Витрачати кошти із міських та державних бюджетів варто за принципом «це дуже потрібно і зробити це треба негайно».
Та от лише хто визначає — які витрати критичні, а які ні?. Закупити поштових марок на мільйон гривень, або постригти траву на 5 мільйонів, обновити парк чи полагодити сцену для творчих виступів. Що з усього цього є критичними потребами - проаналізувало видання Lviv Media.
Мільйон на конверти і марки
Так, цього місяця бюджетна комісія Львівської міської ради погодила виділення одного мільйона гривень Головному управлінню ДПС у Львівській області на оплату послуг поштового зв’язку. Йдеться про закупівлю марок та конвертів для податкової служби. В еру електронних листів, Єдиного порталу державних послуг Дія. ми витрачаємо мільйон гривень з міського бюджету на конверти і марки для податківців. У міській раді пояснили, що по-іншому податкова не може надсилати повідомлення про необхідність сплати місцевих податків. А знайти інший вихід аби зекономити ці кошти? Це ж мільйон гривень, просто і легально відправляють у смітник чи, якщо хочете, на макулатуру.
Парк на 23 мільйони
А ще є цікава історія, яка стосується парку Замарстинівський. Чомусь до 2023 року доля цього парку не вельми турбувала місцеву владу. Думати про розвиток, догляд і збереження у Ратуші раптово почали, коли з'явився реабілітаційний центр Незламні.
Реконструкцію парку почали ще в 2021 році із бюджетом в понад 10 мільйонів гривень. Потім угоду з підрядником розірвали. А вже у жовтні 2023 року, саме в розпал акції «Спочатку дрони - потім стадіони», коли активісти влаштовували мітинги і вимагали скоротити місцеві витрати на некритичні потреби і передати їх на потреби Сил захисту України, у Львові перерахували кошторис ремонту парку і замовили реконструкцію вже на понад 25 мільйонів гривень. А критичність ремонту парку загорнули в улюблену в місті Лева обгортку — поряд реабілітаційний центр «Незламні». Мовляв, травмовані захисники України потребують реабілітації, а тут і парк стане у пригоді. До речі, яка доля цих коштів? Бо парк, як був занедбаний, так і стоїть.
Скільки грошей тратять на покоси трави
Але на цьому історія з парками та озелененням не закінчується. Ще минулого року у мерії Львова заявляли, що будуть відмовлятись від не критичних видатків у господарюванні, і, наприклад, не коситимуть траву. Оголосила це 23 листопада 2023 року під час презентація пріоритетів бюджету на наступний рік радниця міського голови Львова з питань ЖКГ Ірина Маруняк. Видання «Твоє місто» наводить її цитату: «Акцентую увагу на тому, що наступного року ми не плануємо косити траву. Були певні думки і пости про те, для чого косити траву. Ми з тим погоджуємося і не будемо цього робити». Тоді це аргументували, крім економії грошей, повагою до біорізноманіття і пилом, який здіймається під час косіння. От тільки якщо заглянути на сайт Прозорро, то можна натрапити на дуже цікаві моменти витрат.
Наприклад, Сихівський район завершив тендер на озеленення та покіс трави сумою на 3 мільйони гривень. Франківський район своєю чергою теж оголосив тендер на 5 мільйонів 570 тисяч гривень, за ці кошти вони планують стригти траву, займатися саджанцями, доглядати квіти та парки. Взагалі кожен район Львова в середньому купує на прозоро ці послуги десь на 4-5 мільйонів гривень. Галицький район до всього ще й подав тендер на 200 тисяч на догляд, висаджування та збереження цибулин тюльпанів. Звісно, ніхто не сперечається, що є моменти критичні в догляді за парками та насадженнями, наприклад зрізка аварійних дерев, які можуть завдати шкоди здоров'ю мешканців. Але тюльпани?
Яку суму загалом на озеленення та догляд у Львові витратять з міського бюджету невідомо, адже пресслужба Львівської міської ради з 10 травня не може знайти того хто це прокоментує для LVIV.MEDIA. Одним словом гроші тратять, а дати відповідь на що — дзуськи.
І тратять їх як вміють, інколи забираючи з інших потреб. Ми взагалі всі у Львові давно живемо в кредит, адже у Ратуші всі великі потреби закривають за кредитні кошти, і це було б непогано, якби економіка і дохід міста стабільно росли. Так от, минулого тижня у ЛМР заявили, що райадміністраціям Львова виділять 120 млн грн на поточний ремонт дорожнього покриття.
120 мільйонів на ремонти доріг і ще три — на доріжку в музеї
Погоджуюся, дороги у Львові стали, м'яко кажучи, такі собі. Але нагадаю, що ще минулого року активісти та волонтери збиралися під стінами обласної адміністрації на акції протести «Спочатку дрони, потім стадіони», назвавши ремонти доріг, будівництво доріг і всього решта не критичними витратами, але чомусь апелювали лише до обласного бюджету. Про те, як тратить кошти Львів, претензій не було. А дарма! До слова ці 120 мільйонів гривень у Ратуші планують взяти на дороги з інших потреб:
- 30 млн грн з грошей, які передбачили на функціонування електронного квитка у другому півріччі (ці кошти планують повернути у липні). Покличте екзорциста, бо той квиток ніколи повноцінно не запрацює у Львові.
