Дівчата на мотоциклах – це гарно, круто і незвично. Дівчата на мотоциклах притягують погляд, дуже часто – здивований. Проте є у Львові дівчата, приїзд яких сприймається на рівні прильоту ангела-рятівника. Це – дівчата з громадської організації «Мотодопомога».

«Вголос» поспілкувався з ними і дівчата розповіли свої історії.

Юля Бородій

Юля водить мотоцикл другий рік. Одного дня вона поїхала на стадіон «Арена» покататися. Туди ж приїхав покататися незнайомець. Побачив гарну дівчину, підійшов познайомитися. Розмова була звичною серед байкерів: що за байк, чи зручний, скільки палива споживає, як давно їздиш. В розмові з’ясувалося, що чоловік, Володимир «Вульф», належить до «Мотодопомоги». Він і запросив дівчину приєднатися до реагувальників.

Кілька місяців Юля думала. Може б і вагалася довше, але раптом стала свідком ДТП, в якому постраждав мотоцикліст. У постраждалого виявився відкритий  перелом і дівчина дуже хотіла допомогти йому, але відчувала тільки свою безпорадність.

Так в громадській організації з’явилася перша дівчина на мотоциклі, яка, після ретельного навчання, почала виїжджати на дорожньо-транспортні пригоди, аби надавати допомогу потерпілим.

«Я прийшла і наступного дня потрапила на акцію «Безшоломник», у якій взяла участь», - згадує Юля.

Тоді члени «Мотодопомоги» разом з патрульною поліцією Львова патрулювали вулиці та зупиняли водіїв двоколісного транспорту, які нехтували власною безпекою та не вбирали шоломів. Більшість порушників були скутеристами.

А під час першого чергування Юлі на мотоциклі  сталося три ДТП підряд. І всі в одній локації.

«Це були ДТП з автомобілістами. В одному випадку постраждав пішохід. На щастя, більшість учасників ДТП відбулися легкими забоями. Тільки один отримав перелом», - говорить дівчина.

Щоправда, на допомогу їй тоді приїхали ще п’ять учасників «Мотодопомоги».

Софія Старух

Софія осідлала залізного коня п’ять років тому. Зізнається, що завжди мала потребу допомагати людям. Шукала себе в «Червоному хресті». Але зрозуміла, що там не має можливості використати свою енергію вповні. Тому звернула увагу на пости «Мотодопомоги» у соцмережі - реагувальники   розказували про свою роботу. А одного дня на їхній сторінці з’явився пост, в якому писали, що шукають братів по духу, волонтерів, які також хочуть допомагати іншим. Дівчина озвалася на заклик, з нею поговорили і запросили до організації.

Вперше допомогу на дорозі довелося надавати знайомому мотоциклісту з мотоклубу Lions MC Ukraine.

«То було на Городоцькій. Я їхала додому і побачила що на дорозі лежить мотоцикл. Виявилося, що виїжджало авто і його зачепило. На цей виклик відреагувала майже вся команда «Мотодопомоги». І з клубу приїхали мотоциклісти», - згадує Софія своє «посвячення».

Зараз вже дівчина не шукає тих, хто потребує допомоги; такі ситуації, на жаль, трапляються на дорозі, коли вона їде у своїх справах. У неї завжди з собою є аптечка та атрибути, які вказують, що це волонтер «Мотодопомоги».

«Сьогодні трапилася ДТП на Зеленій, зіштовхнулися «Рено» та «Камаз». Я приїхала перша, ще не було ані поліції, ані «швидкої». Підійшла до водія, який витирав собі кров з обличчя, спитала, чи його не затиснуло, чи зможе вийти з авто. Оглянула його чи він цілий. Перед «Рено» був зім’ятий в пляцок, але водій, на щастя, не сильно постраждав», - розповіла дівчина.

Постраждалого передали «швидкій». А волонтери «Мотодопомоги» почали регулювати рух, тому що «Камаз» перекрив дорогу. Коли приїхала поліція, то рятувальники роз’їхалися у своїх справах, більше потреби у їхній допомозі тут не було.

Євгенія Маркевич «Легенда»

Євгенія керує мотоциклом вже 13 років. Хоча такою технікою, якщо вірити родині, захоплюється з дитинства. Коли дівчині було 5-6 років, бабуся відвела її до цирку. Показували шоу з різними тваринами. Але увагу Євгенії привернуло шоу мотоцикліста в кулі. Найбільше тоді вразив дитину момент, коли цей мотоцикл зупинився, водій зняв шолом і по плечах розсипалося довге волосся – за кермом байка виявилася дівчина.

«Бабця казала, що мені тварини не сподобалися, вони смерділи. А коли побачила мотоцикліста, то просто заціпеніла. І дорогою додому я говорила тільки про ту дівчину-мотоцикліста», - розповідає Євгенія.

Проте заощаджувати гроші аби купити собі мотоцикла дівчина почала, коли вже завершила навчання у медінституті. До того ж працювала на двох роботах. Одного разу на вулиці повз неї проїхали два мотоцикли. І її душа полетіла за ними. Тут Євгенія зрозуміла, що вона хоче – їздити на мотоциклі!

