Як писав "Вголос", згідно з висновками розслідувачів з «Bellingcat», українські спецслужби дійсно працювали над планом затримання військових злочинців з ПВК «Вагнер». Понад те, президент Зеленський знав про операцію та дав згоду на її проведення, попри те, що раніше публічно це заперечував.
За даними розслідування двоє високопоставлених офіцерів спецслужб, тодішній начальник Головного управління розвідки Міноборони генерал-полковник Василь Бурба та колишній перший заступник голови СБУ Руслан Баранецький інформували чинного Верховного головнокомандувача про стан операції «Авеню». Метою спецоперації був арешт російських найманців з ПВК «Вагнер», яких звинувачують у військових злочинах на Донбасі.
Василя Бурбу звільнили з посади 5 серпня 2020 року, одразу після провалу спецоперації. За однією з версій, поширених у ЗМІ, звільнення відбулося після того, як він вимагав розібратися у причинах зриву «Вагнергейту» і, зокрема, перевірити посадовців з офісу президента на детекторі брехні.
Пізніше стало відомо, що Руслана Баранецького звільнили 26 липня цього року.
Журналісти Радіо Свобода та редакції «Схем» провели спільне розслідування і встановили - після звільнення українських розвідників, які готували спецоперацію з пошуку і затримання «вагнерівців», їхні проблеми не скінчились.
Журналісти знайшли докази, які підтверджують, що органи влади визнали недійсними закордонні паспорти усіх п’ятьох колишніх працівників управління розвідки. Один із них дізнався про це прямо на кордоні, коли йому заборонили виїзд, а його паспорт вилучили та знищили.
Журналістське розслідування встановило, що рішення про заборону виїзду прикордонники ухвалювали на підставі сфальсифікованого документа.
Першого травня 2022 року, звільнений співробітник ГУР МО і безпосередній учасник спецоперації із затримання вагнерівців Юрій Семенюк прибув в аеропорт Борисполя, щоб сісти на літак до Єгипту. Однак, Семенюку відмовили у перетині кордону йому відмовили. Як пояснили розвіднику прикордонники, інформація про визнання його паспорта недійсним містилась у їхній внутрішній базі.
Мені запропонували почекати пару хвилин для того, щоб з’ясувати певні обставини, – розповідає він. – Я навіть надав свій внутрішній паспорт, щоб перевірили – може, помилка якась є. Я на той час не розумів, що відбувається. Це все вийшло не пару хвилин, а приблизно десь півтори години. Через півтори години до мене підійшли співробітники, офіцери Державної прикордонної служби і надали мені два документи. Перший документ – про заборону в перетині державного кордону, і другий – про вилучення мого паспорта», – розповів Семенюк
Журналісти встановили, що підставою для вилучення паспорта та заборони виїзду за кордон став лист на бланку Міграційної служби. Саме цей лист Прикордонна служба взяла на озброєння під час своїх дій, зокрема «завертаючи» одного з розвідників на кордоні та знищуючи його паспорт. Вони розшукали цей лист – отримали його від двох, не пов'язаних між собою джерел у Державній прикордонній службі.
Згідно із листом, недійсними визнали закордонний паспорт не лише Юрія Семенюка. Але і Романа Червінського, ще одного розвідника, який попросив не називати його ім’я, Ігоря Дзери та Василя Бурби, тодішнього очільника ГУР МОУ. Усі вони брали безпосередню участь у спецоперації. Є у листі і паспорт на ім’я Василя Месхі. Як встановило Радіо Свобода – це документ-прикриття, який мав начальник військової розвідки Василь Бурба.
У листі йдеться про те, що паспорти розвідників нібито оформлені з порушенням законодавства, а тому підлягають вилученню.
Хто відповідальний?
Про причини та законні підстави для анулювання документів колишніх розвідників ГУР МО журналісти запитали Державну міграційну службу, на підставі листа якої діяли прикордонники у Борисполі. І тут почалось найцікавіше.
У відповіді на журналістський запит у Міграційній службі відповіли, що... лист із такими реквізитами та таким змістом взагалі ніколи не готували і не надсилали до Прикордонної служби. Ба більше – у ДМС немає інформації про те, що паспорти п’ятьох експрацівників ГУР МО були оформлені з порушенням законодавства.
Щоб зрозуміти, де правда, журналісти поцікавились – а яка взагалі офіційна процедура надсилання такої кореспонденції між двома органами? І чи була вона цього разу насправді застосована? У «шапці» листа вказано, що він адресований Головному Центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби.
Згідно з постановою Кабінету міністрів №55 від 17 січня 2018 року, спеціальна кореспонденція має доставлятися Фельд’єгерською службою.
Послуги фельд’єгерського зв’язку в Україні надає Державна служба спеціального зв'язку. Тому журналісти направили запит і туди, аби перевірити, чи доставляли кур’єри установи лист з ДМС до прикордонників.
Але там у відповіді на запит зазначили, що лист із відповідними реквізитами у період з 19 по 25 лютого з Міграційної до Прикордонної служби не надсилався: ні фельд’єгерським, ні спецзв’язком.
Отже, Міграційна служба стверджує, що ніколи не спрямовувала доручень прикордонникам вилучити паспорти п’ятьох розвідників. Держспецзв’язок підтверджує, що цей лист не проходив через їхню службу. Як та звідки він тоді з’явився у прикордонників? Чи існують інші законні способи доставки такої кореспонденції?
У відповідь на запит журналістів у Державній прикордонній службі наполягають, що такий лист дійсно надійшов до служби 25 лютого.
Хоча копію цього доручення вони відмовились надати на запит журналістів, але з відповіді випливає, що дата підпису листа, реквізити та зміст збігаються із інформацією, яку журналісти отримали зі своїх джерел.
Журналісти попросили прикордонників прояснити, яким саме каналом зв’язку лист до них надійшов. У відповіді вони зазначили лише, що лист надійшов поштовим зв’язком.
Але ані хто саме приніс цей лист, ані номер запису в реєстрі, ані будь-які інші деталі щодо поштового сервісу у прикордонників журналістам Радіо Свобода не надали. Кажуть, що не змогли це перевірити, а конверт, в якому нібито доставили лист, не зберегли.
На цьому етапі розслідування журналісти почали підозрювати, що лист могли підробити.
Нагадаємо, 17 листопада Bellingcat опублікував скандальне розслідування про вагнерівців.
Також розслідувачі зробили аналіз обставин та причин зриву масштабної операції українських спецслужб.
Ввечері 17 листопада в Офісі Зеленського прокоментували розслідування Bellingcat щодо «вагнерівців». Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що голова Офісу президента Андрій Єрмак навіть теоретично не може керувати українською розвідкою та жодного разу не намагався цього робити.
ІА "Вголос": НОВИНИ