«Свого часу досліджував обставини його смерті, тримав у руках розсекречену за моїм зверненням у СБУ справу про його загибель. Обставини його смерті легендарні. На мій погляд, на пагорбі Слави у Львові лежить не він. А... викопаний у 1959 році - перший ліпший німецький офіцер», - написав Кіпіані.
Як зазначає історик, за канонічною версією Кузнєцов разом з двома товаришами Камінським і Бєловим загинув у селі Боратин Бродівського району. За версією глави СБ ОУН Миколи Лебедя, це сталося у селі Верба на Рівненщині.
«У могилі, яку «віднайшли» після війни зусиллями його біографа і сослуживця Струтинського, було одне тіло. Його ж і перепоховали у Львові. А де інші?» - ставить питання Кіпіані.
Журналіст розповідає, що у Лос-Анджелесі записав інтервʼю з колишнім вояком УПА Богданом Якимівим, який стверджував, що брав участь у інциденті у Боратині. Начебто саме він застрелив «німця», який поводив себе дивно і спробував дістати гранату. Водночас відомий музейник Борис Возницький розповідав Кіпіані, що вчився у Ленінграді з братом Кузнєцова, і той у 1950-х роках отримав листа чи посилку від брата з Америки.
«Є версія, що смерть Кузнєцова - це інсценування. І насправді повстанці його не вбили, а обміняли на дружину Лебедя Дарію Гнатківську, яка з 1941 року перебувала за ґратами у німців. У 1945-му Кузнєцов, якщо він справді перебував як цінний бранець у німців, міг потрапити до американців», - зазначив історик.
Нагадаємо, що 15 вересня Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зобов’язав виконавчий комітет Львівської міської ради дозволити перепоховання останків Миколи Кузнєцова з Пагорбу Слави у Львові на Широкореченському військово-меморіальному комплексі у Єкатеринбурзі.
Але виконком міськради відмовляється виконувати це рішення, проте Львів готовий обміняти останки Кузнєцова на українських політичних в’язнів у Росії.
Микола Кузнєцов – радянський диверсант-розвідник, агент НКВС, якого вбили 8 березня 1944 року у селі Боратин Бродівського району на Львівщині.
ІА "Вголос": НОВИНИ