- 29 млн 412 тис. грн з програми теплопостачання
- 10 млн грн з програми утримання парків, о, а це цікаво, і ми ще до цього повернемося !!!
- 40 млн 580 тис. грн, які були заплановані як внески до статутного капіталу «Львівтеплоенерго» та 10 млн грн з програми забезпечення контролю та нагляду за станом благоустрою.
Взагалі дрібних витрат на благоустрій міста дуже багато, самі вони поодинці виглядають не такими вже й підозрілими і роблять їх для того, щоби місто стало красивим і комфортним. Але тим самим виймають з бюджету не такі вже й дрібні суми. Наприклад, будівництво безбар'єрної доріжки в Шевченківському гаю обійдеться на 3 мільйони гривень. У квітні комісія фінансів та планування бюджету Львівської міськради погодила виділення 500 тис. грн на будівництво цієї доріжки. За словами міських депутатів ця доріжка дуже потрібна там, вгадайте для кого? Звісно ж, для військових, які повернулися з війни із тілесними ушкодженнями та пересуваються на кріслах колісних.
З великою повагою до наших ветеранів, але мушу сказати це вголос. Пахне популізмом. Бо у Ратуші зі всіх сил намагаються зробити місто красивим і зручним, аби львів'яни бачили доглянуте місто, були задоволені. А коли твій виборець задоволений, то і переобратись на наступний термін легше. Ну бо ж ви згадаєте про сміттєву проблему лише тоді коли у вас згорить міське сміттєзвалище, а про очисні споруди, коли лайно полізе з ваших унітазів. Насправді допоки місто саджає квіти, косить траву та прокладає нові доріжки, у Львова величезні борги перед кредиторами. І на їх повернення з міського бюджету іде більше, ніж на допомогу для ЗСУ.
Як у Львові роздають землю
А ще є дві дуже цікаві історії, у яких йдеться не про витрачені гроші, а про землі, які міська влада Львова замість продати, а отримані гроші скерувати на допомогу армії - просто роздає на пільгових умовах, або взагалі задарма.
Перша історія — індустріальний парк «Сигнівка». Свого часу на розбудову інфраструктури та ремонт під’їзних вулиць місто витратило понад 200 мільйонів гривень. Це була така собі інвестиція, мовляв, робимо територію привабливою для інвесторів, продаємо їм землю під індустріальний парк і повертаємо вкладені гроші з вигодою. Але минулого року плани міської влади змінились, і замість продавати землю - її віддали в оренду на пільгових умовах компанії «Формація Сигнівка». Так, для цього оголошували цілий конкурс, однак на нього подалась лише одна фірма, яка й стала переможцем. Тоді у міській раді пояснювали, що через повномасштабне вторгнення інвестори не хочуть купувати міську землю, тому мусять віддавати її ледь не задурно.
Ще одна, ще гірша історія - дерибан 24 гектарів землі в районі Під Голоском. Упродовж кількох років Львівська міська рада роздавала земельні ділянки задарма нібито членам садового кооперативу «Підголоско». А коли успішно роздала, члени цього садового товариства внесли свої ділянки в статутний капітал фірми «Фло Львів». Паралельно цільове призначення ділянок дивним чином змінилось із садибної забудови на багатоквартирне житлове будівництво. А потім власник землі спокійно перепродав її львівським забудовникам, які працюють під брендом «Аурум». Отака нехитра схема дерибану міської землі Львова. Орієнтовні втрати для міста - 190 мільйонів гривень.
У мера Львова нема опозиції?
І тут є ще одна проблема, суто політична. Як працює місцеве самоврядування у демократичних країнах: є міський голова і підпорядковані йому виконавчі підрозділи. А є депутати міської ради, які покликані контролювати роботу посадовців. І ось ці дві гілки влади мають, під пильним оком громади, між собою дискутувати, сперечатись і в процесі приймати виважені рішення. Проблеми починаються, коли ці гілки зростаються. І схоже, у Львові ми зараз бачимо саме це. Принаймні таке враження складається з останньої сесії Львівської міської ради. Суцільна злагода: дозволити будівництво нового житлового комплексу на Підзамче - будь ласка. Забудувати житлом Львівський завод устаткування - прошу дуже. Підтримати ідею з переводом Протезного заводу у комунальну власність - без проблем. Якщо ж злагоди немає, як от із новим кредитом на понад 800 мільйонів гривень — то питання скромно знімають з публічного розгляду. Потім підуть на каву і домовляться.
До слова місто Львів є однією з найбагатших громад країни. Минулого року журнал Forbes зробив дослідження скільки грошей на підтримку обласних бригад ТрО виділяли міста протягом девʼяти місяців 2023-го і як ці суми співвідносяться з витратами на благоустрій самих обласних центрів. Так от Львів тоді витратив 324 мільйони гривень на Тероборону, і мільярд 358 мільйонів на благоустрій міста! Як буде цього року, а поживемо побачимо!
ІА "Вголос": НОВИНИ