То що ж буде з паливом далі і яку ціну чекати найближчим часом? В етері телеканалу НТА у спецпроєктах «Говорить Великий Львів» скайпом на ці запитання відповідав Олексій Оржель, Міністр енергетики та захисту довкілля України (2019-2020 рр.)

"Давайте говорити про чинники: у нас знищений власний виробник Кременчуцький НПЗ, а ті виробництва, які маємо на сьогодні – їх не достатньо. Другий момент наші вороги, зокрема Білорусія, були постачальниками дуже значного обсягу нафтопродуктів на український ринок, тепер це недоступно і зараз джерелом постачання палива для України стала Західна Європа, а вона завжди була дорожча, тому що і вимоги до палива більші і якість краща», - стверджує Олексій Оржель.

Окрім того, важливим пунктом є першочергове забезпечення критичної інфраструктури, яка забирає теж великі обсяги. Існують логістичні проблеми, зокрема ширина колії між Україною та Європою, вона різна і це є таким собі «вузьким місцем».

«Збільшення ціни дозволило возити паливо бензовозами, а не залізницею, але це дорожче", - каже пан Олексій

 

«За моїми оцінками ми зупинимося на ціні десь 45-46 гривень за літр дизелю і близько 40-41 гривні за бензин. Така наша реальність. Її треба сприймати тому, що все ж краще мати опцію купити нехай і дорожче, аніж не купити зовсім», - переконує колишній Міністр.

Чому ж дизель став дорожчим, то це причина у логістиці та постачанні. Саме ці фактори впливають на ціну.

«За 92-й бензин можна, напевно, взагалі вже забути, на жаль ми не будемо його бачити в найближчій перспективі через розгром Кременчуцького НПЦ і активне використання його, приміром, аграріями», - констатує Оржель.

Декілька днів тому проблему пального на Львівщині обговорював також заступник голови Львівської ОВА Юрій Бучко.

Зокрема днями він повідомив, що ситуація з пальним стабільна. Здебільшого АЗС Львівщини зараз перепрофілювалися на безготівковий рахунок, тобто продають пальне по талонах.

“Юридичні особи працюють за договорами з АЗС, закупляють картки і отримують пальне у потрібній кількості. Об’єкти критичної інфраструктури теж забезпечені пальним повністю.  Щодо фізичних осіб, так, ми спостерігаємо черги, як виникають через те, що водії розраховуються готівкою. Ситуація схожа на ту, яка була  у перші дні повномасштабної війни. Люди побачили черги  і переживають, що пального не буде,  насправді це не так».  – Зазначив Юрій Бучко.

 

"Ціни на пальне на АЗС регулюються Постановою Уряду, де вказана допустима сума націнки і відповідно кінцева готівкова ціна. Дрібний гурт і гурт  регулюють виключно АЗС”. – Зазначив заступник голови.

Розглядаючи цю ситуацію з економічної точки зору ми розуміємо, що важливий чинник постачання пального з Білорусі був досить значним, тому що фактично весь ринок України скраплений газ, дизель йшов з Білорусі, і коли почалась війна – це постачання припинилось. Деякий час АЗС працювали на тих запасах, що мали. Сьогодні запаси вичерпалися і проблема дефіциту тут впирається уже не в ринкове регулювання ціноутворення.

Причина у тому, що Кабінет Міністрів, коли розпочалась війна, розуміючи, що буде дефіцит, спробував оперативно розв'язати цю проблему. Прийняв рішення, які й допомогли, але і рішення, які викликали сьогодні цю ситуацію штучного дефіциту і зростання ціни.

Рішення, які допомогли: з ціни пального забрали податки, це посприяло тому, щоб на АЗС знизилась ціна. Тому що спростили формулу, прибрали акциз, ПДВ змінили. Це посприяло стабілізації ціни в межах 30–40 гривень, в залежності від того, яке пальне. Але аж ніяк не посприяло тому, щоб це пальне з’явилось.

Чому воно відразу не почало з’являтися? Тому що ви пам’ятаєте, особливо в кого автомобілі на газу, спочатку не було газу. Тому що з Білорусі перестали постачати, треба було везти з Європи, а з Європи везти не могли. Це стосується, до речі, не тільки пального, а й інших речей. Фактично все, що треба було імпортувати, не могли завозити, тому що перша проблема – це водії, які не могли виїжджати за кордон, оскільки була оголошена мобілізація.

Друга проблема – це валюта, закуповувати в Європі потрібно було за валюту. Для того, щоб цю валюту купити, потрібно було, щоб суб’єкти, які займаються відповідним підприємництвом, купили цю валюту, нею розрахувалися тощо, а в нас були введені мораторії. Це потягло за собою теперішню ситуацію. Дуже довго влада розв'язувала ці проблеми, і вони на 100% не вирішені сьогодні, хоча вже валютні операції проводяться.

Десь там наладили більш-менш виїзд і приїзд із-за кордону, але, все одно, ситуація до кінця не вирішена. Те, що були атаковані українські нафтобази російськими ракетами – це також повпливало на наявність кількості. Багато факторів почали накладатися одне на одне. На нафтобазах, очевидно, пальне більше ніхто не зберігає. 

Через всі ці події, ціни трошки «гуляють», в шоку не тільки наш ринок, а і Європейський ринок. Європа також, до речі, через Україну отримувала пальне з Білорусі, росії. І зараз, якщо не повністю відмовилась, то дуже сильно обмежила ці постачання. Тому ріст ціни на пальне – це загальноєвропейський процес. Якщо колись в нас було дешевше ніж в Польщі, то тепер в Польщі буде дешевше.

Дуже хорошу аналітику та економічне обґрунтування також проводить журналістка видання «Бізнес район» Софія Матвіюк.

«Тепер, що в нас буде відбуватися. Ми бачимо, що Кабмін залишив граничні надбавки, проте цього разу ситуація дещо відрізняється. Кабмін не тільки залишив граничні надбавки, але й фактично відпустив ціну на все пальне, тільки не прямо. Що зробив Кабмін? Він прибрав стелю ціни на преміальне пальне на АЗС за умови торгівлі пальним за регульованими цінами. Відповідну постанову №488 від 29 квітня оприлюднили на сайті уряду в суботу. Так, у рамках боротьби з дефіцитом пального, що виник на ринку Кабінет Міністрів України, окрім підвищення граничних рівнів торгівельної надбавки, дозволив АЗС без обмежень встановити ціну на брендове пальне за умови, що вони також продають пальне за регульованими державою цінами», - пише журналістка.

Читайте сьогодні на сайті ІА «Вголос» також:

ІА "Вголос": НОВИНИ