Сьогодні ми бачимо звичні нам образи українських бабусь, тих, кому зранку кортить їздити у переповнених маршрутках, з якими ми щодня зустрічаємось на ринку, в поліклініці, у спальних районах чи в селі. Проте, через 30-40 років, припускаємо, літні пані виглядатимуть по-іншому. Художниця Яна Гудзан вирішила зафіксувати феномен українських бабусь у своїх картинах, про що розповіла і для «Вголос».


Молода українська художниця Яна Гудзан відтворила образи українських бабусь, їх останнього автентичного покоління у серії своїх картин «Берегині». Своїми роботами художниця намагається донести проблему поступового та непомітного зникання звичного нам образу української бабусі. Своїх персонажів Яна називає «Берегинями», адже, як вважає художниця, саме вони, вчать берегти і лагодити особливі традиційні риси української культури, на противагу глобалізованому світу.

Як з’явились «Берегині»

Більшу частину серії робіт Яна Гудзан створила у період пандемії. Як зазначає художниця, Covid 19 і затяжні локдауни змінили ритм життя людей, обмежили в пересуванні і спілкуванні з іншими людьми, природою і новими локаціями. Відтак, художниця почала звертати особливу увагу на соціально та епідеміологічно вразливу групу – українських бабусь, які залишились віч-на-віч одночасно з пандемією, ізоляцією та економічною кризою.

«Робота над серією змінила моє бачення цієї проблеми. Я стала спостерігачем, таким собі дослідником, фіксуючи спостереження в невеликих етюдах та іронічних зарисовках маркером. Сприйняття середньостатистичної бабульки як персонажа дозволило перейти від роздратування до щирої дослідницької цікавості і захоплення. Змінюючи кут зору, перестаєш їх сприймати як суто особисту сімейну історію чи як баласт суспільства. Натомість заново починаєш відкривати наш матріархальний архетип, питомо український».
[media=123900,123902,123904]

 Українські бабусі як культурний феномен

 Українські бабусі є унікальним феноменом, «матріархальним архетипом», який ніде більше не повторюється в світі. Пальто, хустка, клітчаста торба, особливий стиль життя – так ми звикли бачити типову українську бабусю. У такому типажі їх малює і художниця, але ще й наділяючи смисловою складовою.

«У роботах я часто посилаюсь на образ Єлизавети ІІ, яка є і прапором, і маніфестом, що об’єднує британців у їхньому консерватизмі. Наші бабусі – це як українські королеви. Вони також зберігають наші традиції, оцю консервативну автентику і той старий світогляд та спосіб життя» - розповідає художниця.
[media=123906,123908,123911]

 

 «Вголос», разом з художницею пофантазували, якою вона сама бачить себе бабусею через кілька десятків років.

«Я думаю, що точно не буду такою бабусею, як я їх малюю, тому що це абсолютний феномен і таких більше не буде. Ми вже будемо бабусями в джинсах, спортивних костюмах. Хоча мені дуже подобаються західні бабусі з їхніми епатажними нарядами, аутфітами, коли вони дозволяють брати собі яскраві колготи, каблуки і йди в світ. Я думаю, що художники також будуть виділятись, як і я» - ділиться Яна.
Виставка, яка мала закінчитись 23 липня ще продовжили. Тож львів’яни ще тиждень матимуть змогу її відвідати.

ІА "Вголос": НОВИНИ