Такі попередні висновки оприлюднили у поліції Львівської області.

Так, за інформацією поліції,  вогнем знищене змодельоване подвір’я та дві дерев’яні споруди на території експозиції Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького (парк «Шевченківський гай»).

«Попередньо встановлено, що причиною займання могло стати необережне поводження з вогнем під час паління печі. Поліцейські встановлюють обставини пожежі, вирішується питання правової кваліфікації події», - говориться у повідомленні поліції.

Натомість в.о. керівника Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького Михайло Закопець стверджує, що це – тільки одна з версій, яку ще треба буде підтвердити.  

За його словами, про пожежу у парку повідомили мешканці будинків неподалік, які зі своїх вікон побачили полум’я. Вони ж і викликали пожежників. Натомість охорона музею обходить територію раз на три години.

Про пожежу повідомили мешканці ближніх будинків

«Останній обхід коло хати, що згоріла, був о 23.30. Тоді не було ані загоряння, ані задимлення. А о 2.15 мешканці прилеглих будинків повідомили про загоряння. Пожежники приїхали за шість хвилин, але вогонь вже охопив всю будівлю. Це – дерев’яний об’єкт і він згоряє за годину-півтори», - каже Михайло Закопанець.

В.о. керівника Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького каже, що у ґражді було близько 200 експонатів. Він заперечує версії щодо викрадення чогось.

«Там були речі побутового вжитку: бочки, ложки, виделки, тарілки, глечики. За попереднім оглядом, кераміка на місці. Вона не придатна до використання, але вона є на місці», - стверджує він.

Також, за його словами, коло ґражди була вода та вогнегасник. Але те, що трапилося – це просто нещасливий випадок. Так, у 2012 році на території музею також була пожежа.

А ось те, що на території музею «працюють» закладники наркотиків – підтвердив. За його словами, щодня охорона виявляє осіб, які шукають наркотичні закладки.

Що стосується будівництва поруч криївки, то, як стверджує Михайло Закопанець, це – науково-дослідна робота, а не будівництво.

«Науково-дослідна робота передбачає вивчення ґрунту з подальшим виготовленням дозволів», - переконує він.

Натомість як стверджує заввідділу Інституту релігієзнавства музею релігії у Львові Микола Бандрівський, відколи Шевченківський гай передали у підпорядкування міста, то фінансування різко скоротили. Міська рада Львова не знайшла коштів ані для оплати нормальної охорони парку, ані на протипожежне обприскування гонтових та солом’яних покрівель, ані на інші, дуже потрібні видатки для музею.

«Навіть тотальне відеоспостереження не врятує того Музею. Що з того, що оператор за пультом зафіксує загоряння чи спробу грабежу експонатів на об'єкті..? Хто буде алярмово реагувати? Пожежники, які приїдуть через пів години, коли там все вигорить до тла (дерев'яна хата згорає за 15-20 хвилин), чи наряд поліції, який годину в нічній темряві з ліхтариками, буде відшукувати ту гражду чи хату серед того лісу на Кайзервальді?», - питає він риторично.

Також Микола Бандрівський зауважив, що попелище 200-літньої ґражди знаходиться за 200 метрів від помешкання міського голови Львова.

Перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко переконує, що на місці згорілої ґражди побудують нову хату. Проте зараз ще не вирішили, чи відновлять те, що згоріло, чи перевезуть іншу споруду.

«Рішення приймуть експерти після засідання експертної ради», - зазначив він.

Керівниця департаменту розвитку Львівської міської ради Наталія Бунда каже, що на території музею розташовано 110 об’єктів. За її словами, місто має план дій з їх збереження. Цей план передбачає заміну електромереж та облаштування камер зовнішнього спостереження.

Проте львів'яни побоюються, що поки місто втілить той план, то в музеї знову щось згорить. 

Трохи пізніше в головному управлінні ДСНС у Львівській області уточнили, що розглядаються дві версії пожежі: необережне поводження з вогнем у хаті та занесення вогню ззовні. 

Нагадаємо, як повідомляв «Вголос», в ніч на 6 лютого у Львові вщент згоріла двохсотлітня гуцульська ґражда, яку перевезли з села Криворівня Івано-Франківської області у 1970 році.

Довідково.
«Ґражда» (замкнутий двір) з присілку Багни, села Криворівня Верховинського р-ну івано-Франківської обл. Збудована в середині ХІХ ст. Житло виглядає як маленька фортеця – високий зруб захищає хату і подвір’я від сильних вітрів, хижого звіра або й непроханого гостя. В горах, де хати були на значній відстані одна від одної, у такій садибі було затишніше.
Хата має дві кімнати, розділені сіньми: ліва була робочою, а права – святкова. При правій кімнаті – комора, в якій складали кращий одяг, сукно, вовну, скриню з жіночим вбранням. З двох сторін хата має хліви(«притули»), в яких тримали овець. Вони утеплювали житло, захищали його від холодних вітрів. Гуцули були вправними майстрами – вінці зрубу припасовані так добре, що ущільнення мохом вже не потребували. Всередині стіни рівненько оброблені рубанком і відшліфовані до блиску, такі ж сволок, гряди і гладкі підлоги. Всі хатні меблі, посуд, найпростіші ужиткові речі: коновка, масничка чи сідло прикрашені різьбою, випалюванням чи іншим декором. Непростим було перевезення цієї споруди до музею – будівельникам довелось зробити кілька величезних саней, щоб стягнути масивні вінці її зрубу до дороги, до машин-лісовозів.

ІА "Вголос": НОВИНИ