Більше місяця тому скандальному телеканалу «Інтер», який ігнорує мовні квоти на телебаченні, цілодобово транслює російсько-совковий продукт і на 9 травня «тішить» відверто антиукраїнським концертом в честь так званого «Дня перемоги», Національна рада з питань телебачення та радіомовлення продовжила ліцензію.
Не «Інтером» єдиним… Майже тиждень у липні, з понеділка по четвер, інший національний канал, а саме СТБ, транслював російський художній фільм «Дурная кровь». Головну роль у кінострічці виконує Роман Курцин – російський актор, нагороджений Премією ФСБ Росії та відомий своєю одною із головних ролей у відверто ворожому пропагандистському фільмі «Крим», основою сюжету якого стала путінська казка про «порятунок Криму від злих бандер» з присвятою: «ОФИЦЕРАМ РОССИИ И УКРАИНЫ, тем, кто не стал стрелять друг в друга в марте 2014 года»…
Чи має з’являтися на екранах українців актор, який асоціюється з ворожою пропагандою? Чи і тут «внє палітікі»? Окрім цього випадку, телеканал СТБ часто пропонує своїм глядачам провести вечір п’ятниці за переглядом радянського, україно-російського, рідше російського, кінематографа.
«Телеканали, на яких українського мало»
Говорячи про канали з російським душком, не можна забути про «112 Україна», на якому українського мало. Синхронно з «Інтером» 112- канал 27 липня впродовж цілого дня транслював хресну ходу УПЦ МП. У студію того дня запрошували московських попів, виходили з ними на телефонний зв'язок. На сайті телеканалу під відеоматеріалами з ходи МП в коментарях кишіли негативними коментарями та критикою каналу, проте були незабаром були видалені.
Також телеканал «112 Україна» стала передвиборчою рекламною платформою для Вадима Рабіновича (екс-опоблоківця, олігарха) та Віктора Медведчука (проросійського політика, олігарха, кума Володимира Путіна), які щоденно з’являються в студії і, яких тут безупинно хвалять експерти, розповідаючи про великі перспективи партії «За життя» та чудового дипломата Медведчука, який працює в інтересах України. Канал неодноразово конфліктував із Національною радою з питань телебачення та радіомовлення.
Нещодавне розслідування журналістів «Схем» доводить купівлю 112 каналу Вікторм Медведчуком, хоча сам олігарх цей факт заперечує. Проте з кожним днем його обличчя на каналі з’являється все частіше. Незабаром Медведчук з’явиться у першому випуску нового шоу «Велике інтерв’ю з великим політиком».
«NewsOne» - телеканал належить екс-регіоналу і опоблоківцю Євгену Мураєву, який виступає проти декомунізації та назвав Сенцова терористом. Ресурс здобув славу антиукраїнського, а після висловлювання його власника в ефірі про Революцію гідності як державний переворот, остаточно підтвердив це звання. Канал не раз опинявся під шквалом критики через пропаганду проросійської позиції своїх власника і засновника(В. Рабіновича), майже постійне їхнє перебування в ефірі.
«Засилля проросійських ресурсів в українському медіа-просторі»
9-го травня «NewsOne» провів концерт для ветеранів «ВВВ», звичайно не такий грандіозний, як був у «Інтера», проте з воєнними піснями, ветеранами, обвішаними медалями, звеличенням «побєди» та словами вдячності… Також в День Хрещення Русі на сайті «NewsOne» з’явилася стаття, автор якої вказує, що Томос про автокефалію зробить розкол в УПЦ та українському суспільстві. Журналісти телеканалу провели онлайн-репортаж із ходи УПЦ МП та опублікували розклад заходів на 27 липня для парафіян московської церкви.
Телеканал «Україна» - загальнонаціональний канал олігарха Рената Ахметова, основний контент якого – це російськомовні телешоу, фільми та серіали власного або російського виробництва. Хоча мовні квоти мали певний вплив на мовну ситуацію каналу, проте «Україна» надалі займає антиукраїнську позицію: виробляє російськомовні серіали у втричі більшому обсязі, ніж україномовні, транслює російськомовні або двомовні телепередачі. У одному з серіалів виробництва телеканалу під назвою «Не зарікайся» терористів «ЛНР» та «ДНР» показують як позитивних героїв, а воїнів АТО називають «украми», «купкою фашистів», «кривавою хунтою». В акторський склад цього ж серіалу входять 5 акторів, заборонених для телевізійного показу в Україні.
Отже, існує проблема з засиллям проросійських ресурсів в українському медіа-просторі. Боротьбу з цією проблемою вже не один рік ведуть громадські активісти, іноді Нацрада, проте викоренити її не вдається.
