Університет банківської справи у Львові потрапив під реорганізацію, а відтак має приєднатися до ЛНУ ім. Франка. Утім дирекція УБС, як і самі здобувачі освіти, таким рішенням вкрай не втішені. Адже Міносвіти про таке нововведення закладу не поінформувало. Ба більше, підстав для такої реорганізації в університеті не вбачають, оскільки у вишу високі показники успішності. Понад те, він є єдиним закладом IV рівня акредитації в країні такого вузького напряму. Тож на чиєму боці правда і чи готові всі до такого – з'ясовував «Вголос».
Університет банківської справи у Львові – це заклад вищої освіти (ЗВО) IV рівня акредитації. Профільний виш готує фахівців для фінансово-крединої сфери, зокрема і для НБУ. Він складається з трьох інститутів: Навчально-науковий інститут банківських технологій та бізнесу, Навчально-науковий інститут економічних та соціальних відносин та Черкаський навчально-науковий інститут.
Чому реорганізували?
Питання про приєднання університету було винесено у розпорядженні Кабінету Міністрів України № 1806-р. Відбулася така реорганізація за пропозицією Міносвіти. А відповідне рішення міністр освіти та науки Сергій Шкарлет підписав 29 грудня 2021 року.
«Здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються в Університеті банківської справи, продовжують навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка за обраними спеціальностями, рівнями освіти та джерелами фінансування», – йдеться у розпорядженні.

Однією з підстав для такого рішення, за словами міністерства, стала матеріально-технічна база, яка є в університеті.
Однак до 2020 року на балансі закладу були і структурні підрозділи у Харкові, Львові та Києві. Після чого інститут у Харкові приєднали до університету ім. Каразіна. А київський інститут переформатували до Львова. Однак питання з державних майном, яке перебуває на балансі УБС, не врегулювали і досі. Це і стало основною причиною, чому університет реорганізовують.
УБС – у топ-9 університетів за працевлаштуванням випускників
Питання реорганізації університетів залежить від результатів їхньої атестації. Яку УБС вдало пройшов. Окрім цього, заклад увійшов у топ-9 найкращих університетів країни за працевлаштуванням випускників. В той час як ЛНУ у цій категорії посів лише 92 місце з-поміж 138 закладів. Більше того, УБС за науковим ступенем «суспільні науки» увійшов у топ-9 університетів з найкращими показниками за останні 5 років. Проте у Міносвіти такі високі досягнення вишу чомусь залишили без уваги.
«Одразу виникає питання: чому саме наш університет, який має такі високі показники і є одним зі закладів IV рівня акредитації в такому вузькому профілі, потрапляє під цю оптимізацію? В той час як є заклади з набагато нижчими показниками і спершу справа мала б стосуватися їх?» – наголошує ректорка УБС Анжела Кузнєцова.
Нагадаємо, що раніше, у 2020 році, Міносвіти у такий же спосіб приєднало інститут УБС, який був у Харкові, до університету ім. В. Н. Каразіна. Тоді на ректора УБС почали чинити тиск щодо передачі майна, який триває і донині. Цьогоріч така доля спіткала і самий виш. Якщо реорганізація відбудеться, то студенти продовжуватимуть навчання за тими ж спеціальностями, однак вже в іншому – Львівському національному – університеті.
Відповідь УБС
Натомість керівництво та студенти УБС відповідним рішенням обурені, адже про приєднання поінформовані не були, а про саму ситуацію дізналися вже 2 лютого зі ЗМІ.
У відповідь прес-служба Університету банківської справи заявила про порушення законодавчих норм з боку Міносвіти. А студентська рада написала відповідне звернення, в якому йдеться про те, що вони хочуть продовжити функціонувати як самостійний заклад.
Ректорка Університету банківської справи Анжела Кузнєцова розповідає, що про реорганізацію університету довідалася аж 2 лютого зі ЗМІ. Що вважає неприпустимим, адже рішення такого масштабу мали б узгоджувати разом із керівництвом вишу.
«Зазвичай, коли відбуваютьсяі різкі зміни або ж новина такого масштабу, то вся інформація повинна бути в загальному та публічному доступі. Відповідно, про це мали б бути повідомлені і ми. Бо прикриватися тим, що триває оптимізація закладів вищої освіти, є не зовсім зрозумілою причиною", – зазначає вона.
Зокрема, Анжела Кузнєцова наголошує на тому, що після випадку реорганізації Харківського інституту інші, які були в підпорядкуванні університету в інших містах країни, припинили своє існування. Йдеться насамперед про закриття інституту в Черкасах та переформування Київського інституту до Львова.
Університет відкрито заявив про те, що реорганізації підтримувати не буде. Для цього звертатиметься до відповідних служб, насамперед і до Офісу Президента України. Утім, якщо і ті залишаться осторонь, оскаржуватиме своє право в суді.

«Ми підготували багато листів, була проведена конференція, на якій ми розглянули різні варіанти виходу зі ситуації. І всі присутні на цій нараді були просто обурені таким рішенням. Люди почуваються приниженими та обпаленими, адже нашої думки ніхто не спитав», – зазначає ректорка.
Чим це загрожує працівникам та студентам?
Загалом постає питання і про подальшу долю працівників університету, які у разі реорганізації є аж ніяк не застрахованими, скажімо, від безробіття.
"Йдеться і про порушеня законодавства. Зокрема, питання полягає в тому, яка доля чекає самих працівників вишу, які можуть просто залишитисяся без роботи. Така ж ситуація і зі здобувачами освіти, які самостійно обрали заклад, в якому хочуть отримувати вищу освіту, натомість продовжувати навчання їм вже доведеться у зовсім іншому університеті».
Тож проблеми можуть виникнути і у студентів. Йдеться, зокрема, про навчання на комерційній основі. Адже ціна за навчання в ЛНУ може суттєво відрізнятися від УБС. Така ситуація може не влаштувати чималу кількість здобувачів освіти.
Готові дійти навіть до суду
Відтак УБС налаштований на те, щоб таки відстояти свої права і продовжити своє функціонування як окрема структурна одиниця.
«Я намагаюся донести до відома, що тут не йдеться про львівський університет. Адже я сама є випускницею цього закладу і пишаються ним, бо нас могли б приєднатиі до будь-якого іншого. Головна проблема полягає в тому, що нас ніхто не запитав. Не надали ні інформації, ні змоги висловитися, а згодом і аргументувати свою позицію», – додає ректорка.
Натомість у ЛНУ ім. Франка, до якого мають приєднати УБС, ситуації поки що не коментують.
Водночас, як зазначає ректорка, у Міністерстві освіти і науки не реагують ані на телефонні дзвінки, ані на письмові повідомлення, а міністр освіти Шкарлет жодної відповіді не дає.
ІА "Вголос": НОВИНИ