Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проєктування і будівництва. Зокрема:

Щедрий Виконком імені Андрія Садового 

Зауважимо, що саме з третьою каденцією міського голови Львова (2015-2020 рр) пов'язано помітне зростання кількості видачі містобудівних умов та обмежень, а як наслідок - і нової житлової забудови. Зокрема, як повідомляє пресслужба ЛМР, лише за 2019-й рік у Львова було здано в експлуатацію понад  1 100 000 кв. м житла, і за цим показником Львів вийшов на третє місце в Україні. З огляду на те, що всього за 2019 рік в Україні здали в експлуатацію близько 11 млн кв. м., у Львові було зведено 10% всього нового житла в Україні. 

Нова забудова Львова. Фото: Олександр Шутюк 



Після 2014-го року у Львові розпочався справжній будівельний бум, який відобразився зокрема і в кількості виданих містобудівних умов та обмежень. Зокрема, за даними видання "Наші гроші", з липня 2017 по серпень 2019-го року Виконком ЛМР видав 209 містобудівних умов та обмежень. 

Як заявляла в березні 2021-го року у коментарі для ЗМІ очільниця юридичного департаменту ЛМР Гелена Пайонкевич, практика видачі містобудівних умов розпочалась орієнтовно в 2016-у році. Раніше містобудівні умови та обмеження видавав головний архітектор міста. 

«Позиція виносити містобудівні умови і обмеження на розгляд виконкому була, щоб забезпечити публічність і можливість обговорення. Закон про регулювання містобудівної діяльності дає дуже мало підстав для відмови видачі містобудівних умов і обмежень. На виконкомі присутній забудовник, громадськість бере активно участь в обговореннях», – пояснила тоді посадовиця.

Як все пішло не за планом 

Попори слова Гелени Пайонкевич, слід зауважити, що за минулої каденції Андрія Садового Виконком ЛМР знаходив дуже мало підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень. Зокрема, тоді міського голову, який очолює Виконком, та чиновників, яких він призначає членами Виконкому, не бентежило те, що видані ними  дозволи на будівництво порушують Генеральний план Львова. 

За даними видання «Наші Гроші», лише з 2017-го по 2019-й рік було видано 130 містобудівних умов та обмежень, які суперечать Генеральному плану міста. Зокрема, 39 житлових новобудов з'явилось на територіях, які були призначені для промислового виробництва. 37 житлових комплексів з'явилось на територіях, запланованих під громадську забудову та соціальну інфраструктуру. Ще 10 ЖК постало на територіях санітарних зелених насаджень. 

Однозначним рекордсменом тут виступають території, які за генеральним планом міста призначені під малоповерхову житлову забудову. У сукупності Виконком видав 47 дозволів на будівництво на таких ділянках житлових багатоповерхівок. 

Ілюстрація видання "Наші гроші" Львів


Зауважимо, як наслідок, у місті відчувається брак соціальної та громадської інфраструктури. Зокрема, за останні 15 років у Львові не ввели в експлуатацію жодного комунального дитсадка. Понад те, як писав «Вголос», за часів всіх каденцій Андрія Садового частина колишніх комунальних дитсадків була продана у приватну власність. 

Інший приклад будівництва з порушенням Генплану - ЖК Шенген, який будує на перехресті вулиць Шевченка та Левандівської компанія «Ріел» відомого львівського девелопера Ростислава Мельника, якого пов'язують з міським головою. За генеральним планом, на цій ділянці мав би бути громадський центр з перехоплюючим паркінгом. Це дозволило б розвантажити від авто ділянки на вулицях Шевченка та Городоцькій. проте, станом на зараз тут будують новий житловий комплекс з кількох будинків. 

Забудова всупереч Генплану Львова на перехресті Шевченка-Левандівська

Переущільнення Львова як наслідок попередньої каденції мера

Зауважимо, що оцінювати темпи будівництва у Львові варто дещо з іншої точки зору, ніж у Києві чи інших великих містах України. Слід зазначити, що щільність населення Львова одна з найвищих в Україні, як і в цілому - у Східній Європі. 

Площу Львова до створення Львівської громади оцінювали у трохи більше ніж 180 кв. км., проте якщо не враховувати територію двох лісопарків - Винниківського та Брюховицького, то площа міста складає 149 кв. км., а густота населення таким чином сягає 4844 особи на квадратний кілометр. Для порівняння - площа Києва становить 835 квадратних кілометрів, а щільність населення - 3518 на квадратний кілометр, що суттєво нижче за Львів. 

Сусідній польський Краків, який має приблизно однакове населення зі Львовом, коштом майже двічі більшої площі має і понад в два рази нижчу щільність населення - лише 2331 особу на квадратний кілометр. Відтак, внаслідок рішень Виконкому забудова Львова на обмежній площі міста стає все щільнішою.

