Незважаючи на початок березня погода на Львівщині цілком весняна, якраз час щоб підбити підсумки зими. Остання цього року не потішила снігами, що безумовно мало вплив на туристичний сезон. Саме про те, як відбули цю зиму львівські гірськолижні курорти і про перспективи на літній сезон „ПресТайму” розповів заступник начальника управління культури та туризму Львівської ОДА Андріан Кліщ.
Пане Андріане, цього року на диво тепла зима, як це вплинуло на роботу турфірм і львівських гірськолижних курортів? Чи не понесли вони збитки?
Безумовно збитки вони понесли і найгірше те, що люди, як маленькі діти, вискочили на невлежаний сніг і почали травмуватися. Не було нормальної зими і проблеми травматизму в нас такі самі як минулого року, коли сніговий покрив лежав досить довго і у великій кількості. А збитки турфірми і курорти понесли через те, що після Нового року не пішла друга хвиля туристів. Ті люди, які вже купили квитки на проведення Нового року в Славську чи Тисовці, вони вже не відмовлялися від них, але потім вже ніхто не їхав. Звичайно, це проблема для всіх, зокрема для бюджету області та для власників.
Як пройшов 2006 рік: скільки туристів відвідало Львівщину, які основні досягнення минулого року?
В загальному сезон пройшов нормально по одній причині — це святкування дня міста Львова. Але якщо дивитися без цього дня, то можна сказати, що в нас сезон був не на найкращому рівні. Є здобутки, але вони мінімальні. Якщо порівняти Львівську і Франківську області, — то це небо і земля. На Львівщині кількість туристів, охоплених внутрішнім туризмом у 2006 році збільшилася на 2,1%, а на Франківщині — на 79%.
Загалом у 2006 році в області обслужено 92 тис. осіб, з них іноземних туристів — близько 9 тис. осіб, туристів, які виїжджали за кордон 39 тис. Туристів, охоплених внутрішнім туризмом становить майже 44 тис., а кількість екскурсантів — приблизно 144 тис. осіб.
Як готується Львівщина до літнього туристичного сезону?
Ми готуємося дуже активно і плануємо навіть перейти Франківську область в цьому питанні. В нас буде 4 рекламно-промоційні фестивалі, які покажуть туристичну привабливість наших регіонів. Це зокрема буде на Турківщині, Сколівщині, Перемишлянщині і у Бродівському районі. Також будуть створюватися туристичні шляхи — це авто, вело і пішохідні.
Але найважливіше те, що у квітні-травні розпочнемо навчання селян до ведення агротуризму. Тобто, яка законодавча база, які норми для того, щоб вони почали працювати, бо зараз селяни, не знаючи на чому стоять, не працюють. Будемо проводити семінари, на яких будемо пояснювати, що потрібно розкручувати їхню територію, їхні оселі — тоді до них будуть їздити люди. З іншого боку, у селян є бажання займатися зеленим туризмом, тільки вони не знають на яких правах стоять, не знають законів. Наприклад, в Славському є 500 хат, які приймають туристів, а з них, як приватні підприємці, зареєстровані лише 5 осіб.
Зрештою селянину не потрібно мати ніяких документів. Він має право приймати певну кількість туристів, а саме до 9 чоловік. Також він платить податки тільки раз в рік і ставить до відома голову селищної ради, або асоціацію, що він такий то і такий то збирається приймати туристів. І це все. А ми його вчимо, що санітарні норми мають бути людські, що вони мають привести в порядок свою електрику до систем безпеки — це елементарні речі на початок. Так пішла Франківська область, вони спочатку змусили селян створити певні умови у своїх оселях для туристів, а потім вже перевели їх на приватних підприємців. Що дає певний плюс, бо можна брати кредит на досить пільгових умовах. Але це все помаленьку треба робити.
Туризм в область дає досить великі прибутки, єдине, що визначити їх ми не можемо. Бо якщо приїхав турист у село, то бабуся, яка його приймає і годує, має купити масло, сметану, а потім той турист скаже, що наступного разу, коли він приїде, то хотів би бачити телевізор чи просто кращі санітарні умови. Тоді господиня купує десь в магазині ту сантехніку і вже платить інші податки. Це все йде одне за другим. Потрібно працювати, взяти якийсь напрямок і не сходити з нього. А щоб розвивати агрооселі, потрібно, щоб населення отримувало інформацію від центру зайнятості, пожежних установ, і ін. Це надасть їм можливість працювати.
Які плани управління на 2007 рік? Які основні напрямки роботи?
Ми плануємо виготовити рекламно-промоційної продукції. Це каталог туроператора Львівщини, це створення фільму про Львівщину, буклетів про найбільш привабливі туристичні регіони Львівської області. Сталося так, що, в принципі, на Львівщині рекламної продукції по туризму було або в дуже мало, або її не було взагалі.
Другий етап — це створення рекламно-промоційних фестивалів, щоб наші люди побачили всю привабливість нашої землі.
Ну і ще один напрямок діяльності — це виставково-промоційна діяльність і прес-тур для іноземних журналістів, щоб показати принади Львівської області. Ну і, звичайно, будемо брати участь у виставках, щоб презентувати регіон на відповідному рівні.
