Ось вона радість артистичної афери. Надто Сонна перейшовши на англіцкий манєр 2sleepy, почала розбирати до мінімально-технічних деталей усі творчі пікчерзи західних сінгерів-електронщиків, щоб зібрати щось мейд ін україна. На виході мейкнувся достатньо крутий альбомчик "Art Fraud".
Про піонерські прориви співаючих айдіемщиків можна прочитати тут. Про героїв розбирання-збирання на швидкість саундових Лєго та інших конструкторів на просторах України читається дальше.
Найбільший прикол диску в тому, що при наявності вже давно чутих звуків і саундів та цю йобану моду на досягнення давноминулого пасту, 2sleepy вдалось зробити такий диск, який перевершив навіть усі пафосно-сопливі завивання таких даунських сайтів, як umka.com.ua, які заради продажі диску напишуть, що повна хуйня – то абсолютний зер гут.
"Art Fraud" можна сміливо називати одним з найкращих дисків в історії України. І головне, головне, що це не йобана етномузичка, яка вже просто задрала (окрім Дахи-Брахи), не попсові тупі пісенькі СКАЯ, Другої Ріки, Океану Ельзи чи звєзди Карпи з претензіями на одкровення.
Це електроніка. Це IDM. Це індітроніка. Про яку в Україні ніхто слухати і чути не хоче. Навіть якщо ізануте звучання "Art Fraud" попадає на означення поп-музики, то це поп-музика найвищої якості та винахідливості.
Можна говорити про мільйони чи міліарди запозичень. При впливи Kraftwerk, Radiohead ("Kid A" + сольник Тома Йорка "Eraser"), Sigur Ros, Aphex Twin, Mouse On Mars, чи навіть Squarepusher і особливо про Death Cab for Cutie 2005 року розливу.
Писати про подібність на Notwist (тільки не про їх крапаль ніякий цьогорічний альбом). Згадувати про альбомчик індітронщиків Postal Service "Give Up" (2003) і приплюсовувати до нього Lali Puna "Faking The Books" (2004) та Ms. John Soda "Notes And The Like" (2006).
Писати про альбоми Mum "Finally We Are No One" (2002), Apparat "Walls" (2007), Isan "Lucky Cat" (2001), Modeselektor "Happy Birthday!" (2007), Telefon Tel Aviv "Map Of What Is Effortless" (2004), Psapp "Tiger, My Friend" (2004), The Album Leaf "One Day I'll Be On Time" (2001), The Dissociatives "The Dissociatives" (2004), Four Tet "Round" (2003), Oval "Wohnton" (1993).
Чи знаходити в "Turn Back" деталі точно не очікованого треку "Grazed Knees" з альбому Snow Patrol "Final Straw" (2003), а в "Cab's Back Sit" звучочки схожі на "She Has No Time" з альбому Keane "Hopes & Fears" (2004) + вже вищезгадані Death Cab for Cutie.
Головне, що серед моря вищевказаних музик нових і ненових самих, "Art Fraud" точно не загубиться і не зашариться невідомо куди. Використання підручного матеріалу і кишенькові спогади про 70-80-ті, атмосферні запливи, геймівські заскоки в різні броділки, меланхолійні фортепіанні етюди, вокальні пірнання, тойтронічка ака Psapp, все тут заточено згідно усіх креслень та заштамповано печаткою вищої якості.
Живий диск, який живе своїм самостійним життя. Після кожного нового прослуховування підганяє якісь ще не чуті звучочки і нойзочки. Універсально настроєвий. Загалом – вечірній диск. Частинами – цілодобовий і багатоплановий. Частини перевертаються і розгортаються, як кубік-рубіка. Бо це ж конструктор мюзікбоксовий.
І головне ще раз, можна тільки подякувати пацикам за таку роботу, ну й за стьоб, не тільки в назві, але й тих треках, де його потрібно вловити чи відчути, що й є ознакою майстерності. Про "Фрагменти сну" можна забути. Це небо і земля.
Все ж дочекались, чогось Такого з великої букви, а не розпіареного для продажі гавна, яка можна викидати після 1-го ж прослуховування. Надто Сонна і занадто жива музика від 2sleepy.