Панорами Львова з новою забудовою. Фото: Олександр Шутюк 

Колективна безвідповідальність колективного органу

Після місцевих виборів 2020-го року Андрій Садовий зберіг за собою більшість владних повноважень. Єдиною зміною для нього стало те, що у Львівській міськраді партія «Самопоміч» втратила абсолютну більшість, а понад половину депутатів складають представники опозиційних до міського голови сил. Проте він зберігає право вето на будь-які рішення ради, а опозиція до Садового не має 2/3 голосів, які дозволили б ці вето подолати.

Проте, саме зі новою каденцією міської ради у Львові заговорили про зміну правил щодо видачі нових містобудівних умов та обмежень. Зокрема, ще у березні голови фракції «Європейська солідарність» в ЛМР Петро Адамик заявив про потребу чітко встановити відповідальну особу, яка погоджуватиме нове будівництво у Львові. 

"У нас є фахові люди для того, аби видавати містобудівні умови і обмеження – це головний архітектор міста і профільна комісія. Останнє слово має бути за головним архітектором, рекомендації може давати профільна комісія. Вони і нестимуть відповідальність за рішення. Зараз виконком видав містобудівні умови, будівельник збудував так, як хотів, а до відповідальності когось притягнути важко",  – заявив тоді він.

18 жовтня адвокат Юрій Ломага, депутат Львівської міськради від «ЄС», звернувся до Львівського окружного адміністративного суду щодо цього питання. Він вважає, що виконавчий комітет не може видавати містобудівні умови та обмеження в межах міста, зокрема в історичному ареалі Львова. Натомість на його думку, це повинен робити виконавчий орган з питань архітектури на чолі з головним архітектором. У Львові цю посаду обіймає Антон Коломєйцев.

"Це є вимога закону, це не є моя примха. Однак через закон. який вступив в дію цього року, цю процедуру ( видачу МУО) має організовувати виключно головний архітектор міста Львова, або орган, який створила ЛМР. Позаяк жодного відповідного органу наразі не створено, значить, дозволи має видавати головний архітектор" - повідомив він у коментарі для «Вголос».

Цікаво, що попори подану до суду заяву, Юрій Ломага не цілком згідний з тезою про колективну безвідповідальність Виконкому.

"Члени виконавчого комітету є посадовими особами ЛМР. Вони є всі працівниками, які отримують заробітну плату, і їх можна притягнути до відповідальності", - наголосив адвокат. 

Архітектор «без яєць»


Зауважимо, що 8 липня на сесії Львівської міської ради частина депутатів пожала правки до ухвали про розмежування повноважень, згідно з якою функції видачі МУО передавались головному архітектору. Проте міський голова Андрій Садовий виступив категорично проти такого рішення, та заявив, що у випадку його ухвалення головний архітектор Львова подасть у відставку. 

 

“Містобудівні умови та обмеження на будівництво публічно розглядає виконком. Мешканці бачать, забудовник можуть прийти і, на мою думку, це максимально корисно для громади. Є пропозиція частини депутатів, що ці функції мають бути передані головному архітектору, який сам має це підписувати. Можу сказати, що жоден головний архітектор на це ніколи не погодиться, бо він є жива людина і не хоче мати проблем зі всіма. Зараз процедура проходить максимально правильно.

 

Головний архітектор міста мене попередив, якщо така правка пройде, то він пише заяву на звільнення наступного дня. Він не буде працювати на цій посаді”, – заявив тоді мер Львова Андрій Садовий.


Коментуючи цю ситуацію, Юрій Ломага у дещо емоційний формі оцінив управлінські та вольові якості головного архітектора міста. Адвокат заявив, що позиція міського голови базована на тому, що Андрій Садовий боїться втратити контроль над видачею дозволів на будівництво. Адже саме він головує на Виконкомі, більшість у якому складають ним же призначені чиновники. 

А що думають львівські архітектори? 

«Вголос» звернувся за коментарем до львівського архітектора та інженера Ігоря Кузьмака, члена правління Національної спілки архітекторів України та автора багатьох важливих для Львова об'єктів (стадіон Арена-Львів, реконструкція площі святого Юра, перша черга студмістечка УКУ, тощо). 

За словами Кузьмака, більша частина спільноти архітекторів погоджується з тим, що видавати МУО мав би головний архітектор міста. Адже, як каже він, це навпаки дозволяє спростити процес отримання цих документів для інвесторів.

"Що стосується конкретно українського законодавства, то все зводиться до того, що такий документ не варто ускладнювати зайвою бюрократією та виносити на Виконком. Держава передбачала спрощення цього процесу, і це має робити головний архітектор", - говорить Кузьмак. 
За словами Ігоря Кузьмака, Містобудівні умови та обмеження - це інженерні та технічні питання, а не питання управління містом. Тож стосовно видачі цих документів можна цілком покластись на досвід та фах головного архітектора міста. 

"Видача містобудівних умов Виконкомом -  це перекладання відповідальності на колективний орган. Мова йде про те, що держава зробила механізми, аби швидше рухались інвестиції, аби швидше долати бюрократичні перепони. Цим треба користатись", - підсував він. 

 

ІА "Вголос": НОВИНИ