Яку загрозу несе ця проблема? Як з нею боротись? На ці питання «Вголосу» відповіли дитяча письменниця і громадський діяч Лариса Ніцой, український мовознавець, доктор філологічних наук Павло Гриценко, голова Національного корпусу Львівщини Святослав Сірий та засновник організації С14 Євген Карась.
«Тут має бути український медіа-простір»
Яку загрозу несе в собі російськомовне телебачення в Україні?
Павло Гриценко:
Будь-яке телебачення будь-якою мовою несе в собі загрозу, якщо воно спрямоване проти України, адже телебачення – це форма впливу на соціум.
Мовлення українською на телебаченні пов’язане з українським ареалом: мовним, культурним, а російське – безпосередньо з Росією. То з ким ми хочемо пов’язувати себе? З іншою культурою, з іншою мовою, з іншою державою чи з нашою? То що російськомовне телебачення пропагує? А пропагує якийсь сурогат мовної культури, відмовляючись від українського, питомого, тут розвиненого слова. Російськомовне телебачення в Україні робить людей безмовними, а безмовна людина – це людина асоціальна, яка багато чого втрачає.
Необхідно в Україні розвивати україномовне телебачення, радіомовлення, а російське мовлення – це сфера Росії. Тут має бути український медіа-простір.
Чому проросійські телеканали в Україні не позбавляють ліцензії? Хто не дає знищити цей деструктивний елемент?
Святослав Сірий:
Стосовно офіційних каналів, то вони мають ліцензії, які надає держава. Так чи інакше владній верхівці чомусь вигідно мати такі телеканали, бо якби вони були непотрібні, їх би вже давно не було. Також за кожним каналом стоїть той чи інший олігарх, який використовує медіа-ресурс у своїх приватних цілях: тиску, маніпуляціях, передвиборчих компаніях та ін. Про всі не зовсім законні моменти: російську пропаганду, фейкову інформацію, порушення мовних квот, олігарх домовляється з верхівкою, і на певних умовах такі телеканали працюють далі.
Євген Карась:
У власників цих каналів крутяться дуже великі гроші, які є методом впливу на українську владу, тому вона боїться з ними воювати. Окрім того для проросійських каналів наймають дуже хороший юридичний захист. До того ж їм допомагають найманці-«тролі», які погрожують та пікетують певні установи, що стають на заваді цим телеканалам. Влада боїться, тому й бездіяльна, а ці ЗМІ або їхні мають великий вплив, тому й тримаються на плаву.
«Треба чітко виписати в законах, що можна робити, а що не можна. І дотримуватись цього»
Як боротися із явищем російської пропаганди в обличчі українських телеканалів?
Євген Карась:
Якщо громадськість реагує на певні антидержавні прояви на телебаченні, то ці телеканали змушені давати якусь реакцію: відповідати за свої слова, публічно просити вибачення, звільняти окремих журналістів чи спростовувати інформацію. Проте у ситуації з «Інтером» цей хід не спрацював. А от такі канали як «NewsOne» і «112 Україна», коли роблять якісь зовсім дикі порушення, то здатні піти на компроміс. Активна позиція громади може зменшити проросійські прояви чи пропагандистську політику каналу, але не може ліквідувати цю проблему повністю без серйозного втручання влади.
Святослав Сірий:
Оскільки теперішній владі така боротьба не вигідна, то громадські активісти мають активно піднімати ці теми, ставити певні вимоги і добиватися їх: наприклад, ведучі усіх телепередач повинні в обов’язковому порядку розмовляти українською мовою.
Лариса Ніцой:
Вихід дуже простий: треба чітко виписати в законах, що можна робити, а що не можна. Це зовсім не стосується свободи слова, адже подивімося на закони інших країн: в Ізраїлі не можна заперечувати Голокост і за це можна сісти в тюрму…
Потрібно взяти цей приклад і чітко виписати, що не можна робити в медійному просторі. Наприклад, не можна зневажати українських героїв, не можна бійців АТО називати фашистами чи ще якимись образливими словами, бо це наші захисники, не можна закликати до повернення сталінського режиму, як це робить Мураєв на 112 каналі, розказуючи «як харашо била прі Сталінє» - це все перша умова.
Друга умова – це дотримання і виконання цих законів, покарання за їх порушення. У нас є інші хороші закони, але поки що вони не діють, тому треба ввести відповідальність, обрати таку владу, яка буде слідкувати за дотриманням законів і за покаранням тих, хто їх не дотримується.
Дзвенислава Сіра, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