Птахи мають самі шукати собі корм 

Насипаючи корм для птахів взимку, варто звертати увагу на погоду. Якщо земля вкрита снігом і на вулиці – морози, то і дрібні, і середні птахи, які залишилися зимувати в місті, не можуть знайти собі достатньо їжі. А якщо сніг сходить, то балувати птахів не варто: вони швидко метикують, що їм не треба старатися, аби добути їжу, і стають лінивими та чекають, поки їх нагодують. А це для диких птахів – не добре.

«Не треба перетворювати підгодівлю птахів у відгодівлю», – застерігає Андрій Кийко.

Орнітолог радить насипати у годівнички небагато корму, аби птахи його з’їдали до обіду, а потім летіли шукати собі корм у природних умовах.

«Якщо сніг зійшов і морозу нема, то підгодівля зайва. Вони повинні шукати собі корм. Вони не мають ставати свійськими тваринами, які тільки чекають на підгодівлю і більше нічого не роблять», – каже Андрій Кийко.

Фахівець також зауважив, що часто люди підгодовують комахоїдних птахів, аби привабити їх.

«Люди ставлять годівнички у садках або парках. І комахоїдні пташки звикають до того, що саме в цьому місці є багато їжі. Вони тримаються цієї території та підчищують дерева від шкідників», – говорить він.

Чисельність птахів у місті зменшується

За його словами, у годівничках порядкують синички, повзики, підкоришники, невеликі строкаті дятли, вівсянки, зяблики, щиглики, чижики, коноплянки, зеленяки, горобці та горлиці сірі.

«Годівниці приваблюють різних птахів, які літають по пустирях. На околицях багато птахів», – каже Андрій Кийко.

У містах, зокрема у Львові, також зимують воронові, тобто граки, сороки, сойки, сірі ворони та круки. Ці птахи годують себе самі й підгодівлі не потребують.

«Сойка може прилетіти у годівничку. Вона кмітлива. Я бачив, як вона ховала горіхи у труби на балконах, до яких люди прив’язують шворки, аби сушити білизну», – каже орнітолог.

Фахівець також не радить лякатися, якщо людина побачить біля годівнички сову чи яструба. Ці пернаті цікавляться не вмістом годівнички, а тими, хто тут живиться, – малими птахами.

За його словами, птахів у місті є ще багато. Хоча чисельність і спадає, бо зменшується кількість дармового корму.

«На вулиці Шевченка та на Богдана Хмельницького у нас були зернопереробні підприємства. І там тисячі горлиць, горобців та голубів підгодовувалися. А коли ці підприємства закрилися, птахам нема де їсти, то й кількість їхня зменшилася. Птах кочує туди, де тепліше і де є що їсти, або загине», – говорить Андрій Кийко.

Хлібом  не годуй

Якщо людина все-таки вирішила підгодовувати птахів, то це треба робити правильно.

Найкраще у годівничку сипати несолені та несмажені зернятка соняшника. Цей корм є калорійним, і для птахів він годиться найкраще. Також можна насипати трохи вівса та проса. І горіхи, але їх варто подрібнити.  

А також птахи люблять несолене сало.

«Щоби великі птахи не крали їжі з годівнички у дрібних птахів, то її варто зробити з такими отворами, куди великий птах не залізе», – радить орнітолог.

Окрім того, за його словами, годівнички час від часу треба чистити та дезінфікувати. А якщо є можливість, то й ошпарити окропом. Адже до годівнички можуть прилітати й хворі птахи.  

Також не варто годувати птахів хлібом.

«Хліб – це продукт, придуманий людиною. Він має у своєму складі сіль, цукор, дріжджі. Птах може загинути від такої їжі. Це не є його природний корм», – застерігає фахівець.

Лебеді, лебеді… Чи варто їх рятувати

Окрім інших птахів, на Львівщині можна побачити взимку і лебедів. Понад те, час від часу в соцмережах з’являються заклики про порятунок лебедів, які чомусь опинилися на якомусь озері.

На думку Андрія Кийка, єдиний порятунок, якого потребують ці лебеді, – аби люди дали їм спокій.

«Якщо один чи два лебеді залишилися на озері, яке замерзає, тоді треба спробувати їх забрати. А якщо їх є більше, озеро не замерзло, то ці птахи собі добре дають ради самі», – говорить фахівець.

За його словами, лебеді рослиноїдні і шукають собі водорості у воді. Якщо у цьому озері їжі для них нема, то вони день-два посидять і полетять собі далі. А якщо «добрі люди» починають їх годувати, то птахи залишаться тут зимувати. І тоді це стає проблемою людини.

«Не треба поспішати їх годувати. Дикі птахи пристосовані до життя у природі. Одна справа – врятувати хворого чи травмованого птаха, який без допомоги не виживе. А інша справа – приманювати здорових птахів», – каже він.

Андрій Кийко зауважив, що останнім часом чисельність лебедів зросла і ці птахи селяться на озерах, де їх раніше не було. Лебеді заявляють свої права на ці території та починають виганяти інших водоплавних птахів.

Також, нагадаємо, як повідомляв «Вголос», під час новорічно-різдвяних свят від петард та феєрверків гинули птахи.  

ІА "Вголос": НОВИНИ