Художниця-ілюстраторка, фіналістка конкурсу ілюстраторів Болонського книжкового ярмарку Оксана Драчковська відома своїми неймовірно позитивними творами.

Оксану можна назвати ілюстраторкою дитячих книжок. Адже 80 відсотків книжок, до яких вона доклалася, це – книги для дітей та підлітків.

Проте віднедавна у її доробку з’явилися плакати, які ілюструють визвольну війну України проти російсько-рашистського ворога.

Ці плакати вже стали відомими у всьому світі. Їх передруковують чи не всі світові видання.

Оксана Драчковська розповіла «Вголосу», що перші дві ілюстрації намалювала ще до початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну.

22 та 23 лютого, коли ще ніхто не вірив, що росія наважиться вдертися до нашої країни, художниця створила серце України з квіткою та будинком. Наступного дня – голуба.

«Я не вірила, що війна буде. Але цими ілюстраціями я висловлювала свою позицію. Я не хотіла бути німою», - зізнається ілюстраторка.

У її ілюстраціях багато птахів. Оксана каже, що любить пташок і часто малює їх без будь-якого пояснення. Просто відчуває, що вони мають бути.

Після широкомасштабного вторгнення художниця наче заціпеніла і кілька днів не могла нічого ані сказати, ані написати. Знов малювати вона почала після повідомлень, що ворог вбиває цивільних осіб: жінок, дітей, стареньких.

«Я почула про вбивства дітей і мене це сильно зачепило. Я зробила плакат і написала: російська армія – дітовбивця», - згадує вона.

А далі був Маріуполь. Художниця зрозуміла, що її спеціальність зараз дуже важлива: мову ілюстрації не треба перекладати, вона є всім зрозумілою. І якщо сюди закласти емоційні забарвлення, то  її почують.

«Це єдине, що я вмію робити. І я цим можу бути корисною у цій страшній війні. І я це роблю. Я – не мовчу», - говорить Оксана Драчковська.

У деяких плакатах немає натяку на конкретних осіб. Художниця свідомо уникала персоналізації путінів та лукашенків у своїх роботах. Намагалася показати глибинні речі.

Але зараз вона бачить, що найкраще світом сприймаються роботи, в яких показуються конкретні жертви рашистських окупаційних військ. Особливо великий відгук мають ілюстрації пам’яті загиблих дітей.

Так, художниця намалювала жінку з дитиною, які тікали від танків в Ірпені. Зараз ми всі знаємо їхні імена – це Марина та Іванко Меті. 42-річну Марину та 12-річного її сина Івана рашисти розстріляли з танка, коли жінка з хлопчиком спробували евакуюватися. Сусіди поховали їх у дворі будинку, де вони жили.   

Потім Оксана Драчковська через вій плакат повідомила про загибель Катерини Дяченко, 11-річної гімнастки, яка загинула у Маріуполі через бомбардування.

«Я зрозуміла, що коли я показую історію реальної людини, то це сильніше діє. Тому я буду  малювати багато, бо лише так я можу кричати на весь світ, щоб цей жах закінчився», - каже вона.

Тому зараз художниця говорить більше про постраждалих осіб, ніж про вселенське зло.

Хоча ілюстраторка дозволяє поширювати свої роботи безоплатно, але дещо вдалося їй монетизувати. В інстаграмі вона написала, що продає свої електронні файли, які можна роздрукувати. А гроші з цього продажу перераховувала волонтерам у Києві.

«На цей допис відгукнулося дуже багато людей з усього світу. Хтось перераховував небагато, хтось – багато. На сьогодні мені вдалося зібрати та перерахувати волонтерам понад 35 тисяч гривень з цих продажів. Я була дуже приємно вражена, що світ так відгукнувся», - зізнається Оксана Драчковська.

Про художницю також ще можна прочитати тут.

ІА "Вголос": НОВИНИ