Українські аспіранти, здобувачі третього рівня вищої освіти, які навчаються за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту, можуть стати жертвами нових законодавчих змін.
Згідно з проєктом закону (10449), який розглядає внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», аспіранти-контрактники можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації.
Ця пропозиція викликає обурення серед студентської громадськості та освітніх експертів, оскільки вона порушує принципи рівності та рівних прав для всіх здобувачів вищої освіти. Згідно з чинною нормативною базою (ч.2 ст.4 ЗУ «Про вищу освіту»), всі студенти, незалежно від джерел фінансування, мають рівні права та обов'язки.
Сучасна ситуація в закладах вищої освіти в Україні свідчить про недостатню кількість місць ліцензійного обсягу, доступних за бюджетні кошти.
Проаналізувавши це питання, стає зрозуміло, що тенденція зі скороченням державних замовлень у 2022-2023 рр. показово зростає. Ба більше, ряд спеціальностей ряду українських університетів в загальному обсязі отримали 0 державних (бюджетних) замовлень.
Таким чином, для багатьох молодих дослідників контрактна форма навчання стає єдиною можливістю здобути науковий ступінь та зробити вагомий внесок у розвиток національної науки, економіки та оборони.
Окрім цього, аспіранти контрактної форми навчання є важливим фінансовим ресурсом для забезпечення життєдіяльності університетів. Здійснена оплата відразу потрапляє до спецфонду Державного бюджету, й завдяки чому бюджетники можуть вчасно отримувати стипендію з коштів загального фонду Державного бюджету.
Законопроєкт, що розглядається, не лише обмежує права аспірантів, які є здобувачами третього рівня вищої освіти, але є дискримінаційним.
Він стосується лише однієї категорії студентів і позбавляє їх права на відстрочку, порушуючи принципи рівності та рівних можливостей перед законом. Розв'язання цього питання може серйозно вплинути на наукову діяльність молоді, яка вже обрала шлях контрактного навчання через відсутність бюджетних місць.
Прийняття законопроєкту може стати причиною для виникнення корупційних схем у виборі аспірантів на місця державного фінансування, порушуючи принципи прозорість та справедливість.
Зокрема, важливо врахувати, що зміни у правовому статусі аспірантів-контрактників можуть обмежити їх доступ до вищої освіти та можливості здійснення наукових досліджень. Це може позначитися на репутації вищих навчальних закладів України та призвести до втрати їхньої привабливості для талановитих аспірантів.
Рівність та недопустимість дискримінації є основними цінностями, закріпленими не лише в українській Конституції, але і в міжнародних угодах. Рівність перед законом, освітою та можливістю здобуття вищої освіти є ключовими для становлення справедливого суспільства та розвитку країни.
Такі законодавчі зміни суперечать положенням Конституції України, а також принципам Угоди про асоціацію з ЄС та Хартії основних прав Європейського Союзу.
Саме справедливість повинна керувати нашими законодавчими ініціативами для забезпечення рівних прав і можливостей для всіх студентів України.
Українські аспіранти різних спеціальностей, здобувачі третього рівня вищої освіти
ІА "Вголос": НОВИНИ