Вчені систематизують знання про те, як на наше фізичне здоров'я впливає мікробіом – трильйони мікробів, що живуть на поверхні нашого тіла та всередині організму, пише ВВС Україна.
Цим крихітним створінням тепер приписують відповідальність навіть за такі стани, як депресія, аутизм і нейродегенеративна хвороба.
Групи дослідників вважають, що вони от-от здійснять революцію і почнуть застосовувати «мікроби настрою», або «психобіотики» для поліпшення психічного здоров'я.
Дослідження, що дало поштовх усій концепції, провели в Університеті Кюсю (Японія).
Науковці продемонстрували, що організми «стерильних» мишей (яких вирощували без контакту з мікробами) викидають у кров удвічі більше гормону стресу порівняно зі звичайними мишами.
Тварини були ідентичними в усьому, крім мікробів. Цей факт промовисто свідчив про те, що різниця між ними була наслідком діяльності мікроорганізмів.
Мозок – найскладніший об'єкт у вивченому дотепер всесвіті. Тож, як він може реагувати на якісь бактерії в кишківнику? На це є декілька причин:
Одна з них – блукаючий нерв; ця супермагістраль для інформації поєднує мозок з черевною порожниною.
Бактерії розщеплюють волокна продуктів харчування на хімічні речовини - коротколанцюгові жирні кислоти, що впливають на весь організм.
Мікробіом впливає на імунну систему, яка теж буває причетною до захворювань мозку.
Також вчені знаходять підтвердження того, що кишкові бактерії використовують крихітні смужки генетичного коду, який називається «мікроРНК», щоб змінити спосіб дії ДНК в нервових клітинах.
У лікарні при Університеті Корка професор Тед Дінан намагається визначити, що відбувається з мікробіомом його пацієнтів, хворих на депресію.
Є одне хороше загальне правило: здоровий мікробіом – це різноманітний мікробіом. Він має містити широкий спектр різновидів бактерій, що живуть усюди в нашому тілі й на ньому.
За словами професора Дінана, «якщо порівняти пацієнта в стані клінічної депресії та здорового пацієнта, то помітимо звуження різноманітності мікробіоти. Я не маю на увазі, що це єдина причина депресії, однак вважаю, що у багатьох індивідів це справді відіграє певну роль у генезі захворювання».
Також вчений стверджує, що певний спосіб життя (наприклад, харчування з низьким вмістом клітковини) ослаблює бактерії нашого кишківника і може зробити нас вразливішими.
Ви радше мікроб, ніж людина – якщо порахувати всі клітини вашого організму, то лише 43% з них будуть людськими.
Решта – це наш мікробіом, який містить бактерії, віруси, гриби та одноклітинні археї.
Геном людини – сукупність генетичних інструкцій, необхідних для людської істоти, – складається з 20 000 вказівок, які називають генами.
Проте якщо скласти докупи всі гени нашого мікробіому, то вийде разюча цифра – від двох до 20 мільйонів генів мікроорганізмів.
Це називають другим геномом. З ним пов'язують різні хвороби, зокрема алергію, ожиріння, запальні захворювання кишечника, хворобу Паркінсона, дієвість протиракових ліків та навіть депресію і аутизм.
Вчені з Університетського коледжу Корка (центр APC Microbiome) почали пересаджувати мікробіом людей, хворих на депресію, тваринам. Між собою дослідники називають цю процедуру «транслайнацією».
І експеримент показав: разом з бактеріями переноситься й поведінка.
Аналогічні свідчення зв'язку між мікробіомом, кишківником та мозком виникають при хворобі Паркінсона.
Це вочевидь захворювання мозку. Пацієнти втрачають контроль над м'язами через відмирання клітин мозку, і це призводить до характерного тремору.
Але професор Саркіс Мазманян, фахівець із медичної мікробіології (Каліфорнійський технологічний інститут), збирає докази того, що без бактерій кишківника тут не обходиться.
Вчений виявив «разючі» відмінності між мікробіомами пацієнтів з хворобою Паркінсона та здорових людей.
Якщо мікроби справді впливають на наш мозок, тоді, можливо, нам вдасться «покращити» свої мікроби.
Мікробіом – наш другий геном – відкриває цілковито новий шлях для розвитку медицини. Вчені досліджують його вплив практично на кожне захворювання, яке тільки можна собі уявити, зокрема при алергії, раку та ожирінні.
Наше харчування, домашні улюбленці, місце народження – все це викликає зміни в наших мікроскопічних пожильцях.
ІА "Вголос": НОВИНИ