«Трагедія у Львові: карета з кіньми протаранила лавку!», «Коні, запряжені у карету, розтрощили лавку, де сиділа дівчина!», «Дівчину, яка постраждала від некерованої карети з кіньми, оперували шість годин. Вона потребує допомоги». «Коня, який разом із каретою розтрощив лавку, довелося умертвити».
Такими заголовками рясніли львівські засоби масової інформації два роки тому.
Хто забув, то нагадаємо. Троє дорослих неадекватів, як показали камери спостереження, запалили біля театру опери та балету у Львові салют. Вибухи та вогонь налякали коней, які, відтак, схарапудилися і помчали разом із каретою на алею з лавицями. Того вечора на одній із тих лавиць сиділа п’ятнадцятирічна дівчинка Олеся Шиян. Вона не встигла відскочити.
Життя дівчинці вдалося врятувати. Понад те, лікарі врятували й ногу, яка зазнала страшних травм – на ній були відкриті рани розміром 10 на 15 сантиметрів. Пів року Олеся мешкала у лікарні. І досі їй даються взнаки травми, отримані того вечора.
Кобилу, яка схарапудилася, довелося умертвити. На жаль, Фауна, так звали тварину, також поламала собі ноги. І ветеринари вирішили не мучити її. Якби зламаною була тільки одна нога, то її рятували б. А так довелося провести евтаназію.
Міська комісія з питань ТЕБ та НС Львова на своєму засіданні тимчасово заборонила працювати підприємцям з конями та каретами в центрі міста.
І тільки винних – осіб, які запустили салют, – так і не покарали. Їх просто не знайшли, вони – втекли.
Місцеві заборони – не діють
Як і не карають досі тих, хто на всі свята – в новорічну ніч, у Святвечір та Різдво, на Водохрещу та в інші дні знов і знов запускає салюти та кидає петарди.
За словами голови громадської організації «Зелена сила» Андріани Байло, може, від запуску феєрверків комусь і дуже весело, але більшості живих істот боляче і страшно.
«1 січня у спільнотах собачників ми бачили десятки оголошень про собак, яких знайшли у новорічну ніч, та про собак, які загубилися. Тварини дуже бояться піротехнічних звуків. Собаки зриваються з повідців і біжать куди очі бачать, потрапляють під машини, є навіть випадки смертей від розриву серця», – зауважила вона.
Так, одна родина взяла з притулку безпородну собаку Касю. Собака виявилася дуже розумною та доброю і тішила своїх господарів. Але не пережила новорічної ночі, точніше – вибухів петард та салютів. З переляку у Касі зупинилося серце.
Також, за словами зоозахисниці, голосних вибухів від петард та феєрверків бояться коти. Оскільки у Львові на початку зими почастішали випадки замурування підвальних продувів, то багато котів залишилися без даху над головою і без місця, куди можна заховатися від звуків салютів.
«Страшно подумати, що вони відчувають», – говорить Андріана Байло.
Окрім того, 1 січня у парках помічають багато трупів птахів. Коли зоозахисники їх оглянули, то виявили ціаноз слизових та черевної порожнини, кровотечу з дзьоба. Тобто птахи злякалися, здійнялися у повітря й навмання летіли, в паніці вдаряючись у паркани та дерева.
На думку голови громадської організації «Зелена сила», такі людські розваги приносять тільки шкоду. Тому вона підтримує петицію щодо заборони продажу та запуску петард і салютів. А також підвищення штрафів за їхнє використання.
«У Львові є заборона щодо використання піротехнічних засобів. Але вона – не діє», – підсумовує зоозахисниця.
Загиблих птахів ніхто не рахує
За словами голови Львівського клубу орнітологів Андрія Кийка, птахи, які зимують у місті, дуже лякаються вночі, коли люди запускають салюти та феєрверки.
«У таку погоду, коли дощ чи сніг, морози, птахи витрачають зайву енергію. За короткий день птах мусить знайти достатньо корму, аби пережити зимову ніч. Їм дуже кепсько. А це – додатковий стрес», – зазначив він.
За його словами, птахи у місті знаходять собі сховки, аби переночувати. А вибухи їх лякають, вони вилітають із тих місць, де ховалися, і з переляку вдаряються в шиби, стіни, паркани, потрапляють у сітки та гинуть.
«Особливо страждають ті птахи, які мешкають у парках біля житлових районів та на цвинтарях. До прикладу, живність на Янівському кладовищі добре чує, як бахкають на Варшавській», – говорить Андрій Кийко.
Він зауважив, що у Львові зимують вівсянки, щиглики, коноплянки, чижики, снігурі, чечітки, зеленяки, повзики та багато видів синиць. Окрім того, на зиму у місті залишаються дрозди. А з хижих – яструби, канюки та сови.
Петарди калічать тварин
Ветеринар Андрій Курач зізнався, що часто пацієнтами ветлікарів стають собаки, які постраждали від петард.
«Люди чомусь думають, що це весело, якщо кинути петарду просто біля тварини. Натомість від цих дій у собак травмуються очі та лапи. А також часто буває, що людина кине петарду, а собака побіжить, схопить у рота і несе її. Бували випадки, коли петарди розривалися просто в роті у тварини», – говорить він.
Окрім того, за його словами, тварини дуже стресують від вибухів петард та салютів. Тоді вони намагаються знайти собі тихе місце у помешканні. Залазять під ліжка, дивани, шафи, ховаються у ванних кімнатах.
Переляк від таких дій людини може тривати від кількох годин до кількох днів. Тварини тоді відмовляються від їжі. До того ж стрес у них може залишитися на все життя.
Нагадаємо, як повідомляв «Вголос», новорічна канонада налякала тварин з львівського екологічного центру.
ІА "Вголос": НОВИНИ