Після того, як в анексованому Криму, всупереч волі німецького концерну Siemens, опинилися дві вироблені ним турбіни, керівництво підприємства обмірковує можливість відмови від своїх активів в Росії. Про це повідомив в п'ятницю, 14 липня, німецький діловий тижневик Wirtschaftswoche з посиланням на джерела в Siemens, – передає Deutsche Welle.

За даними видання, глава концерну Джо Кезер (Joe Kaeser) розглядає не лише можливість виходу з Siemens Gas Turbines Technologies - спільного підприємства з російськими «Силовими машинами», яка здійснила збірку турбін, а й розриву з російською компанією «Інтеравтоматика», у якій частина акцій належить Siemens. «Робоча група зараз переглядає все», – зазначили співрозмовники Wirtschaftswoche.

Раніше ЗМІ повідомляли, що «Інтеравтоматика» переобладнала турбіни Siemens так, що їх вже неможливо ідентифікувати як вироблені німецьким концерном. У Siemens, однак, заперечують це. Санкції, запроваджені Євросоюзом щодо Росії в 2015 році через анексію українського Криму, забороняють європейським компаніям вести бізнес з цим регіоном.

Як писав раніше «Вголос», ФСБ РФ затримала гендиректора енергомашинобудівної компанії «Силові машини» Романа Філіппова за підозрою в розголошенні держтаємниці. А напередодні Reuters з посиланням на джерела повідомило, що до Криму були поставлені турбіни виробництва німецького концерну Siemens в обхід санкцій ЄС.

Турбіни були зроблені на спільному з російським концерном «Силові машини» заводі «Сіменс технології газових турбін». Згідно з контрактом, вони призначені для будівництва електростанції на Таманському півострові Росії. Однак, конкурс на будівництво ТЕС на Тамані так і не відбувся через відсутність заявок.

 

«Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