Цього дня ми дізналися що з російського полону звільнили 108 жінок. Олена – одна з них.
Як розповів «Вголосу» родич Олени Кривцової Андрій Кривцов, про те, що жінка перебуває в полоні, родина дізналася випадково.
Пів року невідомості
За його словами, Олена разом з іншими працівниками шпиталю потрапила до полону 12 квітня. Проте родина про це не знала. Чоловік лікарки, теж військовий лікар, перебував і досі перебуває на «нулі». Зв'язок жінка підтримувала з мамою. Але повідомити про те, що їх забирають в полон вона не змогла.
«Одному з лікарів росіяни дозволили зателефонувати додому й повідомити, що вони в полоні та що їх мінятимуть на російських солдат. Дружина розповіла родичам інших працівників шпиталю. Хтось з них написав чоловікові Олени, моєму братові. Так ми дізналися, що вона в полоні», - згадує Андрій Кривцов.
На жаль, жодної іншої інформації родини медиків, які перебували в полоні, не мали. Очікували будь-якої інформації від офіційних структур. Але, так і не дочекавшись, почали звертатися до територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки, тобто – до військкоматів.
Там їм відмовили у допомозі. Натомість якраз у ці дні президент України оприлюднив чергове відео, в якому подякував військовослужбовцям за оборону Маріуполя. І в тому числі згадав медиків 505 шпиталю.
«Він говорив, що ці люди захищають Маріуполь. Хоча вони на той момент уже перебували у полоні», - говорить чоловік.
То ж родини продовжували стукати у всі двері. Звернулися на гарячу лінію Генштабу, де їм підтвердили інформацію про перебування у полоні медиків. Навіть назвали, що частину українців тримають у Таганрозі, в росії. А ось Олена Кривцова повинна бути в Донецькій області.
«Нас запевнили, що росія має намір залучити наших медиків до допомоги своїм громадянам, що їм запропонували лікувати російських військовослужбовців. Нам казали, щоби ми не хвилювалися, з ними буде все добре», - розповідає Андрій Кривцов.
Наступним кроком, який зробили родини медиків, що перебувають в полоні, було звернення до поліції та СБУ. Тут їх запевнили, що все знають, українці є у списках полонених та їх готують до обміну.
Так почалися шість довгих місяців очікування.
«Про обміни тоді вголос не говорили. Їх проводили тихо, без зайвого галасу. Тому ми очікували. Пізніше ми дізналися про обмін 6 травня. Також в травні нам обіцяли, що Олена може потрапити на обмін. Але її не обміняли», - говорить родич лікарки.
Проте того дня обміняли іншу працівницю шпиталю. І родинам вдалося з нею поспілкуватися та дізнатися жахливі подробиці як ставляться росіяни до українців, яких тримають в полоні.
А наприкінці травня мама Олени Кривцової, пані Тетяна Токарець отримує офіційного листа з СБУ, в якому повідомляють, що місце перебування лікарки невідоме.
Після цього родини медиків 505 шпиталю вирішили об’єднатися і діяти спільно.
«Якщо досі кожна родина самостійно намагалася отримати хоч якусь інформацію, то тепер ми вирішили, що діючи гуртом, ми зможемо зробити більше. Ми написали пост у соцмережі та розповіли про медиків 505 шпиталю, які до останнього дня перебували в Маріуполі, виконували свою роботу і потрапили в полон», - говорить Андрій Кривцов.
Олена - це таке маленьке сонечко
Також чоловік пояснив чому саме він взяв на себе оприлюднення цієї інформації та переговори з владою: чоловік Олени, молодший брат Андрія, Юрій Кривцов – військовий лікар і виконує свій обов’язок на війні.
Андрій розказує, що Олена з Юрієм познайомилися, коли навчалися в Українській військово-медичній академії.
«Я мешкав тоді в Харкові і вони приїхали до мене в гості. Олена – це маленьке сонечко: дуже лагідна, привітна. Завжди усміхається. Добра людина, яка завжди допоможе», - розказує чоловік про дружину брата.
Після закінчення навчання подружжя скерували на роботу у Маріуполь: Олена отримала призначення у 505 шпиталь, а Юрій – у бригадний шпиталь. Молоді лікарі одружилися і два роки прожили у щасливому шлюбі. Аж поки не сталося широкомасштабне вторгнення росії в Україну. Гучного весілля не влаштовували. І, на жаль, фотографій з довоєнного життя не залишилося. Більшість фотоархівів знищено, тому що їхні домівки розбомбили.
Юрій дуже важко сприйняв звістку про те, що його дружина перебуває у полоні.
«21 вересня був обмін і з полону повернулася дівчина, яку тримали в одній камері з Оленою. Вона розповідала, що їх били та катували. Ми всі важко сприймали цей полон. Але для брата це було сильним ударом», - зізнається Андрій.
Щаслива звістка
І ось 17 жовтня Олена Кривцова разом з іншими жінками повернулася додому з полону. Хоча до останньої хвилини родина не знала як пройде обмін.
«Я знав, що цього дня буде обмін. Ми чули, що вона у списках. Але до того моменту, коли вона буде на нашій території, не можна бути впевненим ні в чому», - каже родич лікарки.
За його словами, обміни не раз зривалися; бувало таке, що людину, яка була у списках, росіяни замінювали на іншу або ж зменшували кість осіб, яких обмінювали. Приміром, цього разу очікували на звільнення 110 осіб. Але додому повернулися 108.
На сьогодні родина Олену ще не бачили. Всі визволені українці перебувають під цілодобовим контролем лікарів.
«Вони всі виснажені. Оленка скинула нам своє фото. Видно, як вона схудла. Але ми розмовляли телефоном. Голос у неї бадьорий, радісний», - говорить Андрій Кривцов.
Звісно, першою вона зателефонувала мамі і сказала, що вона вже вдома. З чоловіком змогла поговорити через декілька годин. Тому що зв’язку з ним майже не було.
«Вона рада що вона повернулася і вже з нами. Сказала, що дуже хоче нас побачити», - переказав розмову з лікаркою її родич.
Що далі
Андрій Кривцов каже, що з 300 працівників маріупольського госпіталю звільнили всього лише 50 осіб. Тому ініціативна група родичів продовжуватиме нагадувати всім про те, що у полоні росіян перебуває дуже багато українців.
«Ми, нарешті, знайшли спільну мову з деякими структурами влади. Вони почали з нами нормально комуні кувати. Є діалог», - каже активіст.
То ж, на його думку, їхній досвід буде корисним у визволенні з полону інших українців.
Нагадаємо, як розповідав «Вголос», у полоні досі перебуває начмед 505 шпиталю Катерина Скопіна.
ІА "Вголос": НОВИНИ