Довго обирала та добирала, вивчала, вчилася водити, отримала водійські права. І тут про це дізналася мама… Для неї це виявилося шоком.

«Я купила собі омріяний мотоцикл. Мама про це дізналася через два тижні, й два місяці зі мною не спілкувалася, казала родичам, що у неї такої доньки як Женя вже нема», - згадує дівчина.

Окрім найбільшого стажу мотоводіння, у Євгенії ще й дуже великий стаж надання медичної допомоги. Вона – лікар. Надавала допомогу в умовах бойових дій. Її ніжні руки рятували життя бійців «Айдару», 95-ї окремої десантно-штурмової бригади та 80 окремої десантно-штурмової бригади Збройних сил України.

«Одного разу я зашивала бійця, а він мені каже: як це у вас виходить, що мені зовсім не боляче?», - згадує вона.

Контракт зі Збройними Силами закінчився, а потреба допомагати нікуди не зникла. Тому шукала, де б ще себе застосувати. Гортаючи стрічку у соцмережі, знайшла інформацію про «Мотодопомогу». Подумала, що це їй здалося. Але наступного разу ця ж інформація знов з’явилася у її стрічці новин. Вона відразу зателефонувала і спитала, де можна знайти цю організацію.

«З того боку така пауза. І питають: «У вас нічого не сталося?». Кажу: «Нічого не сталося. Я сама їжджу і хочу приєднатися», - так почалася діяльність Євгенії у «Мотодопомозі».

Схожі організації Євгенія бачила в інших містах та країнах. Зрештою, мотоциклісти на дорогах намагаються допомогти один одному. Це вважається добрим тоном, якщо байкер їде дорогою і бачить побратима по залізному коню, який чомусь зупинився, то і він зупиняється і цікавиться, чи потрібна допомога. Допомогти можна будь-чим: порадою, номером телефону чи чимось іншим.

Дівчина згадує, як у довгій мандрівці у 1700 км пробила колесо. Це сталося у Вінницькій області, де Євгенія нікого не знала. Зателефонувала знайомому в Дніпро, той написав у чат про проблему. І відразу відгукнулися байкери з Вінниці, - приїхали, поселили, нагодували, поміняли колесо. Дівчина оцінила їхню допомогу і схотіла так само допомагати іншим.

«У 2014 році я стала шукати таку організацію. Але прийшла війна і було не до того. Я пішла в добробат», - згадує «Легенда».

Співбесіду провели просто на заправці, куди під’їхали кожен на своєму мотоциклові, й ось Євгенія вже стає волонтером «Мотодопомоги».

Першу допомогу, вже як волонтерка цієї організації, вона надавала не дуже вправному хлопцеві, який розвозив піцу на скутері. Його збило авто. Євгенія обробила садна і передала хлопця колегам зі «швидкої допомоги». Ще подумала, що такого просто випадку давно вже не мала.

Що ж до найважчого випадку у «Мотодопомозі», то дівчина назвала загибель бігуна під час півмарафону у Львові 27 червня.

«Він впав буквально за три метри від мене. Ми, спільно з трьома службами медичної допомоги, здійснювали усі реанімаційні заходи. Але, на жаль, не змогли врятувати. Зупинка серця. Вже пізніше, аналізуючи свої дії, я згадала, що він, впавши, дуже сильно та глибоко розсік собі праву брову. Але крові майже не було», - зізналася дівчина.

Допомогти можна й без мотоцикла

І хоча організація створювалася як така, що допомагає мотоциклістам, які потрапили у ДТП, та згодом почала надавати першу допомогу й у аваріях, де не було двоколісних, інколи учасники «Мотодопомоги» поспішають на допомогу  буквально на своїх двох ногах.

Так, місце праці секретаря ГО «Мотодопомога» Олександра Садова є в районі, де дуже часто стаються ДТП. Причина банальна – перевищення швидкості.

«На виїзди вибігаю. Як тільки отримаю виклик і бачу, що це поряд, попереджаю керівництво і біжу. Моє керівництво з розумінням ставиться до цього», - каже вона.

За її словами, якщо в ДТП потрапляє мотоцикліст, то, віддавши потерпілого у руки лікарів «швидкої», вона залишається на місці, дочікується працівників поліції, евакуатора і завжди знає де і в якому стані перебувають транспортні засіб і потерпілий. Адже їм обом потрібна допомога і після аварії.

Соломія Шумська зізналася, що їй доводилося вибігати на допомогу прямо з занять.

«Я прийшла на курси з англійської. Це було перше заняття. Тільки почалося і тут надходить виклик про ДТП, яке сталося поруч з тим місцем, де я є.», - згадує дівчина.

Нагадаємо, як уже повідомляв «Вголос», у Львові діє громадська організація "Мотодопомога", члени якої намагаються виїхати на ДТП найпершими й надати допомогу потерпілим.