Які регіони області найкраще розвивають туристичні програми?
Це Сколівський, Турківський райони, а також наші курорти: Трускавець, Східниця, Моршин, Борислав. Але і вони використовують мабуть одну десяту своєї потуги.
Наскільки перспективна Львівщина туристична для залучення інвестицій? Що перешкоджає приходу інвесторів в регіон?
Знаєте будь-яка територія Львівщини приваблива під туристичну індустрію. Це Червоноград, Жовква, Перемишляни з їхніми краєвидами, замками, археологічними пам’ятками. А також Миколаївський, Жидачівський район, Золочівський — це ж просто фантастика.
Приходу інвесторів перешкоджає необізнаність територій. Звикли — Славське. Ну, але Славське — це є інша проблема, яку треба розвивати. Там хаотичне будівництво, не затвердження генплану селищною радою, брак коштів. І я думаю, що Славське через рік-два просто помре, зокрема гірськолижний курорт, якщо там селяни не зрозуміють, що основне — не котеджі і садиби на рекреаційних полях, а основне — гірськолижні траси, по яких мають туристи їздити, а ночувати вони знайдуть собі де. Славське я бачу як маленький Шанхай. В нас відкрився зараз прекрасний комплекс в с. Плав’є і там сучасний сервіс, підйомники і ціни, мабуть, нижчі ніж у Славську. Тобто конкуренція Славське не те, що похоронить, а взагалі знищить, якщо Славська сільська рада і населення не будуть розвивати інфраструктури.
Вони повинні залучати інвесторів, але як вони їх можуть залучати, якщо на трасі для гірськолижного спуску побудували будинки, то про що ми говоримо?!. І це проблема. наприклад, перед тим, як будували Буковель, люди зробили генплан території. Де будуть гірськолижні поля, де басейни, де будуть місця для проживання і заклади громадського харчування. А в нас ні. Ми спочатку будуємо котеджі, ресторани, бари, а потім думаємо, де будуть їздити туристи. А турист, якщо бачить, що є проблема, він туди не поїде.
Ще одна з проблем — резервація територій під інвестиційні проекти. Справа в тому, що держава припустилася маленької помилки і не зарезервувала територій під великих інвесторів. Наприклад, 30-40 гектарів не для перепродажу, а для того, щоб інвестору показати: от є озеро і от є гора, є вільна територія, яка необтяжена і не розпайована селянами по 10 соток. Бо при такій ситуації, коли прийде великий інвестор, то він домовиться з одним, двома, з десятьма селянами. А 21-й скаже, що ти мені за тих 10 соток плати 1 млн. І тоді інвестор скаже дякую і поїде в Франківську область чи в Закарпатську. Тобто є проблема з резервуванням під інвесторів земельних ділянок.
І в нас зараз була по Славську та сама проблема. Селяни, дізнавшись, що буде сучасний гірськолижний підйомник, вирішили приватизувати рекреаційні поля і їм практично це вдалося. Добре, що ми про це вчасно дізналися і заблокували приватизацію земельних ділянок на рекреаційних полях. Але таких проблем є багато, бо мусить бути генплан і ми не маємо жити сьогоднішнім днем.
На семінари до селян ми запросимо представників з Польщі, які на агротуризмі стали дуже багатими людьми. Які зрозуміли, що їм вигідніше приймати туристів, ніж копати картоплю. Тобто ми хочемо навчити наших людей так само працювати, а зі свого боку ми підготуємо всю юридичну базу і будемо казати, що ні санепідемстанція, ні податківець до них просто так не прийде, ми хочемо показати, що це є фантастичний заробіток і з того все починається.
Львівська міська рада у листопаді минулого року озвучила наміри створити туристичну поліцію. Чи робляться якісь кроки в цьому напрямку?
Ми працюємо в цьому напрямку для того, щоб на екскурсії їздили лише професійні гіди і заключали угоди з нашими гідами. Проблема трошки в іншому. Адже в суботу та неділю до нас приїжджає багато учнів зі священиками і вчителями, і вони просто водять їх по Львову. Звичайно ж безкоштовно. Але те, що вони говорять — це їм лише відомо, бо вони не мають відповідної освіти. І це є шалена проблема.
Свого часу в області реалізувалась програма реставрації замків: ЛОДА набирала волонтерів серед студентів на такі роботи, чи існує щось подібне зараз? Загалом яка ситуація з замками?
В нас є управління молоді, яке займається набором волонтерів і цього року буде ще більша їх хвиля. І це є дуже добре, адже на цих 4-ох фестивалях будуть окремі волонтери, які будуть готувати до фестивалю територію, а потім прибирати її від а до я. Тобто, та територія, на яку ми прийшли до фестивалю, залишиться такою ж після нього. Єдине, що трава буде потоптана. За це вибачайте.
А для реставрації є в нас також волонтери по 15-20 чоловік, які будуть мати змінні табори і будуть працювати під керівництвом археологів та реставраторів. І я вас запевняю, що ця програма потужно працює.
ІА "Вголос": НОВИНИ