Свято встановлено Указом №471/98 Президента України від 14 травня 1998 року, пише «Ділова мова».
Активний бібліотечний рух на Західній Україні почався ще з ХІІІ століття, в момент створення Галицько-Волинського князівства. При дворі філософа і книжника, князя Володимира Васильковича було створено велику книжкову рукописну майстерню. Поява друкарства в середині XV століття спричинила грандіозні зміни по всьому світу, це не могло не торкнутися бібліотечної справи. Масштабний розвиток і поширення бібліотек почалися в XVI столітті. У Львові та Острозі з’явилися великі книгосховища. Їх створювали при освітніх установах. Бібліотеку Київської академії було організовано в XVII ст., а в XVIII ст. наявність бібліотек увійшла в моду в заможних і шляхетських родів, козацьких старшин, будинків єпископів, при монастирях і різноманітних школах.
До другої половини ХІХ і початку ХХ століття в землях Західної України, що входила тоді під протекцію Австро-Угорщини, почала діяти ціла мережа культурно-освітніх осередків під назвою «Просвіта». До 1914 року «Просвіта» налічувала близько 78 філій і 2944 читальні заклади по всьому краю, покриваючи 75% українських населених пунктів Галичини. До 1939 року цей показник виріс до 85%.
За часів радянської влади бібліотечна справа була невід’ємною частиною державної політики.
На сьогодні в Україні функціонують близько 40 тисяч великих і малих бібліотек. Одними з провідних вважають Національну бібліотеку Академії наук України імені Володимира Вернадського, Державну історичну бібліотеку, Державну бібліотеку України для дітей, Національну парламентську бібліотеку тощо. Щороку українські книгосховища обслуговують понад 17,5 мільйона читачів.
ІА "Вголос": НОВИНИ