1. Trip
2. Happy
3. Clock Myself
4. Turn Back
5. The Fog
6. Musicbox
7. On The Highest Mountain
8. I Hate U
9. Never Can Tell
10. Cab's Back Sit
11. Rainy Day
12. Miss Galaxy
Про піонерські прориви співаючих айдіемщиків можна прочитати тут. Про героїв розбирання-збирання на швидкість саундових Лєго та інших конструкторів на просторах України читається дальше.
Найбільший прикол диску в тому, що при наявності вже давно чутих звуків і саундів та цю йобану моду на досягнення давноминулого пасту, 2sleepy вдалось зробити такий диск, який перевершив навіть усі пафосно-сопливі завивання таких даунських сайтів, як umka.com.ua, які заради продажі диску напишуть, що повна хуйня – то абсолютний зер гут.
"Art Fraud" можна сміливо називати одним з найкращих дисків в історії України. І головне, головне, що це не йобана етномузичка, яка вже просто задрала (окрім Дахи-Брахи), не попсові тупі пісенькі СКАЯ, Другої Ріки, Океану Ельзи чи звєзди Карпи з претензіями на одкровення.
Це електроніка. Це IDM. Це індітроніка. Про яку в Україні ніхто слухати і чути не хоче. Навіть якщо ізануте звучання "Art Fraud" попадає на означення поп-музики, то це поп-музика найвищої якості та винахідливості.
Можна говорити про мільйони чи міліарди запозичень. При впливи Kraftwerk, Radiohead ("Kid A" + сольник Тома Йорка "Eraser"), Sigur Ros, Aphex Twin, Mouse On Mars, чи навіть Squarepusher і особливо про Death Cab for Cutie 2005 року розливу.
Писати про подібність на Notwist (тільки не про їх крапаль ніякий цьогорічний альбом). Згадувати про альбомчик індітронщиків Postal Service "Give Up" (2003) і приплюсовувати до нього Lali Puna "Faking The Books" (2004) та Ms. John Soda "Notes And The Like" (2006).
Писати про альбоми Mum "Finally We Are No One" (2002), Apparat "Walls" (2007), Isan "Lucky Cat" (2001), Modeselektor "Happy Birthday!" (2007), Telefon Tel Aviv "Map Of What Is Effortless" (2004), Psapp "Tiger, My Friend" (2004), The Album Leaf "One Day I'll Be On Time" (2001), The Dissociatives "The Dissociatives" (2004), Four Tet "Round" (2003), Oval "Wohnton" (1993).
Чи знаходити в "Turn Back" деталі точно не очікованого треку "Grazed Knees" з альбому Snow Patrol "Final Straw" (2003), а в "Cab's Back Sit" звучочки схожі на "She Has No Time" з альбому Keane "Hopes & Fears" (2004) + вже вищезгадані Death Cab for Cutie.
Головне, що серед моря вищевказаних музик нових і ненових самих, "Art Fraud" точно не загубиться і не зашариться невідомо куди. Використання підручного матеріалу і кишенькові спогади про 70-80-ті, атмосферні запливи, геймівські заскоки в різні броділки, меланхолійні фортепіанні етюди, вокальні пірнання, тойтронічка ака Psapp, все тут заточено згідно усіх креслень та заштамповано печаткою вищої якості.
Живий диск, який живе своїм самостійним життя. Після кожного нового прослуховування підганяє якісь ще не чуті звучочки і нойзочки. Універсально настроєвий. Загалом – вечірній диск. Частинами – цілодобовий і багатоплановий. Частини перевертаються і розгортаються, як кубік-рубіка. Бо це ж конструктор мюзікбоксовий.
І головне ще раз, можна тільки подякувати пацикам за таку роботу, ну й за стьоб, не тільки в назві, але й тих треках, де його потрібно вловити чи відчути, що й є ознакою майстерності. Про "Фрагменти сну" можна забути. Це небо і земля.
Все ж дочекались, чогось Такого з великої букви, а не розпіареного для продажі гавна, яка можна викидати після 1-го ж прослуховування. Надто Сонна і занадто жива музика від 2sleepy.
1. Trip
2. Happy
3. Clock Myself
4. Turn Back
5. The Fog
6. Musicbox
7. On The Highest Mountain
8. I Hate U
9. Never Can Tell
10. Cab's Back Sit
11. Rainy Day
12. Miss Galaxy
ІА "Вголос": НОВИНИ