Вже минуло десять днів, як набули чинності зміни до положень законодавства, які підсилюють адміністративну та кримінальну відповідальність за жорстоке або безвідповідальне поводження з тваринами. «Вголос» поспілкувався з зоозахисницею, головою громадської організації «Зелена сила» Андріаною Байло та дізнався, чому потрібно було вносити ці зміни та як вони діють зараз.

За словами Андріани Байло, нові норми дозволяють регулювання чисельності тварин біологічно обґрунтованими методами та забороняють евтаназію. Такими методами раніше зловживали у Харкові та Миколаєві.

«Це було таке відмивання коштів. Тварин відловлювали, евтаназували, але їхня популяція не зменшувалася. У Харкові це була відома на всю Україну організація. Вони підписували договори з іншими містами на безповоротний вилов», – розказує зоозахисниця.

У Львові, за її словами, гицлі не працювали. ЛКП «Лев» зараз відловлює, стерилізує тварин і або знаходить їм нових господарів, або випускає уже стерилізованих тварин туди, де їх спіймали.

Закон захищає навіть пса на ланцюгові

Також посилено відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Відтепер адміністративна відповідальність настає з 14 років, а кримінальна – з 16 років. Андріана Байло згадує випадок, коли на Топольній у Львові з вікна багатоповерхівки підлітки викинули кота. І за цей жорстокий вчинок їх тоді не покарали.

«Вони були абсолютно свідомі, вони знали, що вони роблять. Їм було вже по 16 років.  Але відповідальності ніякої не несли», – говорить вона.

Звернув закон увагу і на собак, які проживають у селах та охороняють обійстя. Відтепер, якщо господар припне чотирилапого на короткий ланцюг, то буде за це відповідати. Законодавець передбачив, що ланцюг, на якому сидить пес, має бути не коротшим за 10 метрів.

Водночас захисниця заспокоює, що ніхто спеціально не ходитиме по дворах та не замірятиме тих ланцюгів. Але якщо побачать і поскаржаться до поліції, то господар сплачуватиме штраф за жорстоке поводження з твариною.

Так само,  якщо господар вигулюватиме великого породистого без повідця та намордника, а то ще й нацьковуватиме на котів чи менших собак.

Закон також забороняє утримувати при ресторанах та готелях хижих тварин, фотографуватися з ними та жебракувати з ними.

Притулку для тварин у Львові – нема

Дуже хороша норма, на думку Андріани Байло, це досудове вилучення тварини, якщо їй загрожує небезпека.

«До мене часто звертаються з такого приводу. Останній випадок був на Сихові. Там якісь люди взяли собаку з ЛКП «Лев». І тримають її на морозі на балконі, б’ють, не годують. Це вже понад рік триває. Сусіди скаржаться. Але щоби вилучити, то треба було запросити ветеринара, який би оглянув собаку і дав свій висновок. Потім треба було б звертатися до суду. І до суду справа не доходила ніколи. А якби і доходила, то та тварина могла б уже загинути. А зараз, якщо є ознаки, що тварині загрожує небезпека, її можна вилучити і завести в притулок. І вже тоді звертаємося до суду», – говорить зоозахисниця.

Але, за її словами, у Львові немає притулку, куди в такому випадку можна сховати тварину. ЛКП «Лев» відмовляється приймати таких тварин. На сьогодні у Львові створена петиція про будівництва притулку для тварин. Вона набрала необхідну кількість голосів, її підтримали депутати Львівської міської ради. Але притулку – все одно нема. І, вочевидь, міська влада не планує його будувати.

Доля замурованого кота

Також законодавчі норми опікуються котами, які мешкають у підвалах. Вони забороняють їх замуровувати і таким чином змушувати тихенько вмирати. Можна – стерилізувати. Але черга на стерилізацію львівських буркотунів у ЛКП «Лев» сягає до пів року. Люди, які підгодовують вуличних котів, не мають змоги стерилізувати їх власним коштом. Зрештою, навіть якщо всі коти, які збігаються з району в певне місце та в певний час поїсти, будуть стерилізовані, вони можуть дратувати сусідів. І ті тихесенько замуровують вікна у підвал, де мешкає котяча популяція.

Кілька років тому Львівська міська рада своєю ухвалою визнала котів частиною екосистеми міста. Але це всього лише декларація. Механізмів захисту котів у Львові не виробили.

«Мене часто просять підійти на різні з’ясування стосунків, коли котів викидають на вулицю, замуровують входи у підвали. То новий закон забороняє всередині замуровувати котів. А що робити, якщо їх викинуть з підвалу і замурують туди вхід, я не знаю. До мене вчора телефонувала мешканка зі Стрийської, сказала, що хтось замурував кота в підвалі. То вона розбила вікно і випустила тваринку. А тепер на неї написали заяву до поліції», – говорить Андріана Байло.

Проте зараз працівники ЖЕКів намагаються обстежити підвали у будинках і повиганяти звідти всіх вухатих-хвостатих. А до Львова йде зима і коти вже не мають де грітися.

Безхатченко та її собака

Закон також заборонив жебракування з тваринами. Зоозахисниця каже, що у Львові не надто багато таких жебраків. У них постійно вилучають тварин. А вони знаходять собі інших.

Але механізму, щоб відібрати тварин законно, не було. Тепер активісти зможуть викликати поліцію і вилучити законно.

Щоправда, не у всіх жебраків тварин відбиратимуть.

«Є одна безхатченко, то вона навіть зареєструвала собі собаку у ЛКП «Лев». Цей собака живе у неї кілька років, вона доглядає за ним, годує його», – пояснює захисниця тварин.

Тварина – це друг, а не подарунок

Не будуть більше тварини призами в лотереях чи засобом преміювання.

Андріана Байло згадує випадки, коли деякі торгові мережі з різних приводів проводили лотереї, де головним призом ставала собачка.

«Ну виграє людина цю собачку. І що далі? Побавився і викинув? Брати тварину до хати – це мусить бути зважений підхід. За кордоном, аби тобі довірили виховувати собаку, то треба пройти ретельні перевірки. А у нас кожен може взяти», – пояснює вона.

Проте, за її словами, закон не забороняє дарувати цуценятко, кошенятко чи іншу тваринку на день народження або ж як знак великої любові. Хоча, як повідомляв «Вголос», у Львові є випадки, коли хлопці дарували дівчатам живих єнотів. А потім ті тваринки стали нікому не потрібні.

Супермаркетам – дитячі кімнати для собак

Також каратимуть господарів, які прив’язують своїх вихованців біля входу до магазину або залишають в салоні авто, а самі йдуть скуплятися. І хоча вихований собака буде чемно сидіти і чекати свого господаря, та закон каже, що тварина від цього страждає.

«За кордоном біля супермаркетів є спеціальні прибудови, де власники можуть залишити своїх тварин під наглядом», – говорить Андріана Байло.

За її словами, їй доводилося кілька разів рятувати собак з салону нагрітого на сонці авто. Вона змушена була викликати поліцію. І вже працівники поліції розбивали вікно, бо собака помирав.

«Ми собаку відливали водою, відпоювали. З супермаркету прийшли його господарі. Вони нам ще подякували, бо не думали, що тварині стане зле», – згадує вона.

Нагадаємо, як уже повідомляв «Вголос», з 8 листопада 2021 року набули чинності зміни до положень законодавства, які підсилюють адміністративну та кримінальну відповідальність за жорстоке або безвідповідальне поводження з тваринами.

Також у Львові відкрили кримінальне провадження проти чоловіка, який у хаті морив голодом 9 котів та 8 собак.

ІА "Вголос": НОВИНИ