Виконком Львівської міської ради не погодився з рішенням суду та не дозволив ексгумувати й перепоховати останки агента НКВС Миколи Кузнєцова.
Таке рішення сьогодні, 22 листопада 2021 року прийняв виконком міськради. За таке рішення всі члени виконкому проголосували одноголосно.
Не грати на руку Москви
Рішення про перепоховання Миколи Кузнєцова розглядали на вимогу Касаційного адміністративного суду Верховного суду України, який зобов’язав виконком Львівської міськради дозволити перепоховання останків Миколи Кузнєцова на меморіальному комплексі у російському Єкатеринбурзі. Раніше львівська мерія неодноразово відмовлялася провести ексгумацію і передати рештки радянського агента його родичам у Єкатеринбурзі.
Водночас, як пояснила під час засідання виконкому директор юридичного департаменту Львівської міської ради Гелена Пайонкевич, до міськради вже надійшли рішення Окружного адміністративного суду та Восьмого апеляційного адміністративного суду, які зобов’язали виконком розглянути це питання.
«Місяць тому ми отримали постанову Верховного суду України, який зобов’язав прийняти рішення по суті. Але я вважаю, що оскільки законодавець передбачив, що колективний виконавчий орган повинен розглядати це питання, то це означає, що кожен член виконкому повинен прийняти таке рішення, яке він вважає вірним», - пояснила юристка.
На думку секретаря Львівської міськради Маркіяна Лопачака, таке рішення суду є намаганням спонукати львів'ян до співпраці з країною-агресором.
«Черговий суд вчергове спонукав Львівську міську раду передати останки совєцького диверсанта, агента НКВС Миколи Кузнєцова його родичам у Московію. І Львівська міська рада вчергове відмовилася одноголосним рішенням виконавчого комітету. Бо позиція Львова чітка і незмінна: ніякої співпраці з агресором, одвічним ворогом України і вбивцею українців не може бути», - заявив він.
Могила може бути порожньою
На думку історика Романа Грицьківа, може так статися, що під час ексгумації виявиться, що могила – порожня.
«Є точка зору, що там немає його останків. Там, можливо, ніхто й не похований. Історики постійно дискутують, чи він там є, чи нема. І ексгумація нарешті підтвердить чи спростує цю гіпотезу», - каже він.
Що стосується самого Кузнєцова, то, за словами історика, його постать є однією з найсуперечливіших та провокативних в історії України. Ця особа відігравала дуже важливу негативну роль у боротьбі з українським визвольним рухом. Його діяльність полягала в тому, аби дискредитувати національно-визвольний рух та викликати хвилю репресій і терору проти місцевого українського населення з боку нацистських каральних органів.
«Ця особа тісно пов’язана з діяльністю радянського диверсійного партизанського загону під проводом Мєдвєдєва, який мав за завдання здійснювати значущі для окупантів диверсійні заходи, які мали б допомогти Радянському Союзу у боротьбі проти ІІІ Рейху. Вони здійснювали підриви залізничних станцій, колій, покладів газу та нафти на території Волині та Карпат», - говорить історик.
Поза тим одним з завдань була боротьба з українським визвольним рухом, тому що вони дуже добре розуміли, що коли радянський режим повернеться сюди знов, то їм чинитимуть шалений опір.
Він нагадав, що коли радянська імперія прийшла на територію Західної України, то розпочалися масові репресії. Тільки до грудня 1941 року було знищено основні кадри підпілля ОУН, а це - понад три тисячі осіб. Також багато людей репресовано. Внаслідок «Процесу 59», українську студентську молодь заарештували, вислали, розстріляли. Саме тоді підпілля втратило своє значення і потрібно було наново відбудовувати всю структуру.
«Кузнєцов був одним з тих, хто, під виглядом німецького офіцера, активно провокував ситуації, щоби німці проводити масові репресії проти цивільного населення та боролися з УПА», - розповідає він.
Роман Грицьків наголосив, що Росія очікує на повернення останців Миколи Кузнєцова і має намір провести пафосні та пишні ушанування. За їхніми сценаріями, на це перепоховання має приїхати навіть Путін.
«Але коли ми побачимо, що під тим надгробком нікого не має, то ця мильна бульбашка лусне», - зауважив історик.
Також, за його словами, є певні версії, що в цій могилі похована інша особа. Але історик переконаний, що фахівці, які проводять ексгумації, мають чітку методологію визначення автентичності поховання.
Окрім того, історик нагадав, що на початку цього року цю могилу намагалися підірвати. І це є почерком російських спецслужб.
«Так, у 1990 році, коли у селі Зашків відкрили пам’ятник і музей Коновальця, то КДБ влаштувало подібну диверсію. Вони заклали вибухівку у сам пам’ятник і підірвали його. У них досвід в цьому є», - переконаний Роман Грицьків.
ІА "Вголос": НОВИНИ