволи на проведення цих робіт, адже цей об’єкт – це не якась там панелька на околицях міста, пам’ятка архітектури ХХ ст., що знаходиться в межах історичного ареалу, будівельники відповісти не змогли.
У самому ж медичному центрі нам відмовилися будь-що коментувати, зіславшись на відсутність керівництва. Працівники «Біокурсу» навіть побоялися підтвердити, що це саме їхня організація ремонтує фасад, вдаючи, що не знають, хто звів риштування перед їх вікнами.
Якщо у власників медцентру справді «благі наміри», видається дивним, чому вони не узгодили ремонт перед початком робіт, не розробили паспорт об’єкту, не отримали необхідні дозволи, не порадились з фахівцями? Зрештою, чому не ставлять собі за мету відремонтувати фасад повністю, а не лише якимись шматками.
Тим часом, будівельники також розповіли, що до них вже приходили архітектори і зобов’язали керівництво медичного центру 3 жовтня до кінця робочого дня надати усі документи.
Що цікаво, в управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради 6 жовтня ще не мали інформації про цей об’єкт. Як пояснила керівник управління Ліля Онищенко, раніше з цим будинком вже була пов’язана історія, коли тут намагалися здійснити надбудову, однак пізніше ті роботи були зупинені. «Якщо там зараз ведуться самовільні роботи, то наші працівники обов’язково виїдуть на місце», – зазначила Ліля Онищенко.
Наприкінці дня головний спеціаліст управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Святослав Глинка підтвердив «Вголосу», що будинок на вул. Новаківського, 8 є пам’яткою архітектури. Але додав, що на цей об’єкт їхні фахівці ще не виїжджали.
На запитання, як виглядає процедура погодження таких ремонтних робіт, що здійснюються на пам’ятці архітектури, Святослав Глинка розповів, що має бути паспорт кольорового упорядження фасаду, виготовлений ліцензованою проектною організацією. Цей паспорт має пройти погодження в управлінні охорони історичного середовища або в Інспекції Держархбудконтролю Львівщини.
«Якщо питання стосується пам’яток, як правило, інспекція Держархбудконтролю передає такі повноваження управлінню. Ремонтні роботи мають теж виконувати ліцензовані робітники», – зазначив він.
Перевіривши базу даних управління, Святослав Глинка повідомив, що за дозволом на проведення робіт чи за погодженням паспорта фасаду «Біокурс» до них не звертався. Відтак, здійснювані тут роботи слід вважати самовільними. Головний спеціаліст також додав, що навіть у часи Радянського Союзу у Львові пам’ятки архітектури нищили і ламали значно менше, аніж зараз.
Тим часом, у обласній інспекції Держархбудконтролю впродовж усього дня нам не змогли надати жодної інформації про роботи на фасаді будинку на Новаківського, 8, посилаючись на зайнятість керівництва. Зрештою, заступник керівника управління державного контролю у сфері містобудування № 1 Андрій Максим відповів, що на місце він не виїжджав, і не володіє інформацією про цей об’єкт.
До слова, житловий будинок на вул. Новаківського, 8, було збудовано у 1912-1914 роках архітектором Яном Баденським з архітектурного бюро Войцеха Дембінського. За інформацією історика мистецтва Ігоря Жука, зібраною у межах проекту «Галіціана», цей будинок є архітектурною пам'яткою, прикладом раннього неокласицизму у львівській архітектурі ХХ ст.
Цегляна будівля на Новаківського, 8 – на поверх вища від сусідніх, над порталом входу розміщений ґранчастий еркер, обрамлений розташованими у три яруси балконами. У декорі фасаду використані ліпні рельєфні картуші, гірлянди, обрамлення широких вікон. Експерти кажуть, що будь-яке несанкціоноване, необдумане втручання в цей архітектурний ансамбль стане черговим прикладом знущанням над старовинними будівлями, які є справжньою окрасою Львова.
Та, на жаль, так звані, «горе-бізнесмени», дозволяють собі приймати рішення на власний розсуд, обходячи відповідні інстанції, не враховуючи думки архітекторів та реставраторів, і поводяться з історичними львівськими кам’яницями, як із своєю власністю. Саме через їх невігластво і безкарність у місті масово з’являються будинки з пластиковими вікнами, ядучо рожевими чи фіолетовими фасадами та прорубаними дверними отворами, замість вікон.
Олена Монтаг, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